• Головна
• Політика

Фото: pexels.com

Після того як Володимир Зеленський та Дональд Трамп обмінялися різкими заявами (Трамп заявив, що у Зеленського всього 4% довіри в Україні, а Зеленський відповів, що ми поміряємо рейтинг не лише Трампу, а й іншим світовим лідерам), в українців відродилася цікавість до рейтингів. Ось на тлі скандалу в Овальному кабінеті, згідно з новим рейтингом від КМІС, рейтинг Зеленського піднявся до 68%. І в разі перемир’я може початися підготовка до виборів і кандидати будуть тими рейтингами мірятися.

Рейтинги складаються за результатами соцопитувань, на тих же підставах визначаються народні настрої та узагальнюється громадська думка. Як соціологи її виводять, як шукають респондентів і які можуть бути маніпуляції - Коротко про розповів заступник директора Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький.

Від корупції і до реформ та можливих поступок

- Антоне, соцопитування проводяться за різними темами. Хто і як їх визначає?

Антон Грушецький. Фото: facebook.com/anton.grushetskyi

- В Україні працюють декілька авторитетних приватних дослідницьких компаній, які можуть проводити опитування як з власної ініціативи, так і на замовлення. Наприклад, наш КМІС протягом року проводить не менше чотирьох власних опитувань, коли ми самі формуємо теми. Також проводимо десятки опитувань на замовлення клієнтів. Здебільшого це університети, наукові установи в Європі, міжнародні організації, які цікавляться певними аспектами життя в Україні: від боротьби з корупцією, суспільно-політичних настроїв до реформи охорони здоров’я або стану справ у енергетиці.

Зараз деякі університети на Заході цікавляться питаннями готовності до певних поступок для закінчення війни і які комбінації українці вважають більш сприйнятними для перемовин. На замовлення одного з університетів ми проводили таке опитування ще у 2022 році: як пережити досвід воєнних дій і чи підвищує він готовність до поступок. Це було вузькоспеціалізоване дослідження зі своє специфікою. Бо одна ситуація, коли люди пережили умовно легкі для них обстріли, інша - якщо мешкали у прифронтовій зоні.

Є певні індикатори, якими ми кожен рік або майже кожен рік "міряємо" суспільство – це геополітичні настрої, ставлення до Росії, готовність до поступок, довіра до президента або різних інституцій в Україні. А є точкові опитування, які виникають ситуативно. Наприклад, ставлення до призупинення фінансування від USAID. Це трапилося, було актуально запитати - ми і запитали. Виявилося, що найбільше респондентів - 47% - вважають, що матиме місце деякий негативний вплив, але разом із цим визнають, що це певне справедливе покарання для тих, хто проїдав гроші чи займався непотрібними справами.

- Якщо тема йде від замовника, він же формулює і запитання?

- Замовник не може сам формулювати запитання до респондентів. А якщо сформулює, то компанія, яка дорожить своїм реноме, буде робити методологічну перевірку: чи коректно поставлені питання, чи не підштовхують вони респондента до певної відповіді, чи не містять маніпуляції.

- А які можуть маніпуляції?

- Наприклад, щодо порядку запитань. Припустимо, основна тема дослідження – це корупція. Людям задають багато запитань про корупцію, а потім запитують: за кого будете голосувати? В рейтингу це погіршить ситуацію щодо ставлення до чинної влади. Або спочатку ставиться запитання з ухилом на те, яка у нас погана опозиція або грантоїди-активісти – так можна збити на кілька відсотків підтримку опозиції.

Важливий не обсяг, а правильна вибірка

- Скільки людей беруть участь у опитуваннях? Мільйони українців дізнаються із рейтингів, що вони думають, як до когось ставляться, хоча жодного разу їх про це не запитували.

- Це найбільш складний момент сприйняття результатів соцопитувань громадськістю. Є варіант проводити суцільне опитування, але цікавитися думкою 30 мільйонів українців – це просто нереально. Тому науковці ще багато десятиліть тому визначилися, що треба використовувати досвід і досягнення статистики. А вона показувала, якщо правильно обирати людей, то навіть невеликі вибірки можуть давати репрезентативні результати. Ви можете опитати тисячу або дві тисячі громадян і матимете точніші результати, ніж би опитали 10 тисяч. Справа не в обсягах, а в тому, як відібрали. Чи дійсно випадковим чином, чи представлені порівну чоловіки і жінки або мешканці різних регіонів.

Ілюстративна історія була у 1936 році під час виборчої кампанії у США. Це така точка, яка зафіксувала успіх вибіркових опитувань. Популярний журнал «Рідерз дайджест» опитав кілька мільйонів людей – за номерами телефонів, розсилали запитання власникам машин. І була компанія, яка опитала одну тисячу американців. Так от прогнози цієї тисячі виявилися більш правильними, бо у них професійно була побудована вибірка.

Навіть якщо ми в рік будемо проводити 50 опитувань, які охоплюватимуть по дві тисячі людей, імовірність, що саме ви потрапите до вибірки, дуже невелика.

- А є якість обмеження щодо професій? Колись говорили, що журналісти не повинні брати участь в складанні рейтингів. Як щодо військових?

- Опитуються громадяни України. Якщо військові потрапляють у вибірку і згодні говорити, ми проводимо з ними інтерв’ю. Загалом це 1,5-2 відсотки респондентів. Їх менше, ніж мало би бути, бо люди виконують бойові завдання, їм не до розмов. Так само журналісти також є громадянами України, вони мають право висловлювати свою думку.

Обмеження можуть вводитися тільки у вузькоцільових опитуваннях. В основному це маркетингові дослідження, де замовники бояться, що дадуть слово їх конкурентам, і тому ставлять певні обмеження на професії. Журналісти можуть виключатися з числа респондентів з міркувань запобігти витоку інформації. Хоча ймовірність, що вони попадуть в вибірку, дуже низька.

У суспільно-політичних опитуваннях професійних обмежень немає.

Результати опитування про ставлення до призупинення фінансування від USAID. Інфографіка КМІС

На перехресті в Горішніх Плавнях

- А чи присутній віковий ценз?

- Типова вибірка – це 18 років і старше. В онлайн-опитуваннях може ставитися вік "18 - 60 років", бо старші люди менше користуються інтернетом. У суспільно-політичних опитуваннях верхня межа не встановлюється.

Серед молоді до 18 років можуть проводитися опитування соціальної спрямованості. Наприклад, яку професію вважають престижною випускники шкіл. З дітьми віком до 15 років соціологи не працюють, бо ще є складнощі з формуванням особистості.

- Припустимо, йдеться про рейтинг довіри судам. Самі судді теж можуть висловитися?

- Так, суддя також може висловити свою думку як громадянин України. Але знову ж поява судді у вибірці малоймовірна, бо суддів на кількість населення не так вже й багато. Хоча така ідея була – провести опитування серед суддів і тих, хто брав участь у судових процесах, але суди її не підтримали.

- У який спосіб робиться вибірка?

- Зараз є два найбільш популярні методи. Перший – це телефонні опитування за випадково згенерованими номерами мобільних операторів. Тобто ми не знаємо, до кого телефонуємо – чоловіка чи жінки, мешканця якого регіону.

Другий варіант – це особисті інтерв’ю. Тут вибираються точки роботи опитувача. Наприклад, у Києві 10 точок, у Львові – 5 точок і 3 села в Полтавській області. Інтерв’юери їдуть, заходять до домогосподарств. Або вулична версія. Відбирається адреса, наприклад, у Горішніх Плавнях, там стають інтерв’юери. Всім, хто проходить через цю точку, пропонують взяти участь в опитуванні.

- І ми справді так отримуємо картину суспільної думки?

- Якщо вибірка правильно реалізована, то так. Ви можете опитати 50 тисяч підписників телеграм-каналу на кшталт «Труха» і отримати спотворені результати, хоча це буде 50 тисяч осіб. І опитати 500 – 600 людей на вулиці та побачити реальну картину.

Зовнішні мігранти виключаються

- Війна вигнала з дому мільйони українців. Чи враховується в рейтингах їх думка?

- Внутрішньо переміщені особи, безумовно, потрапляють у вибірку. У телефонних опитуваннях вони становлять 10-12%. Зовнішні мігранти, на жаль, виключені з вибірки, і це одна з найбільших проблем. З ними можуть проводити окремі опитування, але доволі рідко, бо організаційно і фінансово це дуже складно. Ще одна проблема з біженцями за кордоном полягає в тому, що частина з них стали складовими вже більше іншого суспільства, ніж нашого.

- За підсумками соцопитування завжди вказується похибка у кілька відсотків. Що це означає?

- Похибка пов’язана з тим, що ми опитуємо не все населення України, а лише його частину. Тобто виведена цифра є усередненою - для орієнтування. Якщо ми виводимо результат, що Володимиру Зеленському довіряють 57%, а похибка становить плюс-мінус 4%, це означає, що рівень довіри президентові знаходиться в межах від 53% до 61%.

Так виглядає рейтинг довіри до Володимира Зеленського станом на лютий 2025 року. Інфографіка КМІС

Все, крім персональних даних

- Сьогодні маємо багато шахраїв. Люди можуть боятися відповідати на запитання незнайомцеві по телефону, коли йдеться про опитування.

- Відрізнити соціолога від шахрая дуже просто. Соціологи не запитують і не записують жодної персональної інформації. Хіба що це буде рекрутинг у фокус-групи для подальшого дослідження, але такі пропозиції - рідкість.

Повторюю, соціологи не цікавляться паспортними даними, адресою, а тим паче номером банківської карти. Вони будуть цікавитися вашим віком, статтю, характером зайнятості. Можливо, запитають про заробіток, якщо опитування торкатиметься матеріального становища. Все, крім персональної інформації.

- Ви казали про можливі маніпуляції. Можуть дзвонити, скажемо так, політичні шахраї?

- Не виключено. Такі будуть запитувати, наприклад, про ставлення до «кривавого режиму диктатора». Або про ставлення до «нашого мужнього президента, який так багато зробив для держави». Тобто коли запитання не є нейтральними, а підштовхують до того, що ви маєте обрати якусь політичну сторону.

- Після виборчих кампаній люди відмічали, що результати соцопитувань щодо того чи іншого кандидата не співпадають з результатами голосування.

- Тут є певна плутанина, і треба розрізняти опитування про рівень довіри та електоральні рейтинги, коли конкретно запитують, за кого ви будете голосувати. Це різні речі. Бо можна довіряти якомусь політику чи громадському діячу і не голосувати за нього. А можна не довіряти, але голосувати з певних прагматичних міркувань.