Батьківські суботи — це особливі дні в церковному календарі, коли православні християни згадують померлих родичів, моляться за упокій їхніх душ і відвідують могили. У ці дні заведено ходити до церкви на панахиди, запалювати свічки та замовляти молебні. Такі суботи мають глибоке духовне значення та є важливою частиною річного богослужбового кола.
- У ці поминальні суботи ми показуємо, як любимо (померлих). Як ми за них молимся. У бога померлих нема. У бога всі живі. Поминальні суботи існують ще з апостольських часів, коли християни молилися за своїх батьків, за своїх рідних, які відійшли від життя мирського, - розповів Протоієрей Сергій, клірик Свято-Миколаївського храму.
У батьківські суботи віряни:
У народній традиції ці дні сприймаються як міст духовного зв’язку між живими і тими, хто вже відійшов у вічність. Поминання має сакральний зміст: вважається, що в ці дні душі померлих особливо потребують молитви живих. Особливо важливо дотримуватися поминальних звичаїв, адже вони передаються з покоління в покоління і допомагають зберігати родинну пам’ять, формують відчуття приналежності до роду і духовної спільноти.
У 2025 році в православному календарі виділяють кілька головних поминальних субот:
М’ясопусна батьківська субота — 22 лютого 2025 року (напередодні М’ясопусної неділі); Це перша загальна поминальна субота року. У цей день згадують усіх від віку спочилих, а також тих, хто загинув у війнах, стихіях, не отримав християнського поховання.
Друга, третя та четверта суботи Великого посту: 8, 15 та 22 березня. Ці суботи встановлені Церквою для посиленої молитви за померлих у дні Великого посту, коли загальна поминальна практика обмежується. Церковні служби у ці дні особливо зосереджені на проханні милості Божої для душ спочилих.
Троїцька батьківська субота — 7 червня 2025 року (напередодні Трійці); Це одна з найважливіших поминальних субот, коли згадують не лише своїх рідних, а й усіх християн, що відійшли у вічність. У храмах звершуються вселенські панахиди, а в народі цей день ще називають "Зеленими святами".
Димитрівська батьківська субота — 1 листопада 2025 року (напередодні дня святого Димитрія Солунського). Запроваджена ще князем Димитрієм Донським як день пам’яті за загиблими у Куликовській битві. Відтоді вона набула загального значення як день поминання всіх воїнів, спочилих безвинно вбитих, а також усіх предків.
Ці дні встановлені Церквою для особливої молитви за всіх, хто відійшов у вічність без належного прощання, поховання або поминання. Усі охочі можуть подати записки з іменами спочилих у храмах напередодні або в сам день панахиди.
Одним з великих поминальних днів також є Радониця, яка за традицією наступає на дев'ятий день після Пасхи. У 2025 році цей день припадає на вівторок, 29 квітня. Саме тоді українці вирушають до кладовищ, щоби згадати своїх рідних і близьких.
Хоча Радониця завжди випадає на вівторок, для зручності вірян, які працюють у будні, церква проводить заупокійні богослужіння і в неділю напередодні — тобто 27 квітня 2025 року. Таким чином, Проводи 2025 року триватимуть з 27 по 29 квітня.
Під час цього поминального періоду віряни можуть замовити панахиду, де священик поіменно поминає спочилих, і поставити свічки за упокій. Часто до храмів передають записки з іменами рідних. Молитва має глибоке значення, бо вважається, що душі в ці дні особливо відкриті до духовної допомоги.
У різних регіонах України є звичай приносити на могили паски, крашанки, іншу символічну їжу — як знак пам’яті та вдячності. Водночас, у Православній церкві України наголошують, що головне — це духовна частина поминання: молитва, спокій, добрі справи в ім’я покійного. Матеріальні речі, застілля, особливо з вживанням алкоголю — не відповідають християнському духу цього дня і вважаються залишками язичницьких традицій.
Найкраще, що можна зробити для душі померлого — це:
Якщо родина бажає пом’янути близьких обідом, це краще робити вдома або у спеціально відведеному місці — але не на цвинтарі. Молитва і пам’ять — найцінніший дар для душі померлого.