Чи виправдалися очікування від візиту до України Макрона, Шольца та Драгі
Від візиту Еммануеля Макрона, Олафа Шольца, Маріо Драгі і румунського президента Клауса Йоханніса, який приєднався до них, чекали багато. Наприклад, прояснення питання щодо подальшої євроінтеграції України через надання їй статусу кандидата в члени Євросоюзу, вирішення питання з подальшого постачання важкого озброєння.
А лідери Франції, Німеччини та Італії хотіли вирішити продовольче питання щодо постачання українського зерна до Європи, оскільки морські шляхи його транспортування перекрила Росія. «КП в Україні» з'ясовувала, чи справдилися ці очікування.
Двері для України в Європу - відчинені
У цьому питанні візит європейських лідерів приніс відчутний прогрес. Еммануель Макрон пояснив, що головна мета візиту до України лідерів трьох найбільших економік ЄС – Німеччини, Італії та Франції, а також президента Румунії – досягти єдиної думки всіх країн членів Євросоюзу щодо першого кроку України до вступу до нього, а саме надання статусу кандидата.
"Ви знаєте, що відносно статусу кандидата була певна суперечність у Європі. Тому я вирішив, що найкраще приїхати тепер, об'єднавши підтримуючі країни, щоб потім, за 8 днів, ми доклали зусиль для отримання одностайності в Євросоюзі та підготували затвердження статусу кандидата. Ми маємо показати Україні рішучий і чіткий вчинок", - заявив французький президент.
Після зустрічі з Володимиром Зеленським у Києві лідери Німеччини, Італії, Румунії та Франції висловилися за негайний статус кандидата на членство в ЄС для України.
"Німеччина виступає за позитивне рішення на користь України. Це стосується і Республіки Молдова. Україна є частиною європейської сім'ї", – сказав Олаф Шольц.
"Ми підтримуємо статус України на приєднання до Європейського Союзу", – заявив Еммануель Макрон.
Президент Франції оголосив, що статус кандидата Україна має набути вже 23 червня. Проте потім Україна повинна виконати умови, щоб рухатися за процедурою переговорів щодо членства у ЄС. "Одразу надається статус кандидата, а потім надаються умови, щоб відкривався кожен наступний розділ переговорів", - наголосив він. Для узгодження умов членства України в ЄС мають відкрити та закрити понад 30 переговорних глав.
Новим постачанням зброї – бути
Під час своєї промови за підсумками зустрічі Зеленський заявив, що Україна чекає на постачання насамперед важкого озброєння, сучасної реактивної артилерії та систем протиракетної оборони.
«Кожна партія такого постачання – це врятовані життя людей. І щодня затримки чи відтерміновані рішення – це можливість російських військових вбивати українців та руйнувати наші міста. Існує пряма залежність: що більше потужної зброї ми отримуємо, то швидше можемо звільняти наших людей, нашу землю. Український народ - абсолютна його більшість - очікує на звільнення всієї нашої території», - наголосив президент України.
У відповідь Еммануель Макрон повідомив, що Франція збільшить оборонну допомогу Києву. Зокрема, найближчим часом він має підписати розпорядження про надання ЗСУ шести додаткових артилерійських установок Caesar калібром 155 мм. Раніше Франція передала нашій державі 12 таких установок, здатних вражати цілі на відстані 40 км.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц також заявив, що його країна й надалі постачатиме зброю Україні.
«Німеччина вже давно зламала свою державну традицію: ми почали надавати Україні зброю. І ми робитимемо це і надалі, скільки Україні буде необхідно», - сказав він на спільній прес-конференції.
Він зазначив, що у Німеччині навчають українських військових користуватися сучасним озброєнням, зокрема самохідними гаубицями та зенітними установками. «Ми також пообіцяли, що надамо й установки IRIS (системи протиповітряної оборони IRIS-T. – Ред.), які захищатимуть цілі міста від повітряних нальотів. Ми також домовилися зі Сполученими Штатами та Великобританією про те, що надаватимемо ракетні установки залпового вогню», - заявив Шольц.
Шлях для українського зерна до Європи
Президент Франції згадав невирішену проблему з блокадою українського експорту, яка загрожує продовольчою кризою для багатьох країн. Він наголосив, що це прямий наслідок війни, яку веде РФ.
"Ми закликаємо Росію погодитися на те, щоб Організація Об'єднаних Націй організувала експорт зерна, знявши блокаду українських портів", - зазначив Еммануель Макрон.
Тому президент Франції Еммануель Макрон заявив, що він із європейськими колегами опрацьовує маршрут вивезення зерна з України через Румунію. Йдеться про 22 млн тонн зерна, які неможливо експортувати через блокування українських портів Росією.
"Ми працюємо наразі над новим маршрутом, який проходитиме через Румунію, адже Одеса знаходиться за кілька кілометрів від кордону. Разом з Румунією ми створюємо сполучну точку для експорту зернових", - сказав Макрон.
За його словами, у цьому випадку зерно можна було б провезти Дунаєм або залізницею. Раніше у Єлисейському палаці заявили про готовність Франції брати участь в операції розблокування порту Одеси.
Санкції проти Росії – «до кінця»
Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив за підсумками візиту, що санкції проти Росії, яка напала на Україну, діятимуть доти, доки Москва не досягне "справедливої угоди" з Києвом.
За його словами, те, які умови угоди будуть справедливими, може визначити лише сама Україна, "це не може і не диктуватиме ніхто в Європі". Шольц додав, що він у бесідах із президентом Росії Володимиром Путіним неодноразово говорив про неприпустимість "продиктованого миру".
Він також заявив, що "Німеччина не змириться з анексією Криму", оскільки "це було б порушенням міжнародного права".
Думка експерта
Антон Кучухіде, експерт-міжнародник:
- Усі заяви європейських лідерів дуже позитивні та непогані для України. Причому їхня позиція змінилася буквально за кілька останніх днів. Адже Франція, Німеччина та Італія були найголовнішими противниками надання Україні статусу кандидата у члени ЄС. А тут заяви про те, що всі переговори з Росією будуть на умовах України і Києву треба дати зброю. Напевно, подіяло те, що США заявили, що повністю підтримують союз Британії, Польщі та України. Або поїздка до зруйнованого Ірпіня на них так вплинула. Тож так чи інакше, але Київ посилив свою позицію у Європі.
Тобто заяви європейських лідерів загалом є дуже позитивними, але тепер потрібні конкретні дії. 23-24 червня відбудеться саміт Євроради, і подивимося, як європейці виконуватимуть свої обіцянки.
