22 грудня
Завантажити ще

Інфекції війни: ротавірус, чи кишковий грип

Інфекції війни: ротавірус, чи кишковий грип
Фото: Алла Серебріна/ru.depositphotos.com

Відсутність доступу до чистої води, неможливість дотримуватися елементарних правил особистої гігієни, перебування в місцях масового скупчення людей під час війни збільшують ризик спалахів кишкових інфекцій. А коли до всіх бід додається і спека, підхопити якусь болячку стає зовсім просто.

Ротавірусна інфекція посідає серед них особливе місце: по-перше, вона дуже небезпечна для дітей до трьох років, по-друге, за ступенем поширеності поступається тільки ГРВІ, по-третє, легко набуває епідемічного характеру.

Що за хвороба і до чого тут рот?

Ротавірусна інфекція - одна з форм гострої кишкової інфекції, відома ще як шлунковий, або кишковий, грип, ротавірусний гастроентерит. При цьому зі звичайним грипом хвороба не має нічого спільного, вражає слизові оболонки ротоглотки та тонкого кишківника. Потрапляючи до організму через рот, звідси вірус проходить через кисле середовище шлунка, потім вражає клітини тонкої кишки. Але все ж таки хвороба названа не на честь рота, а походить від латинського слова «rota»-колесо - через схожість вірусу з колесом, що котиться.

Хворіють на ротавірус всі, оскільки інфекція надзвичайно заразна. Але найбільш сприйнятливі до неї діти від 6 місяців до 2-3 років, для яких смертельно небезпечним може стати зневоднення, що виникає через сильне блювання та діарею. Загалом ротавірусна інфекція частіше за інших «колег» є причиною діареї у дітей.

Хто, кого і як заражає?

Джерелом інфекції є або хворий, або носій вірусу, який легко поширюється через контакт «рука до рота». Ротавірус недаремно називають хворобою брудних рук, інфекція має фекально-оральний механізм передачі. Діти, які до неї найбільш схильні, можуть заразитися будь-де, і основна причина зараження - недотримання правил особистої гігієни.

Вірус поширюється як через брудні руки, так і через інфіковані предмети побуту й поверхні, продукти, воду. Він здатен залишатися практично на всьому, чого торкається заражений, зберігаючи життєздатність від двох тижнів до місяця.

Крім безпосереднього контакту та вживання інфікованих продуктів, причинами зараження може стати купання у водоймах, забруднених стічними водами.

Або коли збудник потрапляє у водопровідну систему, а потім цією водою миється посуд або на ній готується їжа. «Розсадниками» інфекції можуть легко ставати дитячі колективи: від груп розвиваючих занять до лікарняних стаціонарів.

Як проявляється інфекція?

Інкубаційний період триває від 14 годин до 3-5 днів, зазвичай інфекція проявляється через два дні після контакту з вірусом. У здорових дорослих ротавірус може протікати взагалі безсимптомно чи викликати лише легкі ознаки захворювання. До важкого перебігу хвороби можуть бути схильні літні люди та пацієнти з ослабленим імунітетом або тяжкими хронічними недугами.

Ранніми симптомами є лихоманка та блювання, респіраторні ознаки, які найчастіше маскують ротавірус під ГРВІ. Але дуже скоро до «застуди» приєднуються діарея та інші ознаки інфекції:

  • підвищення температури до 39 градусів;
  • біль у животі;
  • висипання;
  • слабкість, біль у м'язах;
  • пінистий рідкий стул жовто-зеленого кольору;
  • ознаки зневоднення – спрага, сухість у роті, темний колір сечі, синці під очима, відсутність поту, суха холодна шкіра;
  • дратівливість.

Чи довго хворий залишається заразним?

У калі інфікованого ротавірус є присутнім за два дні до появи симптомів і ще протягом 10 днів після їх зменшення. Протягом цього часу вірус поширюється через контакт із рук до рота. Причому навіть за відсутності симптомів заражена людина становить небезпеку для оточуючих.

У пацієнтів із ослабленою імунною системою вірус може виділятися разом із фекаліями протягом місяця.

Які ознаки того, що дитину потрібно везти до лікарні?

  1. Часте блювання, а діарея триває більше доби.
  2. Є ознаки зневоднення: надзвичайна сонливість, відсутність реакцій на подразники, рідке або зовсім відсутнє сечовипускання, сухість у роті, плач без сліз. При спробі випити води виникає блювання, дитина не пітніє.
  3. Кал чорного кольору або з домішками крові чи гною.
  4. Температура вища за 39 градусів.
  5. Дитина виглядає стомленою, роздратованою, скаржиться на те, що «все болить».

Симптоми зневоднення несуть найбільшу небезпеку, особливо для новонароджених та малюків віком до двох років, і вимагають негайної медичної допомоги.

Чим лікуватися вдома?

І для дорослих, і для дітей найголовніше – відновити водний баланс. Як кажуть педіатри, дитину треба «відпоювати», і тут є свої правила:

  • Дітям до року: протягом перших 4-6 годин з початку лікування потрібно випити 50-100 мл рідини на 1 кг ваги. Потім після кожного епізоду рідкого випорожнення – по 10 мл/кг.
  • Дітям від 1 до 3 років: протягом перших чотирьох годин - 50 мл/кг, потім - по 10 мл/кг після кожного епізоду діареї;
  • Старшим дітям і дорослим: у перші чотири години необхідно випити 500 мл рідини, потім - по 100-200 мл після кожного походу до туалету.

Оскільки «спеціальної таблетки» від ротавірусної інфекції немає, лікування є симптоматичним. Ось що радить інфекціоніст Анастасія Неклюдова на своїй сторінці у соцмережі:

  1. Розчини для регідратації: що більше людина п'є – то краще.
  2. Дієта: їжа комфортної температури та консистенції, жодного примусу, якщо їсти не хочеться. Молочні продукти, супи на бульйонах, жирне м'ясо, свіжі овочі - під забороною.
  3. Сорбенти: приймаються у перші дні, особливо якщо хвороба швидко розвивається після прийому їжі. Дотримуватись годинного проміжку між ними та їжею або прийомом ліків, оскільки сорбенти можуть всмоктувати не тільки токсини, але й препарати.
  4. Жарознижувальні від температури: за необхідності за умови, що вона погано переноситься. Для дітей – ібупрофен та парацетамол, дозування розраховується від маси тіла.
  5. Протиблювотні засоби: дорослим - обережно з дозуванням, щодо дітей краще порадитись зі своїм лікарем.

Щодо дозування жарознижувальних для дітей, дуже важливо розрахувати адекватне дозування. Сімейний лікар Наталія Шулакова рекомендує таку схему:

  • для ібупрофену, який можна застосовувати із 3 місяців життя: разова доза – 10 мг/кг, мінімальний інтервал між дозами – 6 годин. Для отримання потрібного обсягу вага дитини ділиться на два, відповідно, при вазі 6 кг для одного прийому потрібно 3 мл препарату.
  • для парацетамолу, який застосовується з 2-місячного віку: разова доза – 15 мг/кг, мінімальний інтервал між прийомами – 4 години. Вага дитини множиться на 0,625 – виходить необхідний обсяг одного прийому. Так, при вазі 6 кг потрібно 3,75 мл парацетамолу.

Чи є щеплення?

Якщо говорити про дітей, то найефективніший спосіб уникнути важких наслідків від зустрічі з ротавірусом – це вакцинація. Тільки треба враховувати, що згадати про її необхідність, коли дитині вже три роки, не вийде – імунізують найменших.

За словами сімейного лікаря Наталії Шулакової, для цього є дві вакцини - RotaTeq та "Ротарікс".

RotaTeq:

  • захищає від п'яти штамів ротавіруса та використовується для вакцинації новонароджених від 6 до 32 тижнів;
  • є профілактикою гастроентериту, спричиненого ротавірусом;
  • курс вакцинації складається з трьох доз, звичайний графік - 2, 4 та 6 місяців;
  • перша доза вводиться не раніше 6-тижневого віку, але не пізніше 12 тижнів;
  • мінімальний інтервал між дозами – 4 тижні.

"Ротарікс":

  • курс вакцинації складається із двох доз;
  • прищеплюють новонароджених у 2 та 4 місяці;
  • перша доза вводиться починаючи з 6 тижнів, інтервал між першою та другою – не менше 4 тижнів;
  • повний курс вакцинації слід закінчити до досягнення 24-тижневого віку.

В Україні, на відміну від багатьох європейських країн, щеплення від ротавірусу не входить до Національного календаря вакцинації. Тобто робиться за бажанням та за гроші батьків. У приватних клініках вакцинація препаратами RotaTeq і "Ротарікс" коштує в середньому 1000-1300 гривень.