Осінь і в мирний час була сезоном загострення гіпертонічної хвороби, а за вісім місяців війни до нього додались стрес, що накопичився і став хронічним, тривожність, нервове і фізичне виснаження, хронічні хвороби. Гіпертонія теж є хронічним захворюванням, але часто має кризовий перебіг.
Причому від криза не застрахований ніхто, навіть гіпотоніки та ті, хто своїм тиском не цікавляться. Але той, хто хоч раз пережив цей «стрибок», що супроводжується масою неприємних симптомів, навряд його забуде.
Як не допустити гіпертонічний криз, що підвищує його ризики, чи можна впоратися з ним самотужки, у своєму професійному блозі пояснює лікар-кардіолог Ганна Солощенко.
Ситуації, коли він трапляється навіть на тлі постійного та правильного прийому підібраних лікарем препаратів, що запобігають підвищенню тиску, на жаль, не рідкість. Спровокувати гіпертонічний криз може низка причин.
Для запобігання «стрибка» та розвитку кризу єдиний засіб – прийом антигіпертензивних препаратів з дотриманням низки умов.
По-перше, ліки мають бути правильно підібраними, і робить це кардіолог, а не пацієнт за порадою сусідки. Перевірка цієї «правильності» проста: тиск не підвищується вище за показники 130 на 80 за будь-яких умов, будь то стрес, погода, тривога або хвилювання.
По-друге, препарат повинен прийматися щодня, одночасно, незалежно від прийомів їжі. Якщо сьогодні випили о 8-й ранку, а завтра об 11-й – ліки ефективно не працюватимуть.
По-третє, прийом таблетки не залежить від сьогоднішніх цифр на тонометрі. І коли тиск ідеальний, ліки все одно п'ються, інакше зникає накопичувальний ефект і препарат перестає «працювати». Боятися, що показники впадуть, не потрібно – тиск просто не підвищиться.
По-четверте, доза препарату повинна бути постійною щодня, незалежно від тиску. Розламування пігулки навпіл, тому що воно «і так добре», або подвійна доза, щоб швидше допомогло - порочна і небезпечна практика. Коригує дозування лише лікар.
По-п'яте, слід пам'ятати, що антигіпертензивні препарати діють накопичувально, «складуючись» в організмі протягом двох-чотирьох тижнів, після чого починають працювати на повну міць. Тому не варто кидати пити ліки на п'ятий день з початку прийому, бо вони не допомагають.
Крім запобігання підвищенню тиску, антигіпертензивні препарати захищають від ураження інших органів, а це судини, серце, нирки, головний мозок, очі, які страждають при високих показниках тиску. І роблять гіпертонічні кризи не такими частими та легко купірованими препарати «швидкої допомоги».
Насамперед, за допомогою препаратів "швидкої допомоги", які починають діяти швидко, зберігаючи ефект протягом 3-4 годин, і не підходять для щоденного застосування. Це всім відомий каптопрес, краплі «Фармадипін», анаприлін, доксазозин та деякі інші ліки. Яким би не був тиск, ці ліки знижують його, оскільки містять великі дози діючої речовини.
Як зазначає Ганна Солощенко, у разі тривалого кризу та неможливості викликати швидку, можна додати будь-який сечогінний препарат – він виведе зайву рідину, зменшить об'єм крові, що циркулюється, і знизить тиск. Якщо нічого не допомагає, можна ввести 5-10 мл магнезії внутрішньом'язово.
Крім того, деякі поширені препарати помилково приймаються за "швидку допомогу", не будучи нею і не справляючи потрібного ефекту, – наприклад, но-шпа, папазол, раунатин.
Але у разі гіпертонічного кризу важливо не тільки те, чим він знімається, але і як це відбувається. І тут є правила, яких обов'язково потрібно дотримуватись, попереджає кардіолог.
Кардіолог не рекомендує скасовувати щоденні ліки, які вже накопичилися, хоч і працюють погано, і призначати нові в розпал загострення гіпертонії.
– Антигіпертензивні препарати кілька тижнів накопичуються у нас в організмі та швидко виводяться з нього при припиненні прийому. Під час кризів не слід скасовувати звичайні препарати, тому що у нас немає часу чекати, поки накопичаться нові, нехай і сильніші ліки. Нема цих 2-3 тижнів. Тому що тиск тут і зараз підвищується до високих цифр щодня. У таких ситуаціях правильніше додати ще один препарат, сумісний із вашим. Дати можливість кризу піти, новому препарату накопичитися, а потім уже на тлі стабільного перебігу за необхідності міняти схему.
Що рекомендовано в таких випадках додавати до щоденного препарату: блокатор кальцієвих каналів (амлодипін або лерканідипін), калійзберігаючий діуретик (спіронолактон або еплеренон), бета-блокатор, якщо підвищується пульс (бісопролол або небівалол), альфа-блокатор, якщо цифри високі (доксазозин).
Важливо: призначати препарат має лише кардіолог, щоб старий і новий препарати були сумісними і не належали до однієї групи – це не дасть результату, а може й нашкодити.
Як кажуть, гіпотоніки - це майбутні гіпертоніки. Судини, що втрачають з віком еластичність, «зсувають» звичні 60 на 90 у бік підвищення. І за показниками 120 на 80 таким людям вже погано, а 140 на 90 для них – гіпертонічний криз. Причому проявляється він досить бурхливо: з нестерпним головним болем, нудотою, блюванням, запамороченням.
– Якщо не надати своєчасну медичну допомогу, можна отримати серйозні ускладнення – транзиторну ішемічну атаку, крововилив у сітківку чи навіть інсульт, – попереджає кардіолог. - Необхідно відразу взяти під язик препарат від тиску короткої дії, наприклад каптопрес. Якщо не стає краще, обов'язково викликати швидку.
У разі виникнення таких ситуацій гіпотонікам теж потрібно йти до кардіолога за підбором м'якого антигіпертензивного препарату, який п'ється за тими самими правилами, що й у гіпертоніків.