Реформування ТЦК та СП: коли почалось, як виглядає і чи варто сподіватись на покращення
Майже 70% військовослужбовців ТЦК та СП, які не мають обмежень за станом здоров’я, з осені-2024 і по весну-2025 були переведені до бойових частин, повідомив начальник управління персоналом штабу командування Сухопутних військ полковник Віталій Ткаченко. Чи означає це, що реформи, або принаймні переосмислення змісту ТЦК та СП, вже почалися і як, власне, можуть виглядати ці реформи - в матеріалі Коротко про.
Ці цифри неможливо перевірити
Про те, що здорові чоловіки продуктивного віку займаються «бусифікацією» замість того, щоб тримати фронт, говорили відкрито і прості громадяни, і політики. В листопаді минулого року депутатка Юлія Яцик в ефірі каналу «Новини Live» повідомила, що тимчасова слідча комісія Верховної Ради рекомендує розформувати ТЦК і створити з їхніх працівників понад 10 бригад для ЗСУ, і що начебто Міноборони вже працює над альтернативою.
Після гучної заяви, як водиться, нічого не відбулося. Однак останню новину про 70% переведених до бойових частин можна розцінювати як реакцію на народний, скажемо так, запит. Також було повідомлено, що зараз в штаті центрів, відповідальних за мобілізацію, 50% військових, які повернулися з війни з пораненнями і контузіями, а близько 20% від загального складу ТЦК не є військовозобов’язаними і займають цивільні посади.
Судячи з реакції користувачів соцмереж, до оприлюднених цифр вони поставилися досить скептично. В основному тому, що придатність чи непридатність до бойових посад визначає ВЛК, яка тісно пов’язана з ТЦК, а свій свого завжди підстрахує.
- Я теж сумніваюся, що процеси заміщення посад у ТЦК відбуваються масово, - прокоментував для Коротко про військовий експерт Олег Жданов. – Це посади, які вважаються «злачними» і які не роздаються просто так. Армія – це дзеркало держави, і вона не може бути відокремлена від тих корупційних процесів, які, на жаль, відбуваються в державі. Я не виключаю, що хтось справді поїхав на фронт. Але де взялися 70% придатних, якщо головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський ще рік тому рапортував про те, що майже весь особовий склад ТЦК сформований з тих, кого списали з бойових посад? Ці цифри неможливо перевірити. Зараз все, що стосується змін у роботі терцентрів комплектації, обмежується нічим не обґрунтованими заявами.
Якщо заяви роблять політики, то це не про реформу
Щодо заяв, то від політиків і представників громадськості більшість їх зводилася до того, щоб передати функції ТЦК місцевим військовим адміністраціям і рекрутинговим центрам. У листопаді минулого року міністр оборони Рустем Умєров говорив, що опрацьовуються різні концепції, їхній зміст при цьому не розголошували. У січні 2025-го заступник Умєрова - Іван Гаврилюк повідомив, що в МОУ готуються розділити функції і завдання, що покладаються на ТЦК, на три складники: мобілізаційний, соціальної підтримки і сектор підготовки населення до проходження військової служби. Однак знову ж без жодної деталізації. Мовляв, реформа буде, а вже яка – побачите.
Тим часом 9 квітня головнокомандувач Олександр Сирський в інтерв'ю Lb.ua заявив, що Україні необхідно щомісяця мобілізовувати 30 000 людей, щоб продовжувати війну. Чи можливо в таких умовах щось ґрунтовно перекроювати?
- Якщо про реформу ТЦК говорять політики і більше нічого не роблять, то це не про реформу. Це про намагання взяти під контроль центри комплектування в орбіту свого політичного впливу, щоб впроваджувати свої схеми, мати вплив на бронювання і так далі. Що ж до ситуації в цілому, то кожна структура з плином часу потребує певної корекції, вдосконалення. Тобто зміни потрібні однозначно, - коментує проблему голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко. – Але має бути виважений підхід. Бо якщо під час воєнного стану починати переформовувати структуру, яка відповідає за наповнення ЗСУ, і не мати надійної альтернативи, то те, що відбувається сьогодні, буде виглядати «квіточками» на фоні того, що може статися.
Багато інших функцій
Зараз альтернативою ТЦК називають рекрутингові центри, які відкриваються як у містах, так і при ТЦК і військових частинах. Іван Тимочко вважає, що це не рівнозначне порівняння.
- Рекрутингові центри працюють на прийом, люди туди приходять добровільно і висловлюють свої побажання. Воєнкоми ТЦК самі йдуть до громадян. Мобілізація за рекрутингом не така вже й велика, такі центри не можуть забезпечити основні потреби ЗСУ. Також треба пам’ятати, що ТЦК, крім мобілізації, виконує багато інших функцій, які вкладені в поняття «соціальна підтримка». Це формування пакетів документів на пільги чи доплати для бійців, які стали особами з інвалідністю, організація поховань, оформлення виплат сім’ям, де є загиблий, зниклий безвісти або полонений. Це фіксація зміни соціального стану людей, збереження баз про військовослужбовців, військовозобов’язаних, демобілізованих. Це дуже великий обсяг роботи, який не можна взяти і просто так комусь віддати.
Експерт нагадує, що з політичних кіл лунали пропозиції перекласти соціальну роботу на центри надання адміністративних послуг. Мовляв, з оновленням даних у системі «Оберіг» вони справилися, подужають і далі.
- Але політики не говорять про ряд моментів. Зокрема, що ЦНАП - це 5 працівників на 10 тисяч населення. І це кошти місцевої влади. Якщо ми говоримо про додаткові функції, то мусимо збільшити штат, а для цього треба змінювати закони, думати, хто все це буде фінансувати, як готувати людей. ЦНАПи приймають заяви і вже готовий пакет документів. У ТЦК приймають заяви і цей пакет документів формують. Погодьтеся, є різниця.
Дати право на помилку
Іван Тимочко має не тільки бойовий, а й великий управлінський досвід у сфері соціального захисту, тому може відокремити фантазії від реальних кроків.
- Коли ідуть заяви, а не пропонуються зміни до конкретних законів, не обговорюються джерела фінансування, не планується система підготовки фахівців, це не бачення реформ. Політичні пропозиції можна брати до уваги як підтвердження наявності проблеми, але не більше. Про реформу треба говорити, тримаючи в руках дорожню карту – з напрямками руху, прізвищами відповідальних, визначеними строками і планами на конкретні періоди часу, - впевнений він.
На думку експерта, передувати великим змінам має пілотний проєкт:
- Такий треба апробувати навіть не в масштабах області, а в районі – створити центр, який працюватиме паралельно з уже діючим. Щоб можна було побачити, що з реформ працює, що не працює, що можна розвивати, від чого варто відмовитися. Тобто дати право на помилку, яка не буде фатальною в локальних умовах. І тільки після оцінки пілотного досвіду ставити питання, чи масштабувати новації на всю Україну, - каже Іван Тимочко.
Тим часом
Триває реформа військово-лікарських комісій, яку Міноборони анонсувало в лютому цього року. З 1 квітня всі ВЛК мають оформлювати свої висновки в електронному вигляді. Інформація автоматично потрапляє до реєстру «Оберіг». Військовозобов’язаним не потрібно особисто нести документи до ТЦК.
