Розслідування Bellingcat: Володимир Зеленський схвалив спецоперацію із затримання вагнерівців
Дослідницька група Bellingcat за участю The Insider опублікувала звіт про розслідування справи вагнерівців та роль у ньому президента України, над яким працювала рік. Розповідаємо про його основні моменти.
Володимир Зеленський загалом схвалив операцію
Розслідувачі опитали ексспівробітників ГУР. За їх словами, президент України вперше був поінформований про спецоперацію 15 червня 2020 року під час чергового понеділкового брифінгу щодо питань безпеки з керівниками спецслужб.
- Співрозмовники сказали нам, що президент Володимир Зеленський загалом схвалив операцію, намічену на 26 червня 2020 року та попросив підготувати докладний план. Цей концептуальний план було підготовлено та затверджено міністром оборони 1 липня 2020 року, - йдеться в першій частині розслідування на сайті The Insider.
Президенту регулярно доповідали про операцію
За версією журналістів-розслідувачів, в останній момент, коли «вагнерівці» прямували до мінського аеропорту, операцію «перенесли» після зустрічі розвідників із політичним керівництвом України, що закінчилося арештом найманців КДБ.
- Групі ГУР була потрібна допомога СБУ у складанні короткого списку найманців, які були найбільш важливими для України, і щоб цю допомогу запросити, потрібно було схвалення Офісу президента. Втім, схвалення президента в будь-якому разі було необхідним, оскільки операція явно викликала б великий політичний резонанс, - йдеться у матеріалі The Insider.
За інформацією видань, начальник ГУР МО Василь Бурба та заступник директора СБУ Руслан Баранецький регулярно проводили брифінги для президента про хід реалізації проекту під кодовою назвою «Авеню».
Єрмак попросив відкласти через перемир'я
Згідно з версією розслідування, викладеною Bellingcat, за день до відправки найманців Бурба та Баранецький прибули до Офісу президента. Про це розповів сам Бурба. Вони хотіли зробити останню доповідь про спецоперацію. Зеленський був зайнятий. Глава офісу президента Андрій Єрмак запропонував відкласти операцію на тиждень. День тому Україна та Росія досягли домовленості про перемир'я на Донбасі з 27 липня 2020 року.
Офіс президента не прокоментував розслідування.
Літак мали посадити через загрозу вибуху
Згідно з інтерв'ю з чотирма колишніми співробітниками українських спецслужб і колишнім президентом Петром Порошенком, операція сягає далеко в початок 2014 року, коли Україна розпочала розвідувальні та антитерористичні операції. Над цією операцією у ГУР МО почали щільно працювати у 2018 році. Спочатку затримати вагнерівців хотіли в Угорщині.
Для вербування спецслужби використали ПВК «МАР», яка була створена у Санкт-Петербурзі у 2012 році. У вересні 2019 року команда ГУР МО зареєструвала аналогічний домен та сайт за адресою chvk-mar.org (вихідний вебсайт МАР – chvk-mar.ru). Команда вигадала правдоподібне небойове завдання – охорона нафтових об'єктів «Роснефти» на Близькому Сході. Обіцяли зарплату у 225 тисяч рублів (близько 3200 дол. США/2900 євро).
Вивчивши Чиказьку конвенцію, що регулює комерційні повітряні перевезення, команда дійшла висновку, що є лише два сценарії, які дозволять Україні законно посадити літак на своїй території. Перший – невідкладна медична допомога, другий - загроза вибуху на борту. Вибрали другий як надійніший.
Через пандемію вилетіти з Росії до Венесуели можна було лише через Білорусь, а найзручнішим літаком через територію України був рейс до Стамбула. Літак був би в українському повітряному просторі близько 28 хвилин.
Найманці розповіли, що були на Донбасі під виглядом повстанців
ГУР МО зібрало персональні дані більш ніж тисячі найманців, переважна більшість з яких воювала на сході України між 2014 та 2018 роками. З них обрали 40, участь яких у військових злочинах було доведено. Деяких із них розшукувала СБУ. Під час прийому на роботу деякі бойовики повідомили, що прибули на Донбас у 2014 році під виглядом повстанців. Інші описали свою присутність як пряме розгортання регулярних підрозділів російської армії.
ІСТОРІЯ ПИТАННЯ
29 липня 2020 року білоруські спецслужби затримали у санаторії під Мінськом 33 членів російської так званої приватної військової компанії (ПВК) Вагнера. Спочатку президент Білорусі Олександр Лукашенко заявляв, що їх відправили для дестабілізації ситуації перед виборами президента. У результаті Мінськ віддав затриманих Росії, незважаючи на запит України.
6 серпня російське видання "Комсомольська правда" повідомило, що затримання "вагнерівців" у Білорусі стало наслідком спецоперації українських спецслужб. 18 серпня український журналіст Юрій Бутусов заявив, що напередодні запланованого рейсу з Мінська до Стамбула голова ГУР МО Василь Бурба та перший заступник голови СБУ Руслан Баранецький доповіли Володимиру Зеленському про проведення фінальної частини спецоперації. Глава Офісу президента Андрій Єрмак нібито заявив, що операцію необхідно перенести, оскільки затримання найманців може стати на заваді початку чергового перемир'я на Донбасі з 27 липня.
Андрій Єрмак, коментуючи інформацію ЗМІ, заявив, що версія про українську спецоперацію з'явилася в російській пресі і виглядає як добра дезінформаційна кампанія. Володимир Зеленський заявив, що не бере участі в іноземних спецопераціях.
У травні 2021 року у Верховній Раді створили Тимчасову слідчу комісію щодо "вагнерівців". Вона дійшла висновку, що спецоперація була, але перенесли її не президент і не голова його Офісу.
