Що отримаємо, а що втратимо: підводне каміння прийняття України до ЄС
Не було б щастя та нещастя допомогло. Ця приказка красномовно описує шлях України до ЄС. Героїчна та мужня відсіч російської агресії надала шанс для експрес-вступу нашої країни до ЄС. 18 квітня президент України Володимир Зеленський передав послу ЄС Матті Маасікасу заповнений опитувальник, який необхідний для набуття статусу кандидата до Європейського Союзу. Вже в червні цього року Україна може набути статусу країни-кандидата на членство в ЄС.
Потім розпочнуться переговори щодо вступу до «європейської сім'ї», проведення реформ всередині України, їх оцінка європейськими інституціями. Експерти прогнозують, що якщо країна не порине у політичні чвари і не зійде з курсу реформ, окресленого в Брюсселі, то високі шанси, що вже за рік-два ми можемо офіційно увійти до ЄС.
Про те, які преференції від членства в ЄС отримає Україна і які зобов'язання візьме на себе, «КП в Україні» розпитала експерта-міжнародника Тараса Чорновола.
1. Орієнтир на стандарти ЄС
Тарас Чорновіл. Фото: facebook.com/Taras Chornovil
- Країна, яка вступила до ЄС, підпадає під внутрішні засади та закони Євросоюзу. Можна говорити навіть про те, що певною мірою відбувається обмеження внутрішнього суверенітету країни. Це може не сподобатися владі, але громадяни від цього лише у виграші, - каже Тарас Чорновіл і пояснює: – Європейський Союз – це не просто міжнародна організація, а й якась єдина наддержава, в якій працює Європейський парламент, є свій уряд – Європейська комісія, яка не обмежує уряди окремих країн, але зобов'язує їх працювати у єдиних рамках.
На практиці це означає, що національні уряди та інші органи влади не можуть приймати рішення, які обмежують права та свободи громадян. Наприклад, якби Україна вже була в ЄС, то не могла б повторити ситуацію, коли без суду та слідства влада відключає ті чи інші телеканали.
– За нормами ЄС, за такі дії настає відповідальність. Брюссель може запустити серйозні механізми санкції проти чиновників, які йдуть на сумнівні рішення. І ці санкції досить болючі, – пояснює наш співрозмовник.
Один із останніх прикладів – внутрішня політика Угорщини. Уряд Орбана ухвалив кілька кроків, які, на думку Брюсселя, підривають демократичні інституції в країні, обмежують свободу слова, створюють корупційні лазівки. У результаті, 5 квітня глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн оголосила про вжиття заходів проти Угорщини у зв'язку з порушенням принципів правової держави. Механізм дає змогу скоротити виплати країні з бюджету Євросоюзу.
2. Доведеться наповнювати бюджет ЄС
ЄС має внутрішній бюджет, який, зокрема, наповнюють країни – члени ЄС. Такого поняття, як єдиний членський внесок, немає. Але кожна країна ЄС робить свій фінансовий внесок у єдину скарбницю. Для розуміння: у 2020 році Німеччина зробила рекордний внесок до спільного бюджету ЄС – 19,4 млрд євро. Ще 9,5 млрд євро влила до бюджету Євросоюзу Франція, 6,3 млрд євро – Італія. А от Румунія та Угорщина дали до загального котелу лише приблизно по 4,7 млрд євро кожна.
- Якщо дуже усереднено говорити про формулу внесків, то вона виглядає приблизно так: багаті країни платять більше, бідні – менше, а ті країни, які потребують допомоги, одержують із бюджету ЄС більше грошей. І саме бідні країни та «новачки» найбільше користуються грошима ЄС. Це суми у десятки мільярдів євро. Якщо, припустимо, ви проїдете Польщею, то побачите безліч табличок «Побудовано, реконструйовано за гроші ЄС», - продовжує наш співрозмовник.
На підтвердження слів експерта свідчить і статистика. У тому ж 2020 році Польща отримала з європейського бюджету на 12,4 млрд євро більше, ніж внесла до нього.
3. Нові горизонти для бізнесу та економіки
- Членство країни в ЄС для бізнесу та економіки означає повну кооперацію у межах єврозони. Ми зможемо мати внутрішні можливості ЄС. Це означає, зокрема, і безмитне переміщення товарів, послуг, – каже експерт.
Тобто Україна отримує шанс для нарощування експорту, виробництва, а це, у свою чергу, призводить до збільшення кількості робочих місць, сплати податків тощо. Але, щоб конкурувати нарівні з іншими європейськими країнами, Україні доведеться у багатьох сферах переглянути стандарти продукції, підвищити їх.
- Із цим у нас не повинно бути великих проблем. Коли готувалася Угода про асоціацію, то ми вже тоді багато в чому адаптували свої продукти та послуги під стандарти ЄС, – додає Тарас Чорновіл.
Також експерт звертає увагу, що входження до ЄС передбачає єдину фінансову та економічну систему. На практиці це означає, що національні уряди та парламенти не можуть ухвалювати рішення, які можуть призвести до розкрутки інфляції. Брюссель має важелі стримування від популістських чи сумнівних рішень країн – членів ЄС.
4. Широкий ринок праці
Після вступу України до ЄС українці зможуть працювати не лише на Батьківщині, а ще й у будь-якій із 28 країн Євросоюзу.
- Так, справді, українці зможуть працювати у будь-якій країні ЄС. Жодних квот чи обмежень, припустимо, із зарплати. Все легально та прозоро, – запевняє Тарас Чорновіл.
Водночас, відкриття європейського ринку праці може створити й негативні тенденції для нашої країни. Є ризик, що розпочнеться масова трудова міграція. З топ-п'яти країн, де хотіли б працювати українці, три країни – ЄС (Німеччина, Польща, Чехія). Платити податки та зароблене (торік наші трудові мігранти перевели в Україну близько 7 млрд євро) трудові мігранти, найімовірніше, теж стануть не в рідній країні.
5. Визнання українських дипломів
Українські школярі та студенти отримують можливість навчатися у будь-якій із країн ЄС. Дипломи українських вишів визнаватимуться в європейських країнах.
– Будь-який документ, виданий у країні ЄС, автоматично визнається в інших країнах ЄС, – пояснює Тарас Чорновіл. – Від членства України у Євросоюзі точно постраждають продуценти фальшивих дипломів. Україні доведеться «перешерстити» виші. Ті приватні інститути, які відкривають десятки-сотні філій та не мають жодного професора, не ведеться реальна наукова діяльність – їх доведеться закрити.
З мінусів - знову ж таки існує ризик, що відбудеться відтік умів із країни. Українці віддадуть перевагу навчанню в Німеччині, Франції, Італії, Польщі тощо. А отримавши диплом там, чи вони захочуть повертатися назад? Запитання без однозначної відповіді.
6. З єдиним страховим полісом і хворіти не так страшно
Відкриті кордони ЄС не означають, що українці зможуть автоматично отримати медичні послуги в будь-якій європейській країні.
– У країнах ЄС діє страхова медицина. І з польською страховкою ви не зможете вільно отримати медичні послуги у Франції.
Тільки якщо оформите єдиний загальноєвропейський поліс, лише тоді перед вами відчинені двері будь-якої лікарні ЄС, - пояснює Тарас Чорновіл.
7. Посилити боротьбу з корупцією
Країни ЄС пропагують боротьбу із корупцією. Європейська політика спрямована на те, щоб вичистити хабарництво та хабарництво з політичної, економічної та соціальної сфер. І Україні доведеться у цьому плані підтягти «хвости».
– Європейські інститути вітали створення антикорупційних органів в Україні. Наші антикорупціонери дуже довго запрягали і ось тільки зараз почали їхати. Брюссель стежитиме за тим, чи реально в Україні борються із корупцією. Якщо ми не відрубаємо голову цій гідрі, то нас можуть і не взяти до ЄС, – вважає Тарас Чорновіл.
8. Пересування без кордонів, а спілкування – без доплат
Громадяни країн ЄС можуть вільно пересуватися Євросоюзом.
Безвізовий режим українці вже й так встигли відчути на собі. Перебування країни в ЄС також означає відсутність роумінгу в усьому Євросоюзі. Телефонні дзвінки здійснюються за тарифами рідної країни.
Питання ребром
Міграційні зобов'язання – міф
Усі країни ЄС зобов'язуються приймати у себе мігрантів, будувати містечка, якщо таке рішення ухвалить офіційний Брюссель. Таке «правило» ЄС активно обговорюється у ЗМІ та соціальних мережах, але, за словами Тараса Чорновола, воно є міфом.
- У ЄС немає жорсткого зобов'язання щодо розміщення мігрантів. Згадайте мігрантську кризу 2015 року. Канцлер Німеччини Ангела Меркель взяла курс на прийняття біженців у своїй країні, а ось та Польща не захотіла відкривати свої кордони для біженців, і нічого. Зобов'язуючих норм немає. Але ЄС допомагатиме країнам, які вирішили дати притулок біженцям, - переконує Тарас Чорновіл.
