Другий день поспіль народні депутати працюють у пленарному режимі. 16 серпня на порядку денному було більше 20 законопроєктів. Урядовий законопроєкт про повернення акцизного податку на пальне на рівні 100 євро за 1000 літрів депутати не змогли включити у порядок денний, хоч і двічі намагались це зробити. Ще чотири закони були відхилені.
На пленарному засіданні Верховної Ради 16 серпня народні депутати схвалили новий урядовий закон про державну статистику. Документ синхронізує українське законодавство у цій сфері з вимогами європейського законодавства.
Внесли депутати зміни у кримінальне процесуальне законодавство. Зокрема, парламентарі дозволили не випускати під заставу підозрюваних у коригуванні вогню та дезертирстві. Також парламентарі схвалили зміни до КПК щодо закриття кримінального провадження у зв’язку з декриміналізацією діяння.
У той же час Верховна Рада провалила законопроект, згідно з яким за «п'яне» керування автомобілем могли притягнути до відповідальності через два роки. Більше того, не вистачило голосів, щоб відправити документ на повторне друге читання.
Але більшість рішень прийнято у першому читанні. Так, у першому читанні депутати підтримали законопроєкт щодо встановлення одноразової грошової виплати людям, які загинули або отримали поранення під час виконання своїх обов’язків у період дії воєнного стану. Документом пропонується виплачувати по 1 мільйону гривень у разі загибелі особи, 200-500-800 тисяч гривень - у разі встановлення ІІІ, II і І групи інвалідності відповідно. Передбачені і виплати у разі втрати працездатності без встановлення інвалідності, що настала в результаті травми, контузії, – 100 тисяч гривень. Під дію документу потрапляє ціла низка осіб - від пожежників і лікарів до чиновників і журналістів.
- Є випадки загибелі та поранень під час виконання посадових обов’язків. Трагічний випадок, що спричинив значні втрати, стався на Миколаївщині, де окупанти влучили в будівлю ОДА і загинуло 38 державних службовців, є поранені, зниклі безвісти. Напередодні такі ж факти сталися у Харківській ОДА, де загинуло 29 держслужбовців при виконанні обов’язків у адмінбудівлі. Також працівники закладів охорони здоров’я продовжують забезпечувати надання необхідної медичної допомоги усім, хто її потребує. Ризикуючи власним життям, вони виконують свій професійний обов’язок, у тому числі в зоні ведення активних бойових дій, на тимчасово окупованих територіях. За період з початку повномасштабної війни до кінця квітня 2022 року під час виконання службових обов’язків загинуло 9 працівників закладів охорони здоров’я Житомирської, Київської, Миколаївської, Херсонської, Чернігівської областей, поранені 44 працівники (вогнепальні поранення, важкі поранення, включаючи травматичні ампутації та вогнепальні поранення в голову), - сказано у пояснювальній записці до законопроєкту.
За основу народні обранці прийняли законопроєкт, яким забороняється продаж та використання феєрверків, салютів і петард. Заборона не поширюється на використання піротехніки Збройними силами України, Національною поліцією та аварійно-рятувальними службами. Також документом пропонується заборонити проведення будь-яких заходів із використанням піротехнічних виробів та вибухових речовин за виключенням сценічних піротехнічних виробів Т1 та Т2, феєрверків класу F1, що мають дуже низький рівень небезпеки і незначний рівень шуму, який не перевищує 60 дБ.
- Звукові та світлові ефекти від використання піротехніки наносять шкоду психологічному здоров’ю населення у воєнний час через їхню подібність до звуків вибухів, особливо враховуючи частоту повітряних тривог на території країни та ймовірність ракетних обстрілів міст. Актуальними будуть контроль та обмеження використання піротехнічних виробів і після закінчення війни, оскільки у переважної більшості людей протягом тривалого часу буде зберігатися посттравматичний стресовий розлад, що виник в результаті переживання обстрілів під час воєнних дій, - сказано у пояснювальній записці до законопроєкту.
У першому читанні депутати розглянули законопроєкт про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності.
- За роки незалежності України питання утвердження української національної та громадянської ідентичності лише розрізнено та фрагментарно висвітлювалося у законодавстві, що регулює відносини у різних сферах суспільного життя. Однак потреба комплексного та системного врегулювання зазначених питань значно актуалізувалася після 2013 року, коли кілька регіонів України зазнали військової агресії та були окуповані Російською Федерацією, а неефективність чинного законодавчого врегулювання цих питань стала очевидною,- сказано у пояснювальній записці до законопроєкту. Автори законопроєкту стверджують, що реалізація документу сприятиме: