Давній партнер і соратник президента Володимира Зеленського продюсер Наум Баруля за всі роки війни не відмовився від громадянства РФ. Про це йде мова у розслідуванні журналістів «Схем».
Протягом тривалого часу Баруля був "другою людиною" у "Клубі веселих та кмітливих" (КВК), після російського ведучого Олександра Маслякова. Він також 15 років працював у Москві, був генеральним директором російської компанії «АМІК», яка продюсує КВК.
Після початку війни на Донбасі та окупації Криму Баруля повернувся в Україну і уклав партнерство зі студією «95 квартал» на чолі з Володимиром Зеленським. Другий напрямок співпраці Барулі та Зеленського полягає в виробництві серіалів для комерційних телеканалів. Їхні спільні творчі зусилля виявилися успішними, зокрема у продюсуванні скетч-серіалу «Країна У» та інших комедійних проєктів.
У формально-юридичній площині свою співпрацю Баруля та Зеленський відобразили у вигляді двох компаній. Перша - «Продюсерський центр Ліга Сміху», друга - «Драйв Продакшн». Крім Барулі та Зеленського, у складі засновників також були сценаристи та інші партнери Зеленського.
Після перемоги на президентських виборах Володимир Зеленський вийшов зі структури власності цих фірм, але залишив інтелектуальні права на торговельні марки їхніх спільних проєктів. Це включає «Лігу Сміху», «Ігри приколів» та інші.
Під час президентської кампанії «Ліга Сміху» використовувалася як інструмент прихованої агітації, що зафіксувала громадянська мережа «Опора». Сам Наум Баруля взяв участь у виборах як ВІП-агітатор.
Донька Барулі Ірина Борзова пройшла у Верховну Раду від «Слуги народу», а її чоловіка - Сергія Борзова - Зеленський призначив головою Вінницької області. Обидва є партнерами Зеленського ще з часів КВК та продюсування «Ліги Сміху».
Наум Баруля їздив в окупований Крим до 2019 року, заїжджаючи на український півострів саме за російським паспортом. В Україні він залишився власником кількох нерухомостей.
Щодо останніх подій у житті Барулі, «Схеми» виявили, що в Україні він залишається у співвласників кількох компаній в окупованому Судаку, включаючи кафе «Прохлада». Ці компанії, створені після анексії, здобули певний обсяг прибутку та стали об'єктом уваги в зв'язку з санкціями та фінансовою діяльністю.