Прорахунки партії «Слуга народу»: кандидати хороші, а от депутати – так собі
Три роки тому у столичному Ботанічному саду президент Володимир Зеленський представив першу двадцятку виборчого списку партії «Слуга народу», яка йшла на парламентські вибори-2019. Усі кандидати – новачки у великій політиці, вони нібито пройшли ретельні перевірки та не повинні були підвести.
На жаль, «слуги» продовжують потрапляти до різноманітних скандалів. «КП в Україні» згадала, як Зе-команда відбирала кандидатів у народні депутати і чому президентові досі доводиться червоніти.
Люди «з Facebook», експерти та квота олігархів
Чого душею кривити: коли у квітні 2019 року на президентських виборах Володимир Зеленський заручився підтримкою 73% українців, йому довелося з нуля та дуже швидко формувати свою команду.
- У Зеленського така популярність, що будь-який ноу-нейм під його брендом зможе потрапити до парламенту. І не важливо, який бекграунд кандидата. Для виборців всі вони були апріорі хорошими, оскільки були від Зеленського і раніше не спокушені можливостями великої політики, - практично в один голос говорили вітчизняні політологи.
Як запевняв три роки тому голова виборчого штабу «Слуги народу», а нині перший віце-спікер Олександр Корнієнко, «зальотних» кандидатів у списку «слуг» не було. До нього потрапили люди із умовних трьох груп.
Перша – члени команди часів президентської кампанії, тобто всі, хто допомагав Володимиру Зеленському обратися главою держави.
Друга – регіональні представники «Слуги народу».
– Ті, хто забезпечив, щоб не вкрали наш результат на дільницях, вони були спостерігачами та членами комісій – учасники Зе!штабу та активні представники, які себе проявили, – пояснював Корнієнко.
Третя група – експерти, до порад яких «слуги» зверталися під час президентської кампанії.
А ще політологи говорили про інші дві групи кандидатів, яких включили у переможний Зе-список. Зеленський провів до парламенту багатьох «квартальщиків» (і зараз не тільки про «Юзика», а й тих, хто в «Квартал-95» займався організаційно-технічними питаннями, менеджментом, PR). Свою квоту мали й олігархи, зокрема, казали, що персональну групу всередині парламентської фракції «Слуга народу» мав Ігор Коломойський.
Зеленський мав таку популярність, що будь-який ноу-нейм під його брендом міг потрапити до парламенту. Фото: Оскар Янсонс
За словами Корнієнка, у 2019-му кожен (!) кандидат від «слуг», перш ніж потрапити до виборчого списку, проходив дві перевірки: професійну та репутаційну.
– Було дві перевірки – одна схожа на таку, коли, наприклад, видають право на отримання зброї. Ми зверталися до фахівців, які допомагали шукати цю інформацію. І друга перевірка – репутаційна, гуглили людей, дивилися їхні соцмережі і потім ухвалювали рішення, – розповідав Корнієнко.
Дещо іншу правду про підбір кандидатів від «Слуга народу» розповідав екс-глава Офісу президента Андрій Богдан. Так, в інтерв'ю ВВС України він зізнавався, що деяких людей запросили до списку, оскільки вони були популярними у соціальних мережах.
- Частина людей прийшла реально з Facebook, як Ліза Богуцька, частину людей ми в інтернеті шукали: хто популярний в потрібному місті - ми йому дзвонили і запитували: «Йдеш від нас? Завтра треба занести документи», - ділився спогадами Богдан.
Зріз суспільства "по-швидкому"
Сьогодні ми можемо повернутись назад і проаналізувати, що насправді тоді відбувалося.
- Фішкою передвиборної кампанії «Слуг народу» у 2019 році був меседж, що ми включаємо до своїх списків не політиків, а звичайних громадян. Тому певною мірою список «слуг» - якийсь зріз суспільства, - коментує політолог Олексій Якубін. - Негативний відбиток був у тому, що кандидатів набирали дуже швидко. Проміжок часу між президентськими та парламентськими виборами був дуже коротким. До списку потрапили люди, які за більш тривалої перевірки їхніх біографій ніколи не змогли б претендувати на крісло депутата.
Але на той момент запит товариства "на нові обличчя" в політиці партія "Слуга народу" реалізувала повністю. Від Зе-команди до парламенту не пройшов жоден чинний народний депутат. Тоді Верховна Рада поновилася на 80%. Думаю, що на наступних парламентських виборах відсоток оновлення виявиться ще більшим. І команда Зеленського намагатиметься задовольнити цей запит і спробує більш ретельно відбирати кадри.
У «СН» зізнавалися, що дуже багатьох запросили до списку саме через популярність у соцмережах. Фото: Оскар Янсонс
Потрібно було пропустити через три фільтри
- Зі «слугами» сталося багато скандалів та зашкварів, але, я думаю, буде ще більше. Сформувати партійний список на сотню кандидатів, не маючи своєї політичної команди, не маючи регіонального представництва та ідеології, під яку можна набирати соратників, – дуже складно. У 2019 році «слуги» складали свій виборчий список, як кажуть, зі світу по нитці. У результаті вийшло дуже строкате політичне полотно: хтось співпрацював з РФ і Білоруссю, хтось загруз у корупції, багато хто просто неефективний або недостатньо компетентний для виконання своїх обов'язків, – аналізує ситуацію політолог Руслан Бортник. – Але ті, хто складав такий виборчий список, досягли своєї мети. Вони сформували команду людей без політичних амбіцій та слухняно виконуючих вказівки керівництва. Керованість президентською фракцією дуже висока.
У 2019 році кандидати від партії «Слуга народу» пройшли лише один фільтр – «нові обличчя». Але в майбутньому, щоб уникнути численних скандалів, кандидатам від пропрезидентської партії потрібно проходити як мінімум три фільтри:
- ідеологічний – людина має розділяти цілі та завдання партії;
- професійний – кандидат має бути компетентним, щоб написати розумний законопроект та знайти потрібні аргументи, щоб його відстояти;
- моральний – негативне відношення людини до корупції, аморальності тощо.
У результаті ті, хто формував такий виборчий список, досягли мети та сформували команду, яка слухняно виконує вказівки. Фото: Оскар Янсонс
З історії питання
Із фракції вже виключили понад 10 депутатів
Скандали та зашквари зі «слугами»-депутатами розпочалися в перший же рік їхньої парламентської діяльності. Приміром, Богдан Яременко попався на замовленні секс-послуг з мобільного телефону в залі Верховної Ради, Галину Третьякову періодично критикують через її необдумані заяви та репліки тощо.
А були й такі діяння, такі скелети в шафах у «слуг», за які доводилося виключати з фракції «Слуга народу», інакше політсила б дуже просідала в рейтингу. Першими із Зе-фракції вигнали Ганну Скороход та Антона Полякова. Причина – голосування проти волі фракції.
Потім із лав «слуг» у Верховній Раді викреслили Романа Іванісова, оскільки у нього виявили погашену судимість за зґвалтування. Далі було вигнання Гео Лероса за те, що той намагався розкручувати корупційний скандал, звинувативши брата глави офісу президента Андрія Єрмака до торгівлі держпосадами. Потім на двері вказали депутату Олександру Юрченку, якого правоохоронці підозрюють у корупції. 2020-го з фракції виключили Олександра Дубинського. Проти політика у США запровадили санкції за втручання у вибори президента. 2021-го з фракції виключили Євгена Шевченка, який останнім часом зачастив у Білорусь у гості до президента Олександра Лукашенка. Вигнали з фракції і Людмилу Буймістер, яка відмовилася голосувати за президентський закон про олігархів.
За три дні до початку повномасштабної війни Росії проти України «слугам» роздали підписні листи за виключення із фракції Олександра Трухіна та Сергія Кузьміних. Перший підозрюється у тому, що у стані алкогольного сп'яніння спровокував ДТП, а другого спіймали на одержанні хабара у розмірі понад півмільйона гривень.
На початку травня цього року із фракції «Слуга народу»виключили Олексія Ковальова. Причина - підозра у колабораціонізмі. Колегам не зрозуміло, чому він не виїжджає з окупованої території Херсонської області, не відвідує засідання парламенту. А днями стало відомо, що «слуги» загалом ініціюють процес позбавлення Ковальова мандата народного депутата.
