Після довгого мовчання Володимир Зеленський записав звернення до українців, у якому намагався заспокоїти громадян щодо можливої російської військової агресії. Основна ідея копірайтерів президента, які писали йому текст, була стара як світ – Keep Calm and Carry On. Мовляв, зберігайте спокій, робіть свої справи, у нас все під контролем. Живіть звичним життям - не варто бігти до магазину і робити запаси, не варто шикуватися в черзі до банкоматів та знімати готівку.
З погляду логіки, Володимир Зеленський все робить правильно. Громадян треба заспокоїти. Українці хоч і звикли за останні вісім років жити як на пороховій бочці, але постійні повідомлення про нову ескалацію воєнного конфлікту нікому не додають упевненості у завтрашньому дні.
Щоправда, із цим відеороликом президент сильно запізнився. Інформація про концентрацію військових РФ вздовж українських кордонів надходить з кінця минулого року з загрозливою регулярністю. Західні ЗМІ публікують плани захоплення України Росією та варіанти санкцій проти Москви. Увесь цей час наш президент мовчить замість того, щоб заспокоїти чи, навпаки, підготувати співгромадян. Точніше, не зовсім мовчить – він записує відеопривітання з Новим роком та Різдвом, викладає ролик, як катається на лижах у Буковелі.
У соцмережах дедалі частіше звучить питання – чому президент нічого не говорить про воєнну загрозу? З 10 по 13 січня відбуваються переговори з НАТО, а Володимир Зеленський у цей період записує ролик, присвячений Міжнародному дню «Дякую».
У мене є єдине пояснення такої поведінки. Психологи кажуть, що це відмінний метод збити агресора з пантелику. Якщо до вас наближається у підворітті опонент, що перевершує вас за фізичною силою, з явно агресивними намірами, то можна першим йому задати питання типу «Як ви ставитеся до праці Еммануїла Канта «Критика чистого розуму"?» або «Чи не хочете поговорити про Бога?». Це здорово спантеличує опонента, який налаштувався на бійку. Одна моя знайома в 90-ті на спроби грубих підкатів з боку молодих людей у спортивних костюмах з легкістю погоджувалася на пропозицію сходити на побачення, але тільки пройти воно мало на зборах у баптистській церкві. Ніхто не прийшов.
Можливо, на цьому і будується розрахунок команди президента: Путін бряцає зброєю, а ми святкуємо, відпочиваємо і "дякую" всім говоримо. Така поведінка, щоправда, спантеличує не тільки ворога, але й власних громадян, а також зарубіжних партнерів. Буквально одразу після закінчення переговорів Росія – НАТО, зрозумівши, що сторони ні до чого не домовилися, іноземні інвестори починають розпродавати українські цінні папери – це призводить до відтоку капіталу, падіння курсу гривні та розпродажу українських євробондів. Панічні настрої в інвесторів панують як на внутрішньому валютному ринку, так і на світовому. Президент ігнорує ці події, а на сайті його офісу з'являється інформація про те, що Україна претендує на проведення чемпіонату Європи з баскетболу у 2025 році.
До України їде держсекретар США, Великобританія розпочинає постачання протитанкового озброєння для боїв місцевого значення - і тут президент нарешті виходить до громадян і каже: не хвилюйтеся, все буде добре, ми контролюємо ситуацію. Не варто купувати про запас свічки, продукти і знімати гроші з банкоматів.
Після такої довгої паузи це виглядає як мінімум дивно, і наші люди можуть сприйняти все прямо протилежно. Особливо якщо одразу після цього Міністерство культури (!) публікує брошуру з порадами, що робити «у разі надзвичайної ситуації чи війни».
Українці звикли жити за принципом, як у анекдоті: «Якщо в новинах сказали про небувалий урожай гречки, значить, завтра чекаємо на її дефіцит». Хтось, навпаки, думає, що коли влада нас уже лякала заборонами гуляти у парках через вірус, значить, знову хтось просто нагнітає.
Володимир Зеленський звернувся до українців у середу ввечері, а вже у четвер вранці у соцмережах багато хто почав із цього приводу згадувати фільм «Не дивись нагору», де замість того, щоб вирішувати проблему загрози з космосу, політики воліли її не помічати і відволікати увагу громадян. Упевнений, що хтось обов'язково побіжить до магазину прикупити ящик консервів та упаковку макаронів.
Чи матиме рацію ця людина? Цього ніхто не знає. Можливо, Росія побряцає зброєю, отримає якісь обіцянки від колективного Заходу, відведе війська від кордонів, і тоді людям, які зробили запаси на випадок війни, доведеться їсти цю тушонку та макарони протягом найближчого півроку. Не виключено, що частина запасів просто зіпсується та їх викинуть. А потім над цим тільки посміються, як зараз ми згадуємо, як люди скуповували туалетний папір на початку епідемії коронавірусу. Але туалетний папір, на відміну від продуктів, хоча б не псується.
Але може бути інакше. Якщо почнуться бойові дії, то людина із запасом продуктів буде у більш виграшному становищі, ніж її сусід, який харчувався, замовляючи їжу у сусідньому суші-барі. З іншого боку, у разі вуличних заворушень та мародерства, як це було у Казахстані, у людини без запасів і відбирати нічого, а до того, хто зробив запаси, можуть завітати непрохані гості.
Те саме можна сказати і про банкомати. Якщо Росія проведе успішну атаку проти української банківської системи і розплатитися в магазині карткою стане неможливо, то запас готівки хоча б на тиждень буде однозначним плюсом. У той же час у разі початку реальних бойових дій або появи мародерів на вулицях готівку у вас можуть відібрати. Всі, хто залишав зону бойових дій, радять робити це легко.
Чи купувати зараз долари? Усі без винятку експерти кажуть, що з економічного погляду наразі валюта не повинна коштувати так дорого, – ми спостерігаємо ефект відтоку іноземного капіталу, і у разі стабілізації геополітичної ситуації гривня почне зміцнюватись. Але якщо почнеться велика війна і великі міста почнуть закидати ракетами та бомбами, то ви самі чудово розумієте, що буде з курсом національної валюти.
Будь-яка криза або її очікування – це лотерея. Як казав Рокфеллер, купуй, коли ллється кров. Нападе Путін чи ні – це велике питання. Джо Байден сказав, що російський президент ще сам собі не вирішив, який варіант обрати.
Якщо згадати аналогічний період невизначеності та страху початку великої війни у 2014-2015-х роках, то низка моїх знайомих тоді непогано заробили. Вони вклалися у нерухомість, яку тоді можна було купити за третину від її нинішньої вартості. Так, хтось ризикнув, вклав свої гроші, переживав, але в результаті непогано заробив, а хтось спокійно пережив цей період із пачкою доларів під матрацом. Є й зворотні приклади. Нерухомість у тому ж Донецьку з 2014 року сильно подешевшала, а люди, які виїхали звідти зі своєю готівкою, за її рахунок змогли облаштуватись на новому місці та почати нове життя. Тому якоїсь єдиної правильної поради тут не буде.
Що можна порадити громадянам у поточній ситуації? На мою думку, президента варто послухати хоча б у тому плані, що всім нам треба заспокоїтися та підготуватися до потенційних проблем із «холодною головою». Пам'ятайте, що війна – це не лише танки, ракети, літаки та армія ворога. У нинішніх реаліях набагато більший негативний ефект приносять страх, паніка та хаос. А їх продовжать нагнітати.
На мій погляд, енергетична зброя може стати куди більш руйнівною, ніж кулі та снаряди. Якщо у лютому під час морозів у якомусь місті пропадуть газ та електрика, це може стати значно більшою проблемою для городян, ніж далека канонада позиційного бою. Якщо хакери покладуть банківську систему, відсутність готівки може лякати більше, ніж інформація з фронту.
Тому кожному варто мати під рукою невеликий запас води, їжі та готівки. А на випадок перебоїв з електрикою можна скористатися нашими порадами.
Нинішня непроста ситуація - це хороший варіант упорядкувати свої побутові справи, як мінімум зібравши в одному місці документи та їх копії, провести техобслуговування автомобіля, заправити повний бак палива або замінити старий акумулятор, переглянути власні продуктові запаси, оформити закордонний паспорт для літніх батьків або ж самому сходити до військкомату та на збори місцевої територіальної оборони. Варіантів у вас маса - просто сядьте і подумайте, що ви робитимете, якщо все піде за негативним сценарієм. Keep Calm and Cary On.