Історик про новий острів на Дніпрі: Зараз тут скелі, а 200 років тому були ліси та озера
Доплисти до «нового» острова на Дніпрі від Хортиці поблизу Запоріжжя можна за п'ять хвилин на човні. Він знаходиться неподалік маленького острова Розстебін, названого на честь козака-рибалки Розстеби. Острів виринув з-під води якраз навпроти бази відпочинку «Дніпро».
Незважаючи на те, що у зв'язку з військовим становищем подорожі Дніпром на цій ділянці, а отже - і прогулянки островом, що з'явився, практично неможливі, час від часу на старі нові об'єкти вирушають дослідники - з метою наукових досліджень.
Про те, які таємниці ще ховаються на дні Дніпра і скільки нових островів може з'явитися на Дніпрі - у матеріалі Коротко про.
Відмічений на стародавніх картах
Мальовничі фотографії скелястого клаптика землі, що осушився на Дніпрі, широко розійшлися в інтернеті після відвідування острівця місцевим краєзнавцем, біологом Валерієм Кємєновим.
- Цей острівець зник майже 200 років тому після чергової повені. Тоді ж Мала Хортиця відокремилася від правого берега і стала повноцінним островом, а урочище та протоку почали називати Вирвою, – зазначає у фейсбуці Валерій Кємєнов. – Після створення Каховського водосховища рештки острівця взагалі зникли під водою. Сьогодні, за мінімального рівня води у Дніпрі, він з'явився.
Молодший науковий співробітник Національного заповідника "Хортиця" Олег Власов. Фото: ФБ Олег Власов
Як з'ясувалося, острів, що виринув тепер з-під вод Дніпра, існував ще кілька століть тому, розповів Коротко про молодший науковий співробітник Національного заповідника «Хортиця» Олег Власов.
- Остання відома мені карта, на якій позначений цей маленький острівець, відноситься до 1867 року, - зазначає Олег Власов. - Він поступово розмивався, можливо, через те, що на його берегах та поверхні знищували зелені насадження, і в результаті ґрунт перестав триматися. За кілька десятиліть острів зник. Він поступово «змивався» спустошливими повенями 1807, 1818, 1820 та 1845 років. Зі відомостей, знайдених у Хортицькому архіві, бачимо, що в 1856-му він займав 32 десятини площі (близько 33 гектари), в 1871-му - три, а після залишилися лише камені і скелі.
Першим новий острів вирушив вивчати краєзнавець Валерій Кємєнов. Фото: ФБ Валерій Кємєнов
Рибалки називали Дубовою скелею
Раніше цей острів, як розповідає Олег Власов, рибалки прозвали Дубовою скелею. На початку XX століття його описав запорізький історик та краєзнавець Яків Новицький у своїй книзі «Острів Хортиця на Дніпрі. Його історія давнини (старожитності)». Її видали лише у 1990 році, і вона досі є настільною книгою краєзнавців та істориків, які працюють на цю тематику.
- І в мене вона також завжди під рукою. Ось що пише про цей остров Яків Новицький, - продовжує Олег Власов: «Кинувши погляд на середину Дніпра з боку острова Розстебін, бачиш піднесену скелю з грядою каменів, що простяглася, за течією. Твердого ґрунту на схилі майже немає, дуб не росте, але у рибалок вона носить назву Дубової скелі. Назва заснована на історичному минулому: свого часу скеля ця служила основою змитого острова Дубового».
Всього ж на Дніпрі, зазначає Олег Власов, на околицях Хортиці у різний час було чотири острови Дубові. Один із них знаходиться між Хортицею та «Дніпрогесом». Коли рівень води падає, сюди можна потрапити пішки.
Як пише Яків Новицький, на початку ХІХ століття на Дніпрі існував острів Великий Дубовий.
- За володіння ним Олександрівськ, як тоді називалося Запоріжжя, мав позов із менонітами (німці-меноніти заснували тут свої колонії ще наприкінці XVIII - початку XIX століт., - Авт.) Хортицького округу, які тут жили, - продовжує Олег Власов. - До цього округу входив сам острів Хортиця і 17 сіл на правому березі. Новоросійська контора (місто Дніпро тоді називалося Новоросійськом) вирішила суперечку на користь менонітів. З тексту тієї ж книги бачимо, що в 1798 році острів включав 29 десятин і 1327 сажнів дрібного лісу з косовицями, шість десятин 800 сажнів бечівника (бечівник - це пляж, піщана коса), безіменних озер і боліт - 61 десятину. Тоді це був великий, але вузький острів завдовжки до двох кілометрів.
Сьогодні тут лише каміння, хоча в минулому острів був покритий лісом. Фото: ФБ Валерій Кємєнов
Водний шлях від варягів до греків
Як розповів Коротко про краєзнавець Валерій Кємєнов, зараз довжина цього острова приблизно кілометр.
- Донедавна там було чотири метри води, і з-під неї стирчало кілька каменів, - зазначає Валерій Кеменов. - А зараз це цілий острів. Після створення Каховського водосховища рівень води піднявся щонайменше на три метри, тому його залишки були затоплені. А зараз вода відійшла, і острів чудово видно.
Очікувати тут нових сюрпризів у вигляді островів, що заново з'являються на Дніпрі, на думку Валерія Кеменова, не варто – зараз рівень води і так мінімальний. Але на самому острові-скелі можливі цікаві знахідки.
- Тут пролягав шлях від земель варягів до греків, і плавали там ще півтори тисячі років тому – це була артерія, яка поєднувала різні народи. Але це все лотерея – там не так багато тонули човни, після чого залишилися б артефакти з амфорами, гарматами чи якорями, - зазначає Валерій Кємєнов. - Нещодавно я і сам знайшов якір, якому понад 300 років... Але це випадковість.
Відомо, що цей острів використовували люди ще раніше. Як розповідає Олег Власов, там уже знайшли уламки горщиків епохи бронзи – а це друге тисячоліття до нової ери.
Знайденому дослідниками якорю щонайменше 300 років. Фото: Валерій Кємєнов
Володіння князя Потьомкіна
Свого часу цим островом разом із Хортицею володів князь Потьомкін. На карті 1780-х років він позначений як Вербка. Якщо зараз це голі скелі, то тоді його покривали ліси та косовиці, були також озера та болота, які, за словами Олега Власова, можна побачити на фотокопіях карт, зроблених у 1960-ті роки. Оригінали карт зберігаються в російських архівах.
Хоча острів цікавить вчених, сумнівно, що знахідки там стануть великою сенсацією. Поки що найбільшим відкриттям для українських дослідників, зробленим на дні Дніпра, став Великий Луг, що з'явився на поверхні після спуску Каховського водосховища, або Дике поле, – місцевість, де колись стояли Запорізькі Січі. Його ще називали Козацькою Атлантидою. Це величезні річкові плавні, затоплені в 1950-х після будівництва Каховської ГЕС.
– Це справжній Клондайк для вчених у ботанічному, екологічному, зоологічному, археологічному плані, – зазначає Олег Власов. – Його зараз неможливо дослідити – там проходить лінія фронту, але це казкова мрія для вчених. Це як сон, у який неможливо повірити…
Ці затоплені Запорізькі Січі майже не вивчені археологами – шанс зробити це в майбутньому з'явився лише внаслідок російсько-української війни. Після зникнення водосховища зроблено понад дві тисячі знахідок, які можна подивитися на виставці в заповіднику «Хортиця». Це кераміка, предмети з металу та креміня, човни. Експонати датуються періодом від VII століття до н.е. і до козацтва.
– Там були розташовані тисячі зимівників – козацьких хуторів, – пояснює Олег Власов. - Ще до затоплення 1953 року в тій місцевості велися розкопки татарського золотоординського міста XIV століття. Але вони велися лише частину археологічного сезону, а це навіть не ціле літо. Можемо уявити, що там можна знайти...
Ще до появи Дикого поля та козаків, за словами дослідника, на тому місці процвітала мусульманська цивілізація, існувало кілька татарських міст. Навколо них знаходилися маєтки золотоординської знаті. Напевно, збереглися скіфські пам'ятки IV століття до нової ери, ймовірно, є і пам'ятки готів IV століття нової ери, а також давньослов'янської культури, середньовічних кочівників.
– Десятки років дослідники про це мріяли і… домріялись, – зітхає Олег Власов. - Після будівництва Каховської ГЕС та появи водосховища вже в перші роки заговорили, що це було помилкою і краще б його спустити: почалися замор риби, забруднення води та інші проблеми. Я був серед тих, хто дуже цього хотів би. Українська цивілізація формувалася навколо Дніпра, і найцікавіше для багатьох дослідників було злочинно затоплено, щоб пам'ятки історії, археології неможливо було вивчати, щоб їх було знищено та забуто. Це знищення історичної пам'яті народу. Але, звичайно, якби знали, за яких жахливих обставин зникне водосховище, краще б цього ніколи не було.
Нічого містичного тут немає, але фотографії з острова зачаровують. Фото: ФБ Валерій Кємєнов
