17 березня
Завантажити ще

В ЄС думають, як допомогти “Радіо Свобода” після припинення фінансування з боку США

В ЄС думають, як допомогти “Радіо Свобода” після припинення фінансування з боку США
Фото: x.com/kajakallas

Міністри закордонних справ країн-членів Євросоюзу обговорили питання роботи “Радіо Свобода” у зв’язку з припиненням фінансування видання з боку США. Про це повідомила Верховний представник ЄС із закордонних справ Кая Каллас після наради в Брюсселі.

- Оскільки я також походжу з іншого боку «залізної завіси» (з Естонії. – Авт.), це було тим радіо, з якого ми отримували багато інформації про те, що насправді відбувається. Тож воно було справжнім маяком демократії та мало величезну цінність у цьому контексті. Сумно чути, що США припиняють його фінансування, – сказала вона.

За словами Каллас, постало питання, чи може Євросоюз «знайти фінансування, щоб компенсувати або заповнити прогалину, яку залишають США».

- Відповідь на це питання – не автоматично, тому що є багато організацій, які звертаються до нас із подібними запитами. Але серед міністрів закордонних справ дійсно є ініціатива обговорити це питання і знайти рішення. Тож це наше завдання – розглянути, що ми можемо зробити, – сказала очільниця зовнішньополітичного відомства ЄС.

Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс також підтримав журналістів, яким загрожує припинення фінансування з боку США.

- «Радіо Свобода", «Голос Америки» відіграли ключову роль у зусиллях Литви щодо відновлення незалежності. Ми справді їм співчуваємо і розглядаємо ці інструменти як ті, що значно допомогли тим, хто перебуває під тиском режимів і хто намагається боротися за свободу, – відзначив литовський міністр.

Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський заявив, що відчуває «певний інтерес» до ініціативи його країни з боку інших членів ЄС і що «це наш обовʼязок – серйозно зайнятися цим питанням».

Міністр закордонних справ Польщі Радек Сікорський також висловився на підтримку “Радіо Свобода”, нагадавши, що його батько слухав цю радіостанцію, а також «Голос Америки» під час холодної війни.

- Так ми дізнавалися основні факти про наші власні країни, тому що комуністична пропаганда була дуже жорстко контрольована. І ці інституції продовжують виконувати подібну роботу для автократій сьогодні, – сказав він.

Сікорський висловив підтримку ініціативі щодо пошуку альтернативних шляхів фінансування цих видань.

- Ми перебуваємо на стадії мозкового штурму, але очевидно, що це гідні інституції, місія яких має продовжуватися, — зазначив глава МЗС Польщі.

Раніше представники Чехії поширили серед колег по ЄС проєкт заяви, в якій висловлюється серйозне занепокоєння у зв’язку із ситуацією навколо фінансування “Радіо Свобода”.

- Чи бачимо ми цінність у такій організації, у мовленні на такі країни, як Росія, Білорусь, Іран та багато інших? І якщо ми бачимо таку цінність, то що ми готові зробити, щоб зберегти таку службу на нашу користь? – сказав міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський перед зустріччю міністрів у Брюсселі, додавши, що Чехія приймає штаб-квартиру “Радіо Свобода” в Празі майже 30 років.

  • 14 березня президент США Дональд Трамп  підписав указ про скорочення семи федеральних агентств включно з Агентством США з глобальних медіа (USAGM), яке опікується медіакорпорацією “Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода”, «Голосом Америки» та деякими іншими ЗМІ. Після цього стало відомо про припинення дії погодженого Конгресом США гранту, що фінансує діяльність “Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода”.
  • 15 березня президент медіакорпорації Стівен Капус у заяві зазначив, що скасування грантової угоди «стало б величезним подарунком для ворогів Америки»: «Іранські аятоли, китайські комуністичні лідери, автократи у Москві та Мінську святкуватимуть падіння "Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода" напередодні її 75-річчя. Перемога наших супротивників зробить їх сильнішими, а Америку - слабшою».