Святкуємо після Нового року: на Маланку - маскарад, а на свято трьох королів - торт з мигдалем
«Давай після свят!». Саме зараз цей вислів вживаємо найчастіше. Все ж грудень та січень офіційно і неофіційно – місяці року з найбільшою кількістю святкових дат. І мова не лише про Різдво та Новий рік. Узагалі,ще до війни в Україні у цей святковий період відзначали і день пампуха, і свято льодової скульптури ,і ще багато веселих забав. Зараз ці свята, як то кажуть, не на часі. Та все ж KP.UA дізналася, куди їхати, аби проводити Маланку, що роблять на Сільвестра та навіщо кланятись трьом королям.
Україна: карнавал та посівальники
Українці уже відсвяткували Різдво Христове (25 грудня). І готуються до зустрічі Нового року. І з цього року зустрічаємо його по-особливому - з кутею. Так, це не помилка, адже на Щедрий вечір, який припадає на 31 грудня, українці готують другу, так звану щедру кутю. І узагалі святковий стіл має бути з великою кількістю смачних страв: за повір’ям, тоді у прийдешньому році родина житиме щасливо та багато.
А ще увечері 31 грудня та аж до ранку 1 січня дівчата та хлопці ходять щедрувати. Парубки переодягаються у жартівливих персонажів і так «водять Маланку». Звісно, до цього дійства є легенда. За переказами, у Місяця була донька-красуня Маланка. Одного разу її викрав змій. Та богатир Васильчик визволив дівчину, й одружилися вони. Тому на Новий рік українці святкують іменини одразу і Маланки, і Василя.
Про свято Маланки можна писати багато. Але краще на власні очі побачити це дійство у містечку Вашківці, що у Чернівецькій області. Хоча загальноміський карнавал, або Переберію, скасували через війну, у містечку є чимало колективів, які водять Маланку від хати до хати. І їхні образи – наче от-кутюр: оригінальні, яскраві, фантазійні.
У перший день нового року виспатися не вдасться: ходять посівальники. Хлопці (і лише парубки, дівчата не посівають) заздалегідь готують торбинку збіжжя, яким засівають по хатах в сусідів, родичів, знайомих, та бажають щедрого і щасливого нового року. І не відкрити двері посівальнику – гріх!
На Водохреща навіть у морозну погод, є бажаючі скочити в ополонку. Фото: volynnews.com
Цілюща вода лікує від недуг
На завершення українського циклу різдвяних свят – Водохреще або, як кажуть у народі, Йордана. Цього разу святкуватимемо його 6 січня. Знову з кутею, на цей раз голодною, тобто бідно заправленою та менше прикрашеною.
На Водохреще головний символ – вода. Цього дня віряни вшановують Таїнство Хрещення Ісуса Христа у річці Йордан. Священники освячують воду, в народі вважається, що вона стає цілющою, лікує від усіляких хвороб, тож її зберігають впродовж року. А деякі сміливці пірнають у свято з головою. У прямому значенні цього вислову. Так, на Водохреще навіть у морозну погоду,є бажаючі скочити в ополонку. Кажуть, що таким чином очищуються від гріхів та заряджаються здоров’ям на увесь рік. Щоправда, якихось підтверджень цього не має, а вірити чи ні – справа особиста.
Святий Сильвестр є захисником свійської птиці. Фото: velychlviv.com
Світ: феєрверки на Сильвестра
Поки українці святкують Щедрий вечір, чимало країн Європи вшановують святого Сильвестра. Це свято популярне не тільки в Польщі, а й у багатьох інших країнах континенту - Німеччині, Нідерландах, Чехії. Географія свята накриває держави, де домінує західне християнство. Припадає воно на 31 грудня.
Святий Сильвестр – не вигаданий персонаж, а реальна людина. Більш того, 33-й Папа Римський. Понтифікат його тривав від 314 року аж до дня смерті 31 грудня 335 року. Кажуть, Сильвестр навернув до християнства римського імператора Костянтина, який був затятим язичником, влаштовував гоніння на християн. А ще за його папства почали будувати перший храм над могилою апостола Петра в Римі.
У день смерті Сильвестра католики згадують його у молитвах. І святкують закінчення старого року та початок нового весело, гамірно, з феєрверками та гучними вечірками. До речі, замість запитання «де плануєш зустрічати Новий рік?» часто можна почути «де будеш на Сильвестра?».
Українці теж мають свою дату вшанування святого Сильвестра. Другий день нового року називають на честь цього святого. А ще кажуть, що 2 січня – це куряче свято, або день курки, оскільки Сильвестр ще й захисник свійської птиці. Тому ще наші бабусі у цей день прибирали у курниках, обкурювали спеціальними травами, вважали, що таким чином зможуть вберегти птицю від хвороб. А ще випікали печиво у вигляді півників і пригощали дітей.
На свято трьох королів поляки обов’язково влаштовують святкову ходу, на чолі якої – три королі, кожен з яких символізує різний період людського життя та походження. Фото: www.gosc.pl
Свято трьох королів
Одне з найбільш давніх свят у католицизмі. Відзначають його 6 січня. Свято трьох королів, або Богоявлення, – це свято поклоніння Христу. Так само як і Сильвестр, це свято поширене по всій Європі. Але найбільше його шанують у Польщі, Іспанії та Австрії. Тут у календарі червоних дат йому відводиться особливе місце.
Джерела свята витікають з Євангелія. Троє волхвів чи царів (королів), а у деяких переписах мудреців зі Сходу, побачили зірку, яка вказувала на місце народження Христа у Віфлеємі. Вони і поспішили першими вклонитися новому «царю юдейському». Й не з порожніми руками: принесли новонародженому Ісусу золото, ладан і смирну.
Зараз свято трьох королів – державне, офіційний вихідний у Польщі. Цей день поляки розпочинають з відвідування костелу та освячення води, ладану і… крейди. Дивина? Та освяченою крейдою віряни пишуть на дверях своїх будинків літери К+М+Б та нинішній рік. Ці літери - ініціали імен трьох королів: Каспер, Мельхіор та Бальтазар (цікаво, що ім’я Kacper пишеться з С латиницею). Вважається, що такий надпис благословляє дім.
На свято трьох королів поляки обов’язково влаштовують святкову ходу. Цей парад нагадує наш вертеп. На чолі процесії – три королі, кожен з яких символізує різний період життя людини та її походження, тому що всевишній приймає у свої обійми усіх, незалежно від віку та походження. Так, Каспер – це зазвичай молодий темношкірий чоловік (Африка). Мельхіор – мудрець з бородою (Європа). Бальтазар – чоловік середнього віку (Азія). Процесія на чолі з трьома королями йде вулицями міста, дехто співає колядки. Головні герої дійства благословляють перехожих та дарують дітям цукерки.
До речі, можна і собі запозичити частинку цього свята. І дітям, і дорослим сподобається така традиція. До 6 січня польські господині часто печуть торт, або пляцок, у якому ховають цілий мигдаль. І кому пощастить отримати шматок з горіхом, той стає мигдалевим «королем». Йому дозволяється обирати ігри, в які гратиме уся компанія, подарунок, який отримає у той же день, інші заняття, наприклад, поїздку за місто чи похід у ресторан. Тобто у цей день сім’єю керують не батьки, а мигдалевий «король».
