Одне з найпоширеніших захворювань в Україні, невиявлений і неконтрольований цукровий діабет призводить до найважчих ускладнень - втрати зору, ампутації кінцівок, ниркової недостатності, серцево-судинних хвороб.
Ця небезпечна хвороба є однією з головних причин передчасної смертності та відрізняється особливою підступністю. Довгий час не подаючи «ознаки життя», вона може проявитися на тлі нервових потрясінь та хронічного стресу, особливо під час війни.
Вміти розпізнавати зараз симптоми діабету надзвичайно важливо, вважають ендокринологи. Адже стрес, в якому ми живемо третій місяць, легко може стати тригером цієї хвороби. За словами лікаря-ендокринолога Олени Марусетченко, під час шокових чи стресових подій організм людини виробляє гормони кортизол, адреналін та глюкагон.
Їхній викид призводить до підвищення глюкози в крові, внаслідок чого виробляється енергія, що дозволяє реагувати за принципом «бий або біжи». Для нормалізації такого стану потрібен інсулін, але на клітини підшлункової залози, що його виробляє, адреналін та кортизол діють вкрай негативно. Виходить замкнене коло та небезпечний стан, що сприяє виникненню діабету другого типу. Особливо якщо до стресу приєднуються ще й фактори ризику.
І окрема небезпека в тому, що дуже часто діабет на своєму старті протікає безсимптомно: жодних скарг немає, а рівень глюкози в крові у людини тим часом давно вищий за норму. Це підтверджує і статистика: за офіційними даними, в Україні понад 1 млн 300 тисяч людей хворі на цукровий діабет. Але, за оцінками експертів, їхня реальна кількість близько 3,5 млн, і 65% хворих не знають про свій діагноз. Тому за часів великих потрясінь треба ще уважніше прислухатися до себе, хоч би як здавалося, що поки що «не до того».
Лікарі команди «Мисливці за діабетом» просять звертати увагу на такі симптоми, що характеризують діабет другого типу:
- Якщо у вас виник хоча б один симптом або ви перебуваєте в групі ризику – не чекайте, зверніться до лікаря та перевірте рівень цукру в крові, – попереджає Ірина Гнатів. – Якщо діабет вчасно діагностовано, його можна повністю контролювати.
Насамперед треба розуміти, хто в групі ризику. Оскільки діабет другого типу найчастіше виникає у людей після 40 років, вагомим фактором "за" є вік. За українськими протоколами щорічне дослідження рівня глюкози, чи цукру, в крові мають робити всі, кому виповнилося 45 років. За американськими – обстежитись необхідно після 35 років.
Усі, хто є власником хоча б кількох факторів, мають звернутися до лікаря, який перевірить рівень глікемії. Визначається він або за рівнем глюкози капілярної крові будь-якої доби і незалежно від прийому їжі. Або за рівнем глюкози в плазмі венозної крові, яка здається натще після 8-годинного голодування. В окремих випадках може призначатись аналіз на глікований гемоглобін, що показує середній вміст цукру в крові за тривалий період.
В основі виникнення діабету лежить порушення роботи ендокринної системи, що виникає внаслідок дефіциту інсуліну – гормону, що виробляється підшлунковою залозою. Або через нездатність печінки та тканин організму у необхідних обсягах переробляти і засвоювати глюкозу.
І для тих, хто вже хворіє на цукровий діабет, стрес становить ще більшу загрозу. Після викиду «гормонів стресу» у них не лише підвищується цукор у крові, а й знижується чутливість до дії інсуліну (спостерігається інсулінорезистентність), а також підвищується артеріальний тиск. І це вже не кажучи про те, що у стресовому стані пацієнти забувають і вимірювати рівень цукру, і вчасно приймати ліки. Або «заїдають» страх, тривогу, розгубленість, ще більше підвищуючи рівень глюкози.
– Люди з цукровим діабетом у нинішніх умовах є однією з найуразливіших груп, – розповіла на вебінарі, організованому проєктом «Діємо для здоров'я», лікар-ендокринолог, керівник команди «Мисливці за діабетом» у Дніпропетровській області Олена Марусетченко. - Звичайно, з гіперглікемією вони стикалися і до війни, але зараз проблема загострилася, і насамперед унаслідок затяжного стресу, в якому перебувають пацієнти.
Ще одним фактором для підвищеного вмісту цукру, побічно викликаним війною, є нестача, а часом і відсутність життєво важливих препаратів – чи через те, що їх немає в аптеках, чи через неможливість до аптеки дістатися. Викликає гіперглікемію й порушення режиму харчування, що в нинішніх умовах не дивно, та загострення супутніх хронічних хвороб.
Просто сказати собі: «Не нервуйся!», звичайно, можна, але працює це не надто ефективно. Рекомендується приймати заспокійливі та регулярно займатися простими техніками зняття стресу.
Якщо комусь поряд стало погано, без виміру рівня цукру ми не можемо знати, з чим маємо справу: гіпер- або гіпоглікемією (надто багато або надто мало цукру в крові). Тому перша допомога в обох випадках є однаковою.
Якщо людина свідома, її треба посадити або покласти, запитати, чи хворіє вона на діабет, дати щось солодке: цукерку, фруктовий сік, цукор, яблуко. Не слід думати, що якщо раптом у потерпілого гіперглікемія, цукерка вб'є його. Насправді, гірше цим не зробиш, щоб зайвий цукор завдав шкоди, має пройти чимало часу, за який можна знайти та ввести інсулін. Якщо стан не покращується, необхідно викликати швидку.
Якщо людина непритомна, швидку необхідно викликати відразу, тим часом покласти її у стійке положення на бік. Моніторити дихання та серцебиття, якщо дихання немає – проводити серцево-легеневу реанімацію. Вливати чи класти щось у рот у такому стані категорично заборонено. Крім того, не можна вводити потерпілому інсулін, якщо він не може це зробити сам. Це допускається лише у випадку, коли ін'єкцію роблять батьки своїй хворій дитині.