Від Кучми до Зеленського: як українські президенти переписували Конституцію
Сьогодні головному закону країни – Конституції України – виповнюється 26 років. Цього року свято затьмарене повномасштабною війною.
Під час війни Конституція України перебуває під особливим захистом. До неї не можна вносити жодних змін. Такий запобіжник до Основного закону країни вписали ще 1996 року, щоб запобігти нападкам на суверенітет України та захистити демократію.
За останні 26 років українську Конституцію неодноразово переписували. І хто знає, які статті з'явилися б у законі №1, якби не війна.
«КП в Україні» згадала, за якого президента – Кучми, Ющенка, Януковича чи Порошенка – найбільше перекроювався головний закон країни і які конституційні апетити були у команди президента Володимира Зеленського.
Кучма хотів двопалатний парламент
Вперше підкоригувати Конституцію спробував президент Леонід Кучма. Для цього 2000 року він ініціював всенародний референдум. Українців запросили на виборчі дільниці та поцікавилися думкою: як вони ставляться до запровадження двопалатного парламенту; скорочення депутатського корпусу з 450 до 300 осіб, позбавлення депутатів недоторканності та надання права президенту розпускати парламент, якщо протягом місяця він не сформує постійно діючу більшість або протягом трьох місяців не затвердить бюджет. На всі чотири запитання громадяни ствердно відповіли: так, підтримуємо. Більше того, рівень підтримки зашкалював близько 90% "за" з кожного питання. Але ці зміни до Конституції так і не внесли. Спочатку парламент зволікав із затвердженням підсумків референдуму, а потім це питання взагалі дезактуалізували.
Наприкінці другого президентського терміну Леоніда Кучми парламент проголосував за політичну реформу – у Конституції змінили форму управління. Це стало умовою проведення "третього" туру президентських виборів. Україна перетворилася з президентсько-парламентської республіки на парламентсько-президентську. Повноваження президента були обмежені, тоді як парламенту і уряду значно розширені. Після цієї реформи президент втратив право формувати уряд. Він лише міг вносити на розгляд Верховної Ради кандидатури міністрів оборони та закордонних справ, а кандидатуру прем'єр-міністра лише на пропозицію коаліції депутатських фракцій, які складають конституційну більшість.
Зміни до Конституції передбачали продовження повноважень парламенту на один рік, каденція збільшувалася з 4 до 5 років.
|
Невдалі спроби Ющенка скасувати реформу
За третього президента України Віктора Ющенка українська Конституція не переписувалася. Хоча спроби переглянути окремі положення були. 2007 року Ющенко ініціював створення конституційної ради для проведення референдуму та скасування політичної реформи 2004 року. Задум не мав успіху.
Янукович повернув Конституцію-1996
А ось президенту Віктору Януковичу вдалося на конституційному рівні повернути колишні повноваження. У 2010 році народні депутати від Партії регіонів звернулися до Конституційного суду із запитом переглянути конституційну реформу 2004 року. І Феміда виявилася прихильною до біло-блакитної політичної команди. Судді КСУ дійшли висновку, що у 2004 році політична реформа ухвалювалася з порушенням Основного закону, тобто вона є антиконституційною. А це означає, що надалі потрібно жити за Конституцією- 1996! Україна знову повернулася до президентсько-парламентської республіки.
Через два роки, 2012-го, президент Віктор Янукович створив Конституційну асамблею для розробки нової Конституції. Було багато засідань, дискусій, але на фінальний документ члени Конституційної асамблеї так і не вийшли.
Порошенко взяв курс на децентралізацію
2014 року Революція гідності продиктувала нові-старі правила політичного управління. За день до втечі президента Віктора Януковича парламент проголосував за поновлення Конституції України зразка 2004 року. Знов у політичній системі країни головним став парламент.
У перший же рік свого президентства Петро Порошенко ініціював зміни до Конституції щодо децентралізації. Суть реформи – регіони мають отримати більше повноважень та грошей. У перехідних положеннях до оновленого Основного закону встановлювався скандальний пункт "особливості місцевого самоврядування окремих районів Донецької та Луганської областей регулюються окремим законом".
2016 року депутати переписали статті Конституції щодо правосуддя. Нововведення мали "деполітизувати, забезпечити незалежність судової влади, а також перезавантажити судовий корпус. Нововведення повернули в Україні трирівневу систему судів: перша інстанція - місцеві суди, друга - апеляційні, третя - касація у Верховному суді.
Засновані за Віктора Януковича спеціалізовані суди - Вищий господарський суд, Вищий адміністративний суд, Вищий спеціалізований суд у кримінальних справах - скасували.
Водночас створили два нові суди – Вищий спеціалізований суд з питань інтелектуальної власності та Вищий спеціалізований антикорупційний суд, у якому, до речі, чинити правосуддя дозволяється навіть іноземцям.
Парламент втратив право призначати та звільняти суддів. Цього права втратить і глава держави. Призначатиме суддів президент за поданням нового органу Вищої ради правосуддя (ВСП). Ці конституційні зміни торкнулися і прокуратури, звівши її функцію до підтримки держобвинувачення в суді. Українці отримали право звертатися зі скаргою до Конституційного суду.
У 2018 році народні депутати з ініціативи президента закріпили у Конституції курс України на НАТО та ЄС. Для цього деталізували преамбулу Основного закону та розширили зміст статті 102 КУ, в якій йшлося про те, що президент став "гарантом реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору". Чи потрібно було вносити такі зміни – дискусійне питання. З одного боку, Україна ще раз показала ЄС, що прагне потрапити до сім'ї європейських країн, а з іншого - таке рішення ні на крок не наблизило Україну до набуття заповітного членства. У більшості країн у Конституції не закріплено курс на вступ до будь-яких блоків та союзів.
Зеленський згадав ініціативи Кучми
Ножицями по Конституції вже пройшовся президент Володимир Зеленський. Народні депутати 9-го скликання Верховної Ради у турборежимі проголосували за президентський законопроект про відміну з 1 січня 2020 року депутатської недоторканності. На сьогоднішній день депутати позбавлені особливого імунітету. І для того, щоб затримати, заарештувати та притягнути парламентаря до кримінальної відповідальності, не потрібно попередньої згоди Верховної Ради.
У лютому цього року Верховна Рада попередньо схвалила законопроект про зменшення на третину конституційного складу Верховної Ради (до 300 народних депутатів) та закріплення пропорційної виборчої системи.
Ще одна конституційна пропозиція Володимира Зеленського – позбавляти мандата народного депутата за прогули та неперсональне голосування. Спробував президент на конституційному рівні розширити свої повноваження. 3 вересня минулого року Верховна Рада направила до Конституційного суду президентський законопроект, яким пропонується надати главі держави право створювати регуляторні органи, призначати та звільняти директорів НАБУ та ГБР. Також до КСУ направлено президентський законопроект, яким пропонується надати право законодавчої ініціативи народу. І суд вирішив, що така ініціатива не суперечить Основному закону країни.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Як у 1996 році Україна приймала Конституцію
Протягом трьох місяців з 9-ї ранку до 22-ї проект Конституції писала спеціально створена Тимчасова комісія. У ніч із 27-го на 28 червня 1996 року депутати голосували за кожну статтю Конституції окремо.
