21 листопада
Завантажити ще

Візит Єрмака та Ко до США: дозвіл на удари по Росії та «смотрини» Юлії Свириденко

Візит Єрмака та Ко до США: дозвіл на удари по Росії та «смотрини» Юлії Свириденко
Фото: Офіс Президента

30-31 серпня велика українська делегація у складі керівника Офісу президента Андрій Єрмака, першого віцеміністра та міністра економіки Юлії Свириденко, міністра оборони Рустема Умєрова та представників українського Генштабу відвідала США. Там вони зустрілися з офіційними особами США, представниками Пентагону та радниками з нацбезпеки Великобританії, Німеччини та Франції. Цей візит мав як офіційну мету, так і приховані мотиви.

Офіційно: ППО, зброя, її виробництво та інвестиції у ВПК України

Українська делегація у Вашингтоні провела зустріч із міністром оборони США Ллойдом Остіном. Керівник Офісу президента Андрій Єрмак та міністр оборони Рустем Умєров розповіли про ситуацію на полі бою, потреби Сил оборони у озброєнні та техніці, а також нещодавні обстріли енергетичної системи з боку держави-агресора.

«Українська сторона зазначила, що Україна потребує посилення ППО для захисту людей та критичної інфраструктури», – йдеться у повідомленні Офісу президента. Під час зустрічі також обговорили тренування українських військових та спільне виробництво зброї. Крім того, Єрмак зазначив, що Україна потребує допомоги партнерів для збільшення темпів виробництва зброї великої дальності, у тому числі ударних БпЛА та крилатих ракет.

Також українська делегація зустрілася із радниками з нацбезпеки США, Великобританії, Німеччини та Франції. Вони обговорили допомогу Україні та гарантії безпеки.

Делегацію США очолив радник президента з питань національної безпеки Джейк Салліван, Великобританії – радник з питань національної безпеки Тімоті Барроу, Німеччини – радник канцлера з питань зовнішньої та безпекової політики Єнс Плетнер, Франції – зовнішньополітичний радник президента Еммануель Бонн.

Сторони обговорили посилення української протиповітряної оборони та захист енергетики. За словами голови ОП, під час зустрічі також говорили про розширення можливостей для спільного виробництва зброї та інвестицій союзників у оборонно-промисловий комплекс України.

Глава Офісу президента Андрій Єрмак під час візиту до Сполучених Штатів зустрівся із зовнішньополітичним радником віцепрезидента США та кандидата у президента Камали Гарріс Філіпом Гордоном. На зустрічі також обговорювалося питання якнайшвидшого отримання Україною необхідної зброї та спорядження.

Головна мета – зняти заборону на далекобійну зброю

Це, як кажуть, офіційна частина візиту. Головною ж причиною поїздки української делегації до Вашингтона, за даними CNN, була спроба Єрмака та Умєрова переконати адміністрацію Джо Байдена та союзників дозволити Україні бити по Росії далекобійними ракетами. Адже президент України Володимир Зеленський неодноразово зазначав, що потрібні "далекобійні рішення" проти аеродромів, на яких знаходяться військові літаки, які застосовує країна-агресор РФ для атак коригуваними авіабомбами.

«ATACMS, які можуть бити на 300 км, напевно, нам допомогли б сьогодні. Але вже є аеродроми, які вони застосовують, що перебувають на більшій відстані. Тобто сьогодні нам потрібно дати можливість застосовувати ATACMS вглиб Російської Федерації», – заявив президент України. Нагадаємо, що США дозволили Україні бити по РФ боєприпасами GMLRS та артилерією, обмеження на удари ракетами ATACMS залишилося в силі.

CNN також окремо зазначає, що Єрмак і Умєров нададуть перелік пріоритетних цілей, без поразки яких "складно буде змінити хід війни на користь України". "Цей список є останньою спробою України переконати Вашингтон зняти обмеження на використання американської далекобійної зброї", - пише Politico.

Видання нагадує, що протягом кількох місяців Сполучені Штати заявляють, що зняття обмежень не змінить стратегічну ситуацію у війні, оскільки Росія перемістила свої найважливіші об'єкти, зокрема авіацію, подалі від кордону та поза зоною досяжності.

Однак, за словами джерел Politico, Україна визначила кілька важливих цілей, які вона може атакувати за допомогою американських ракет. Президент Володимир Зеленський наголосив, що не повинно бути обмежень на дальність дії української зброї, у той час як Росія таких обмежень не має.

Однак адміністрація Байдена досі стурбована можливим загостренням конфлікту у разі зняття обмежень. Представник Ради національної безпеки Джон Кірбі заявив, що змін у політиці США щодо обмежень немає.

"Загалом, це не нове бажання президента Зеленського. Але, як я вже говорив багато разів, ми продовжимо розмови з українцями, але залишимо їх приватними", - сказав він.

Думка експертів

Володимир Фесенко, голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента»:

- Перед цим візитом стояли дві предметні та конкретні цілі. Перша – зняття заборони ударів далекобійною зброєю по території Росії. Недарма Єрмак та Умєров привезли до США конкретний список цілей, за якими Україна хоче вдарити, що допомогло б збільшити ефективність воєнних дій з нашого боку. Може, й не з першого разу, але це питання може бути вирішене на нашу користь.

І друга мета – це підготовка візиту президента Володимира Зеленського до США для зустрічей із Байденом, Харріс та Трампом. А принагідно перший віцепрем'єр та міністр економіки Юлія Свириденко займалася узгодженням питань, що стосуються економічної та фінансової допомоги Україні.

Тарас Загородній, експерт-міжнародник:

- Остання російська ракетна атака в ніч на 1 вересня стала наочним і сильним аргументом на користь зняття США обмежень на використання далекобійної зброї, чого й домагалася українська делегація. Після неї американцям вже важко буде відмовлятися від цього. Тож можна сподіватися на те, що така заборона не одразу, але все ж таки буде знята. Тут можна згадати, як раніше американці не хотіли давати нам якийсь вид зброї, а потім – погоджувалися.
Але наша делегація обговорювала не лише це, а й питання енергетики та фінансової допомоги Україні. Не виключено також, що це були оглядини першого віцепрем'єр-міністра Юлії Свириденко на посаду прем'єр-міністра. Недарма в Україні дедалі частіше почали говорити про можливу відставку нинішнього прем'єра Дениса Шмигаля.