Остаточні підсумки ще не підбито, однак 2023 рік впевнено претендує стати найспекотнішим за всю історію метеорологічних спостережень. Про це ще в жовтні, який за теплом став абсолютним лідером серед всіх своїх попередників, говорили представники Європейської програми глобального моніторингу довкілля Copernicus.
Україна - не виняток. Тільки в Києві за рік зафіксовано понад 40 температурних рекордів, і лагідний грудень їх примножує. Яка погода чекає на нас наступного року, цікавилася kp.ua.
До теплих і бессніжних новорічних свят нам уже не звикати. От і цього разу 2024 рік відкриється плюсовою температурою, а вдень на півночі та північному сході можливий дощ. Така погода протримається до 5 – 6 січня, а потім можливе похолодання, проте не тривке.
- Більше -10°С в січні, напевне, не чекаємо, в середньому морози коли будуть, то триматимуться на рівні -7°С, - каже доктор фізико-математичних наук, завідувачка відділом кліматичних досліджень та довгострокових прогнозів погоди Українського гідрометеорологічного інституту Вазіра Мартазинова. – Опади чекаємо в межах місячної норми, але сніговий покрив не буде сталим, оскільки похолодання чергуватиметься з потеплінням.
Схожий прогноз дає і Укргідрометцентр: денна температура коливатиметься в межах 0°С, вночі можливі морози до -6°С.
За даними сайту Meteoprog, можна сподіватися і на відносно теплий лютий. Вдень температура коливатиметься між позначками +3°С і -3°С, вночі стовпчик термометра опускатиметься не нижче -7°С. Проте синоптики, як завжди, обережні з довготривалими прогнозами.
- Остаточних розрахунків я ще не робила, але деякі моменти вказують на те, що в лютому можна чекати більших, ніж у січні, холодів, - каже Вазіра Мартазинова. – А коли холодний лютий, то і весна не буде ранньою. Березнева погода зазвичай повторює погоду останнього місяця зими.
Зими в Україні почали теплішати десь зо три десятиліття тому. Але останніми роками темпи підвищення середньої температури знизилися, відмічає доктор географічних наук, провідний науковий співробітник Інституту геофізики ім. Субботіна Світлана Бойченко.
- Це відбувається завдяки меридіанальним холодним масам, які прориваються до нас з північного сходу або з півночі. Тобто довго може бути відносно теплий період, а потім - раптове зниження температури.
Тому експерт з клімату не береться гарантувати, що цієї зими ми не зазнаємо коротких морозів до -20°С.
- Спрогнозувати прориви таких холодних мас неможливо, синоптики бачать їх тільки тоді, коли потоки починають формуватися, - пояснює Світлана Бойченко.
Кліматолог не виключає, що за надзвичайно теплий жовтень і початок листопада нам доведеться “розплатитися” запізненням весняного тепла.
- Сезонний розподіл температур постійно зміщується, в нашому кліматичному поясі взагалі не може бути нічого стабільного. Але тенденція до подовження теплих температур восени і холодних навесні помітна. Раніше тепло приходило в квітні – одразу високі температури. Ми навіть демісезонні пальта не встигали поносити. Зараз підвищення тепла відбувається поступово. Травневої спеки вже немає, натомість в цьому дуже важливому для сільського господарства місяці побільшало дощів.
На думку експерта, досить високі температури можуть початися вже в червні. Останніми роками першій літній місяць перестав бути прохолодним і дощовим, як колись.
- На літо зазвичай має припадати найбільша кількість опадів, але останнім часом ця норма у нас просідає. Рідкістю стали тихі циклонічні дощики, які з перервами розтягуються на 3 – 5 днів, і почастішали зливи, коли одразу випадає велика кількість води. Вона стікає і випаровується, не встигаючи добре просочувати ґрунт, тому можливі періоди посух.
Всі ці процеси – і зміна сезонних температур, і раптові перепади від тепла до морозу чи навпаки - кліматологи пов’язують з глобальним потеплінням. Тож 2024 рік може бути новим претендентом на найспекотніший.
Це, зокрема, пов’язують з тим, що в новому році може повернутися Ель-Ніньо - аномальне потепління поверхневих вод Тихого океану, що суттєво впливає на клімат всієї планети. Зараз панує Ла-Нінья, яка Землю трохи охолоджує.
Не змінило характер своєї діяльності і людство. Спалювання викопного палива посилює так званий парниковий ефект. А ще оця клята війна... Екологи підрахували, що тільки за перший рік російської агресії викиди парникових газів склали 120 млн тонн СО2-екв. Це приблизно стільки, скільки викидає в повітря одна європейська країна.
"Клімат Землі вийшов з-під контролю", – так визначив ситуацію вчений-кліматолог з Університету UCL у Лондоні Білл МакГуайр. Втім, людство продовжує шукати шляхи порятунку, і всі ми віримо, що переможуть добро та здоровий глузд.