«Слуги» реформують парламент: онлайн-засідання Ради, складність відставки спікера і дні дебатів
Перед призначенням на посаду першого віцеспікера парламенту Олександр Корнієнко заявив про те, що Регламент Верховної Ради вимагає негайних і радикальних змін. І якщо не осучаснити парламентські процедури, то ризикуємо не вибратися з безодні поправочного спаму та популістської, нікому не потрібної полеміки в залі пленарних засідань.
«КП в Україні» вивчила, які законодавчі ініціативи в цьому напрямку вже напрацювали народні депутати від пропрезидентської фракції «Слуга народу» і коли їх планують прийняти, а які пропозиції ось-ось трансформуються в законопроекти.
Боротьба з поправочним спамом
Уже в четвер депутати можуть дати бій поправочному спаму. Пояснюємо, що до чого.
Чинний Регламент Верховної Ради передбачає право народних депутатів подавати правки до будь-якого законопроекту при підготовці його до другого читання. До квітня 2020 року кількість таких правок не обмежувалася.
З одного боку, дуже демократична норма, оскільки дає можливість парламентарію поліпшити документ. З іншого - на практиці її реалізація неодноразово призводила до штучного паралічу роботи Верховної Ради. До деяких скандальних і резонансних законопроектів депутати вносили тисячі правок, і за кожну доводилося голосувати. Наприклад, в земельний закон було внесено понад 4 тисячі правок, на їх розгляд пішов майже місяць. Нюанс ще в тому, що поки всі ці правки не приймуть/відхилять, депутати не можуть розглядати інші законопроекти.
Хто знає, наскільки б затягнувся розгляд в квітні 2020 року ухвалення так званого «антиколомойського» законопроекту (депутати внесли в нього понад 16 тисяч правок), якби «слуги» не пустили його за «спецпроцедурою». Така процедура застосовується, якщо кількість правок перевищує 500 або в 5 разів більше, ніж статей законопроекту. Її суть зводиться до того, що фракція/депутатська група може наполягати тільки на розгляді п'яти правок (один позафракційний депутат на одній правці), які раніше відхилив профільний комітет Верховної Ради.
Ідея зі «спецпроцедурою» не сподобалася опозиційним депутатам. Вони, озброївшись рішенням Конституційного суду від 28.02. 2018 року, вимагали переглянути її. У цьому рішенні КСУ визнав, що право законодавчої ініціативи народного депутата не обмежується внесенням законопроектів, а й поширюється на внесення правок і їх обов'язковий розгляд в залі Верховної Ради.
«Слуги» вирішили переглянути умови «спецпроцедури». Народні депутати Давид Арахамія, Павло Фролов і Олег Кулініч зареєстрували проект змін до Регламенту Верховної Ради. Депутати пропонують запускати спецпроцедуру, якщо кількість правок до законопроекту перевищує 1000, і надати право кожному народному депутату наполягати на розгляді однієї правки, яку раніше відхилив профільний комітет парламенту. Але... в документі прописуються часові рамки. На обговорення однієї правки - не більше 5 хвилин. Дія спецпроцедури обмежена - на період карантинних обмежень, введених Кабміном через COVID-19, і ще 30 днів після їх зняття.
Ввести дні дебатів і дні опозиції
Ще в 2019-му представники пропрезидентської фракції намагалися ввести дні дебатів у Верховній Раді. Група народних депутатів на чолі з Давидом Арахамією навіть зареєструвала відповідний законопроект. Документ передбачав, що у вівторок і середу депутати обговорюють законопроекти, а в четвер - тільки голосують.
Правда, в січні минулого року Арахамія відкликав законопроект. Але схоже, що до цієї ідеї вирішили знову повернутися.
- Я вже запросив усіх керівників фракцій. Давайте створимо робочу групу, розробимо новий Регламент. Наприклад, нікому не подобається, знаючи, що буде зараз тисяча поправок, які не треба підтримувати, доводиться все одно сидіти в залі і натискати «жовту». Ти знаєш, що ти тисячу разів повинен натискати «жовту» і два дні робити одне і те ж. Весь зал сидить, а одна людина говорить. - сказав 19 жовтня в кулуарах Верховної Ради Давид Арахамія. - Як це зроблено в Європі, у багатьох країнах? Є день дебатів, і ти кажеш: сьогодні будемо про законопроект такий-то... Люди сперечаються, кожен може свою думку донести, захистити... Тобто всі атрибути політика зберігаються. А наступного дня - голосування, і там ніхто нічого не обговорює, а просто називають правку і натискають. Це ж оптимізація процесу. Я вважаю, що треба наполягати саме на такому Регламенті.
Новообраний перший віцеспікер Верховної Ради Олександр Корнієнко висловився за введення «днів опозиції». Раз на місяць в такий день до порядку денного пленарних засідань будуть включатися законопроекти виключно авторства опозиційних депутатів. Поки ця пропозиція не знайшла свого обрамлення в законопроект.
Не виключено, що «слуги» реанімують ідею з ускладненням процедури скасування рішень Верховної Ради. Якщо на сьогоднішній день проект постанови про скасування результатів голосування за законопроект може ініціювати будь-який депутат, то в 2019-му «слуги» пропонували, щоб такий проект постанови реєстрували в ВРУ, якщо його підписали не менш як 45 парламентаріїв.
Також озвучується ідея заборонити внесення ідентичних правок до законопроектів і скоротити в 2 рази терміни підготовки документів до розгляду в другому читанні.
Відсторонення спікера Верховної Ради
«Слуги» пропонують нові правила відправлення у відставку спікера парламенту. На сьогоднішній день на законодавчому рівні передбачено, що главу Верховної Ради можна відправити у відставку, якщо: спікер написав заяву про звільнення, якщо його робота визнана незадовільною або протягом однієї сесії ВРУ його три і більше разів усували від ведення пленарних засідань.
Народний депутат Галина Третьякова 18 жовтня зареєструвала законопроект, яким пропонується ускладнити процедуру відставки спікера. У ньому сказано, що голову Верховної Ради можна відправити у відставку, якщо йому озвучили недовіру не менш третини народних депутатів від конституційного складу ВРУ, тобто якщо під таким рішенням підписалися 150+ народних депутатів, або половина глав парламентських комітетів, або ж главу парламенту двічі і більше разів протягом однієї сесії усували від ведення пленарних засідань.
Такий же алгоритм пропонується застосовувати і для відсторонення спікера від ведення пленарних засідань на термін до двох календарних днів.
Зараз для ініціювання процедури усунення спікера від ведення «пленарок» досить пропозиції і одного парламентарія. Наприклад, 23 вересня, під час голосування за закон про олігархів, народні депутати кілька разів запускали процедуру відсторонення головуючого на засіданні Руслана Стефанчука через нібито порушення ним Регламенту.
Онлайн-засідання Верховної Ради
Наприкінці вересня цього року, будучи першим віцеспікером, Руслан Стефанчук запропонував напрацювати законопроект про можливість проведення онлайн-засідань Верховної Ради. Така ідея народилася в зв'язку з тим, що вдруге коронавірусом захворів спікер Верховної Ради Дмитро Разумков, який був змушений проводити засідання Погоджувальної ради депутатських фракцій і груп у скайпі.
заявив Руслан Стефанчук.
Також кулуарно обговорюється питання про діджиталізацію самого процесу голосування, тобто надання народним депутатам можливості голосувати за законопроекти зі свого смартфона. Але поки така ідея має більше противників, ніж прихильників. Занадто високі ризики зовнішнього втручання в процес законотворчості.
Допуск до Верховної Ради лише вакцинованих
Уже в найближчу п'ятницю, 22 жовтня, народні депутати планують розглянути проект постанови про допуск до Верховної Ради осіб за наявності документів про вакцинацію проти COVID-19, або негативного ПЛР-тесту на визначення COVID-19, або довідки про одужання. Відповідний законопроект схвалений профільним комітетом і включений до порядку денного парламенту.
- Це нормальна практика, яка застосовується в багатьох парламентах світу, - сказав головний автор проекту постанови Михайло Радуцький і уточнив, що вступ в дію документа буде відкладено на тиждень. За цей час парламент повинен технічно підготуватися до зчитування ковід-сертифікатів депутатів, журналістів і співробітників Апарату Верховної Ради.
- Я хотів би попросити, щоб ця постанова була відкладена з введенням в дію більше ніж на один тиждень, тому що нам потрібно забезпечити Апарат Верховної Ради зчитуючими пристроями, які Міністерство цифрової політики обіцяє надати найближчим часом, - уточнив Радуцький.
