21 листопада
Завантажити ще

Міфи і правда про «карантин» депутатів: втеча за кордон чи розвал монобільшості

Міфи і правда про «карантин» депутатів: втеча за кордон чи розвал монобільшості
Фото: rada.gov.ua

Сьому сесію Верховної Ради поточного скликання народні депутати розпочнуть із « карантину ». Парламентарі внесли зміни до календарного плану роботи вищого законодавчого органу країни. Слуги народу замінили пленарні засідання Ради 2-4 лютого на роботу в комітетах. 1 лютого депутати відкриють нову сесію, а наступного разу зберуться під куполом лише 15 лютого.

Офіційна версія - збити наростаючу хвилю коронавірусу, яка останніми днями косить депутатські лави та лави співробітників Апарату Верховної Ради. Але є й неофіційні версії, правдивість яких перевірила «КП в Україні».

Версія 1. Депутати взяли тайм-аут, щоб залишити країну

Парламентар від фракції ОПЗЖ Ілля Ківа припустив, що аж ніяк не коронавірус є причиною паузи в пленарних засіданнях. На його думку, колеги просто побоюються через тривожні новини про повномасштабне військове вторгнення Росії в Україну і беруть собі час, щоб відлетіти з країни.

- Чи не думали про це? Подумайте! - запитав 26 січня журналістів Ківа.

За спостереженнями «КП в Україні», тривожних настроїв серед народних депутатів минулого пленарного тижня не спостерігалося. Більше того, як з'ясувалося, депутатів попросили по можливості не залишати країну.

- Об'єктивно ніхто не зможе гарантувати, що завтра-післязавтра не буде повномасштабного наступу. Що в голові у Путіна – йому тільки відомо. А буде нова реальність, будуть потрібні швидкі рішення. Той самий режим особливого або воєнного стану ввести. Я не чув, щоб хтось із колег планував мігрувати. Але озвучувалося прохання від керівництва, щоб усі були в доступі і в разі чого могли протягом двох-трьох годин приїхати до зали пленарних засідань та голосувати, - каже один із депутатів від фракції «Слуга народу».

Про те, що депутатам надходило таке прохання, підтвердив спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук. На брифінгу за підсумками Погоджувальної ради він заявив, що збирав голів фракцій та просив поспілкуватися зі своїми депутатами.

- Я всіх просив, щоб у тому числі на цей період роботи в комітетах, їхні депутати були у межах досяжності. Розуміння є. Є готовність у потрібний момент зібратися, - сказав Руслан Стефанчук, а на уточнююче запитання від журналіста, чи зібрав він тривожну валізку, відповів:

- У нас, як у юристів, усі документи перебувають в одному місці. У нас завжди так, а не лише в цей період.

Версія 2. Монобільшість розсипається

Фракція монобільшості втрачає голоси, розсипається, не може забезпечити результативне голосування у залі Верховної Ради – це і є головною причиною, через яку у пленарній діяльності парламенту оголошено двотижневу перерву. Таку версію активно просувають до мас політичні опоненти «слуг», народні депутати від фракції «Європейська солідарність».

«Рада дієздатна, щодня у сесійній залі працюють 300 депутатів. Водночас померла монобільшість, там уже немає 226 голосів. Цим і тільки цим пояснюються чергові двотижневі канікули: влада потребує часу, щоб батогом та пряником, кримінальними справами, залякуванням та конвертами загнати слуг у стійло», - у такій різкій формі написала пост на своїй сторінці у фейсбуці співголова фракції «Європейська солідарність» Ірина Геращенко.

Справді, перший пленарний тиждень Верховної Ради у 2022 році після 38-денної перерви був не дуже успішним. Фракція «Слуги народу» не могла ухвалити жодного законопроекту самостійно. А багато законодавчих ініціатив взагалі провалювалися, не отримуючи необхідний мінімум у 226 голосів. Наприклад, Рада не змогла задовольнити бажання голови Фонду держмайна Дмитра Сенниченка піти у відставку, не вистачило голосів за два законопроекти про бджільництво, створення ТСК щодо перевірки фактів порушення присяги омбудсменом Людмилою Денісовою.

Кулуарно обговорюється дві причини, чому у фракції монобільшості знову намітився розлад (депутати пропускають засідання, виходять у відповідальний момент із зали засідань або просто не натискають кнопку системи «Рада». – Авт.). І обидві впираються у гроші. Перша версія зводиться до того, що частина «слуг» у такий спосіб бунтує проти затримок із виплатами їм зарплат у конвертах (факт існування таких «конвертів» категорично заперечують лідери фракції). А «безкоштовно» слуги народу не хочуть працювати. Друга версія – частину депутатів від фракції «Слуга народу» почали фінансово підгодовувати зацікавлені у широкій коаліції (дострокових парламентських перевиборах) люди. Алгоритм простий: частина фракції СН ігнорує голосування - і монобільшості доводиться домовлятися з іншими фракціями та групами про створення коаліції чи ситуативний союз, інакше ризик втратити владу.

А тепер про «батіг». На тлі звинувачень з боку опозиції дивно виглядає несподіване затримання народного депутата від фракції «Слуга народу» Сергія Кузьміних під час отримання неправомірної вигоди у розмірі 558 тис. грн та обшуки у депутата Олега Воронька.

А ТИМ ЧАСОМ

Кількість хворих депутатів збільшилася

Епідеміологічна ситуація в українському парламенті погіршується. Кількість хворих на коронавірус народних депутатів і співробітників Апарату Верховної Ради з кожним днем збільшується. Про це на засіданні Погоджувальної ради голів депутатських фракцій та груп заявив спікер парламенту Руслан Стефанчук.

- За наявною у мене інформацією, станом на сьогодні хворіють на коронавірус 28 народних депутатів і 78 співробітників Апарату Верховної Ради. Але цифри ще уточнюються. Ще лише початок робочого дня. Вони (цифри – Авт.) можуть бути й вищими, – сказав Руслан Стефанчук.

Спікер Верховної Ради закликав народних обранців дотримуватися карантинних обмежень, зокрема маскового режиму, а навіть за легкого нездужання - тестуватися.

- Цього тижня ми очікуємо до 50-60 тисяч хворих на добу. Тому я підтримую перенесення пленарних засідань. І перебування у закритих приміщеннях такої величезної кількості людей – неправильне, – заявив на засіданні Погоджувальної ради Верховної Ради голова Комітету з питань охорони здоров'я Михайло Радуцький.

ДО РЕЧІ

Засідання проведе лише третина комітетів Верховної Ради

На сьогоднішній день у Верховній Раді створено 23 комітети. І під час «карантину» засідання проведуть лише 7 комітетів.

1 лютого відбудуться засідання трьох комітетів – з питань економічного розвитку, з питань свободи слова та антикорупційного. І всі вони відбудуться в офлайн-режимі, тобто депутати зберуться в одному кабінеті у присутності співробітників Апарату Верховної Ради, помічників та журналістів.

А ось уже з 2 лютого засідання парламентських комітетів переведуть в онлайн-режим. На сайті парламенту анонсовано засідання 5 комітетів – з економічного розвитку; з питань організації держвлади; євроінтеграції; охорони здоров'я; гуманітарної політики. На 3 лютого наразі заплановане засідання лише одного комітету – з питань економічного розвитку.

Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції має намір працювати у режимі відряджень.

– Запрошуємо всіх бажаючих депутатів приєднатися до нас. Плануємо постійно їздити до Донецької та Луганської областей, а також прикордонних областей. Заспокоювати громадян буде легше, якщо їм транслюватимуть візити депутатів у прикордонні з Росією та Білоруссю області, - сказав голова комітету Дмитро Лубінець.