Посол України Василь Зварич прокоментував рішення Польщі закрити розгляд справи щодо операції “Вісла”. У коментарі Укрінформу він засудив це рішення та пообіцяв, що Україна добиватиметься його перегляду.
- Мене обурило рішення Інституту національної пам’яті Польщі про замороження слідства щодо одного з найбільш ганебних злочинів комуністичного режиму, яким була акція “Вісла”. Більшість польських істориків переконані, що це був комуністичний злочин, — сказав він.
За словами Зварича, рішення Інституту національної пам’яті Польщі суперечить усім попереднім заявам і діям Варшави. Покійний президент Польщі Лех Качинський однозначно говорив про акцію “Вісла” як про комуністичний злочин. У 1990 році Сенат Польщі визнав акцію “Вісла” злочином комуністичного режиму.
Зварич повідомив, що звертатиметься до Інституту національної пам’яті Польщі та всіх урядових інстанцій.
- Ми цю тему не залишаємо напризволяще, і надалі боротимемося, щоб цей злочин комуністичного режиму був засуджений, винні названі поіменно, а жертви були належним чином вшановані, — резюмував посол України.
Також він сподівається на подальші зусилля польських істориків, аби оскаржити рішення і провести справжнє розслідування цієї трагедії в історії українського народу.
28 листопада прокурора відділу Інституту національної пам’яті Польщі у Жешуві закрив розгляд справи щодо операції “Вісла”. Слідства заявило, що репресивна депортація була превентивно-захисною евакуацією.
1 грудня близько 100 відомих поляків у відкритому листі до влади виступили проти. Під листом підписалися історики, журналісти, дослідники, діячі культури, зокрема режисерка Агнєшка Голланд, історик Гжегож Мотика, актор Анджей Северин. Вони назвали цей крок "утвердженням в демократичній Польщі комуністичної пропаганди й антиукраїнських наративів", які в Польщі просували націоналістичні сили, а від 2014 року — путінська пропаганда. Вони наголосили, що польсько-українське поєднання особливо важливе у контексті боротьби з російським агресором.
Операція "Вісла" - етнічна чистка, здійснена у 1947 році за рішенням партійного і державного керівництва СРСР, Польської Народної Республіки та Чехословацької Соціалістичної Республіки. Полягала у примусовій, з використанням військ, депортації близько 140 тисяч українців з їхніх етнічних територій — Лемківщини, Надсяння, Підляшшя і Холмщини — на північ і захід Польщі, які до 1945 року належали Німеччині. У ході репресивних дій загинуло щонайменше 60 людей. Примусове переселення було актом покарання для українського населення, яке, на переконання комуністичної влади, підтримувало УПА на цих територіях.