Зміни до Конституції: в Україні зникнуть села, а мер міста стане всемогутнім
Послання президента Володимира Зеленського до Верховної Ради, ухвалення «ресурсного» законопроекту, держбюджету-2022, продовження особливого статусу для Донбасу затьмарила одна важлива подія – винесення на обговорення проекту змін до Конституції щодо децентралізації. Документ передбачає абсолютно новий алгоритм організації та роботи місцевої влади.
Повернемося до України до 1917 року
Винесений на обговорення текст документа передбачає абсолютно нову редакцію 9 статей Конституції, а до 6 інших статей вносить зміни.
- Усі зміни стосуються громад та реформи децентралізації, яка проходить у країні вже кілька років, але без внесення змін до Конституції її повноцінна реалізація неможлива. Ці зміни мають врегулювати колізії та зробити децентралізацію незворотною, - зазначив народний депутат Дмитро Гурін. - У Конституції нарешті з'являться громади, які матимуть не лише гроші, але й широкі права, включаючи головне – приймати будь-які рішення місцевого значення, регулювання яких держава не передала іншим органам. Тобто охороною державного кордону займається держава, а з питанням знесення парканів на місці розберуться без вказівок зверху.
Впроваджується модель сильного відповідального мера (голови громади). Що це означає на практиці: мер одноосібно є виконавчим органом громади (самостійно формує та очолює), всі рішення виконавчої влади затверджуються від його імені, самостійно вирішує, кому та в яких обсягах делегувати право підпису, поділяє повноваження та контролює, які документи мають «йти через його стіл», головує на сесіях рад громад.
"Модель може виглядати незвичайною, але вона є класичною для конституційного права європейських країн і працювала в Україні до 1917 року", - сказано в аналітичній записці до проекту конституційних змін.
Що зможе префект
На рівні областей та районів замість державних адміністрацій створюються самоврядні виконавчі органи – префекти, які обираються на конкурсі та призначаються на посаду на три роки. Але відкритим залишається питання, хто призначатиме префектів. Обговорюються два варіанти – або Кабмін самостійно, або президент за поданням Кабміну. Депутатам належить визначитися і з підзвітністю та підконтрольністю префекта – він «під» Кабміном або Кабміном та президентом у сферах їх повноважень.
Ще одне важливе питання - чи зможе префект зупиняти рішення місцевих рад? Такі повноваження передбачалися попередньою редакцією конституційних змін, знятих з розгляду минулого року. У новій редакції конституційних змін такого функціоналу для префектів не передбачено.
- Ми прописали положення щодо участі префекту у роботі виконавчої влади на місцях, положення щодо зупинення рішень місцевих рад, пов'язаних із територіальною цілісністю. Уся відповідальність за такі рішення переноситься до Конституційного суду. Тобто якщо префект вважає, що певний орган ухвалив рішення, яке загрожує територіальній цілісності України, він може звернутися до суду. І суд вирішує, чи зупиняти дію такого рішення та роботу органу. Це страховка від сепаратизму, – сказав перший віце-спікер Верховної Ради Олександр Корнієнко.
Не селище, а містечко
Право призначати позачергові вибори на місцях відберуть у Верховної Ради та передадуть ЦВК, причому Центрвиборчком зобов'язаний призначити такі вибори невідкладно. Термін повноважень місцевої влади – 5 років.
Не виключено, що на конституційному рівні можуть зникнути райони та села: їм пропонують повернути історичну назву - повіти та містечка відповідно. Але це питання дискусій. Щодо Києва та Севастополя, то вони залишаються окремими регіонами, але… можна буде обрати іншу модель на рівні закону.
Ламають депутати та експерти списи, а чи потрібно декомунізувати назви Дніпропетровської та Кіровоградської області, перейменувавши їх на Дніпровську та Кропивницьку.
– Політики також мають вирішити, чи залишати районні ради, – розповів Дмитро Гурін.
Голосуватимуть депутати наступного скликання Верховної Ради
Оприлюднений на сайті Верховної Ради проект конституційних змін – це «сирий» документ. У ньому ще дуже багато може змінитися. Ці напрацювання обговорять депутати на базі двох парламентських комітетів – з питань правової політики та з питань організації держвлади. Далі буде створено робочу групу з доопрацювання змін до Конституції.
- Після обговорення у Верховній Раді підсумки відправлять до Конституційної комісії з питань реформ при президенті, де буде оформлено остаточний варіант тексту, і його пропонуватимуть президентові для внесення до Верховної Ради, - зазначив Олександр Корнієнко.
Як швидко політики зможуть пройти цей етап – достеменно невідомо. Раніше спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук висловлював надію, що хотілося б попередньо ухвалити законопроект до кінця поточної сесії (до 21 січня 2022 року).
- Якщо Верховна Рада добре попрацює, то до кінця цієї сесії ми зможемо направити його до Конституційного суду. Як тільки Конституційний суд розгляне його і направить назад, то ми, звісно, зробимо все, щоб до лютого розглянути його у першому читанні, бо розгляди (законопроектів про внесення змін до Конституції. – Прим. авт.) у першому та у другому читанні мають відбуватися на двох різних сесіях Верховної Ради України, – пояснив Руслан Стефанчук.
Іншими словами, раніше осені 2022 року внести зміни до Основного закону країни щодо децентралізації ніяк не вийде. Хоча кулуарно озвучуються прогнози, що на сьогоднішній день ймовірність того, що скликання діючої Верховної Ради зможе закріпити в Конституції децентралізацію, не перевищує 10%.
- Я думаю, що президент зволікатиме з внесенням цих конституційних змін до парламенту. Сьогодні за документ, за моїми підрахунками, є приблизно 240-250 голосів. А потрібно 300 (для прийняття у другому читанні. – Прим. авт.). І доки Офіс президента не знайде ці 300 голосів, навряд чи Зеленський зареєструє документ у Раді, - сказав один із «слуг», залучений до процесу реформи децентралізації в країні.
