Величезні акваріуми з групами медуз, що повільно розтинають хвилі, чекають відвідувачів у самому центрі Києва, на Хрещатику – в єдиному в країні музеї медуз. Акваріуміст Олександр Яновський з дружиною Яною відкрили цей музей кілька років тому.
Сьогодні в музеї представлено 16 видів медуз, серед них – середземноморська медуза, "гарматне ядро", південно-американська морська кропива, атлантична морська кропива, медуза амакусу, плямиста австралійська медуза, медуза "левова грива". «Купол» останньої зростає до чотирьох-п'яти метрів у діаметрі. Але поки вона ще маленька.
Всі отруйні, неотруйних медуз не буває в природі - так вони добувають їжу. Небезпеки для відвідувачів медузи, що мешкають у музеї, не несуть – хіба що для людей з алергічними реакціями. Але в акваріум лізти, зрозуміло, не потрібно – це стосується лише співробітників установи, які обслуговують морських мешканців.
- Спілкування з будь-якою твариною має на увазі постійне чищення довкілля, - зазначає KP.UA провідний спеціаліст музею Артем Єрусалимський. - Отруту тих медуз, що у нас є, можна порівняти з укусом оси чи кропивою.
Найотруйніша медуза, як розповідає Артем Єрусалимський, це кубомедуза, або морська оса. Вона родом з Австралії – континенту, який вважається найнебезпечнішим через скупчення тут найбільшої кількості отруйних істот. Звідси ж смертельно небезпечний тайпан – найотруйніша змія. Як зазначають фахівці австралійського зоопарку, одного укусу вистачить, щоб умертвити сто людей.
- Не забувайте, що змія кусає і впорскує отруту в кров, а медуза тільки торкається шкіри щупальцем, яке можна порівняти з волосинкою, - пояснює Артем Єрусалимський. – Ця медуза може вбити людину за кілька хвилин. Кілька років отрута кубомедузи вважалася найнебезпечнішою на землі. Може, вже щось небезпечніше знайшли.
В Австралії в тих місцях, де мешкає ця медуза, стоять попередження, там заборонено плавати без гідрокостюмів.
– Але спеціально за людьми медузи, звичайно ж, не полюють і щупальця до берега не тягнуть, – усміхається провідний спеціаліст музею. - Це люди до них лізуть, океани і моря – їхнє довкілля. Морська оса – невелика медуза, її купол виростає лише до п'яти-десяти сантиметрів.
За словами нашого співрозмовника, у природі медузи часто є кормовою базою для великої кількості черепах, риб – деякі риби ховаються у їхньому «куполі» від хижаків. Бувають і медузи, що пожирають родичів інших видів. Наприклад, у Чорне та Азовське море спеціально запускали медуз-хижаків, щоб вони винищили інших, які загрожували зникненням усієї популяції риб.
Медуза, на яку в сезон скаржаться мешканці та відпочиваючі на Чорноморському узбережжі, у музеї також є – це аурелія, кругла прозора желеподібна істота. Теж кусається, але, на щастя, без сильної отрути. До речі, це єдина медуза, яка дісталася музею безкоштовно – самі виловили у Чорному морі та почали розводити. Цими ж медузами годують агресивніші види.
Медуз у музеї також годують маленькими морськими рачками, а коли виростають – фаршем із морепродуктів. По воду для акваріумів до моря не їздять - розводять морську сіль у воді самі і насичують мікроелементами.
– Більше неприємностей людям завдають медузи-корнероти – пам'ятаєте, на Азовському узбережжі викидало до берега великих синіх медуз, – розповідає Артем Єрусалимський. – Ось вони можуть навіть опіки утворити.
Також в Україні в морях водиться «райдужна» медуза-гребневик. Вона потрапила сюди на початку 1980-х – з кораблів разом із баластовими водами. За десяток років ця медуза мало не знищила всю популяцію риб, поїдаючи ікру. Нависла загроза зникнення місцевих бичків та камбали, тож уже у 1990-х вирішили підселити у наші води північноамериканського хижого гребневика, який почав поїдати винищувача ікри.
Інші живі експонати в музеї – недешеві. Одна медуза, за словами співробітників, може коштувати від 50 євро, а може й 150. А для виставки потрібно 25-50 штук лише одного виду.
- Але мова навіть не про вартість медузи, а про те, як транспортується – вона їде у рідині, а це вже обсяг, і це дорого, - зазначають у музеї. – Для однієї медузи потрібно десь два літри води. Кожну відправляють в окремому пакеті, потім – термопакування. В один ящик – не більше шести таких пакетів. Після прибуття в Україну сума набігає чималенька. До того ж живими медузи доїжджають не всі і не завжди.
Щоправда, сьогодні музею доводиться обходитися тим, що є – які види поліпів накопичили до війни, ті й розводять для виставки. До повномасштабного вторгнення тут було представлено 23 види – нині на сім менше. Доставити їх зараз із Сінгапуру чи Малайзії практично неможливо.
Примірники, представлені на виставці, це вже третє покоління, яке співробітники музею виростили для експозиції під час війни. Сотні попередніх загинули через відключення світла.
– Медуза – така істота, яка може загинути за годину чи за добу, якщо щось пішло не так, – пояснює Артем Єрусалимський. - Вони просто розчиняються у воді, не залишаючи після себе практично нічого.
З початком війни вся експозиція була приречена загибель. Вперше рубильник вимкнули самі співробітники музею – щоб уникнути пожежі на Хрещатику. Це було на початку березня – через тиждень після повномасштабного вторгнення працівники нарешті змогли потрапити до помешкань. Вибору не було - обладнання продовжувало б працювати і нагріватися після того, як в акваріумах випарувалася вода і почалося б займання. Тоді загинули усі медузи.
Медузи живуть на планеті понад 700 мільйонів років, але можуть загинути за лічені години. Фото: jellyfishmuseum.com.ua
У музеї, крім виставки, розводять медуз із поліпів (безстате покоління. – Авт.). Поліпи осідають на дні, після досягнення зрілості від них відокремлюються молоді медузи. Вони називаються "ефіри" - це личинки більшості медуз. Тому з відродженням виставки дуже великих проблем не було, якби на цьому випробування закінчилися.
- Так як до армії нас із колегою не взяли, сказали «ідіть працюйте, платіть податки», вирішили відкривати музей наново, - зазначає Артем Єрусалимський. – Із середини березня ми почали чистити акваріуми, розводити медуз. До літа хотіли вже відкриватися, вже й медузки підросли – ми їх вирощуємо з маленької піщинки, але світло «відрубали» енергетики через звіт, який вчасно ми не зробили. І вдруге усі загинули. Цей організм існує на планеті понад 700 мільйонів років, але гине дуже швидко.
Втретє експозиція вимерла, коли почалися відключення світла на кілька діб.
Ознаки швидкої загибелі медузи видно – вона починає зменшуватись. А потім просто зникає, розчиняється у водах океану. Або акваріума. Хоча є й безсмертні медузи – до війни такі були у музеї.
- Це єдиний вид на Землі, який, постарівши, починає молодіти і, падаючи на дно, перетворюється на поліп, - зазначає Артем Єрусалимський. – Такій медузі необов'язково зустрічати кохання та чекати 14 лютого – потім вона знову народжується з цього поліпа.
Співробітники музею і після третього разу не опустили руки – експозицію знову відновили. Вона постійно оновлюється – в ідеальних умовах медуза мешкає близько року. Тож єдиний у країні музей медуз працює та чекає на відвідувачів.
Вмираючи, медузи просто розчиняються у воді. А дехто ще й потім самовідроджується. Фото: jellyfishmuseum.com.ua
Детальніше на сайті Музея медуз https://jellyfishmuseum.com.ua