Війна вигнала багатьох українців із будинків, змусила поїхати на інший кінець країни чи за кордон. Житло, що залишилося, буде вірно чекати повернення господарів, якщо вжити заходів і убезпечити його.
Звичайно, від влучення снаряда чи обстрілу вберегти свої «квадрати» неможливо, але можна постаратися мінімізувати збитки від інших учасників військових дій. «КП в Україні» попросила донеччан дати пару рекомендацій на тему, як зберегти будинок чи квартиру, коли за стінами – війна.
Донеччани кажуть: навряд чи хтось живе в глухому лісі і йому зовсім нема до кого звернутися за допомогою. Є друзі, сусіди, колеги, родичі, добрі знайомі за школою йоги та споріднені душі за сауною. Якщо ви вирішили поїхати – зверніться до них, попросіть про допомогу. Допомога полягає в тому, щоб раз на тиждень (якщо це буде частіше – взагалі здорово!) вони заходили у вашу квартиру та створювали видимість, що тут хтось мешкає.
- Відчиняти вікна, провітрювати, чимось постукати акуратно, на кшталт поличку прибити… Добре ввечері включити світло, походити повз вікна, щоб було видно – квартира зайнята, - радить колишня донеччанка Олена Живченко. – Якщо у вас добрі стосунки з сусідами, і ви можете довірити їм ключі, то нехай удень включають радіо чи телевізор – поки «ящики» бурмотимуть, навряд чи хтось вирішить залізти до квартири.
У квартирі не має бути по-справжньому цінних речей. Золото-діаманти, гроші господарі мають або забрати із собою, або сховати у надійному місці. Якщо раптом у квартиру проберуться мародери, нехай краще зникне набір мельхіорових ложечок, ніж колекція золотих прикрас. Нехай ложечки лежать на очах.
- Зрозуміло, що багато біженців залишали квартиру в страшному поспіху, які вже там ложечки... Але все одно: краще витратити 10 хвилин, щоб відключити комунікації, ніж дізнатися, що двері у вашій квартирі зламали сусіди, яких заливає з вашої труби, яка лопнула і неперекрита. Усі комунікації мають бути перекриті, відключені, – каже донеччанка. – В ідеалі, краще залишити контактний номер телефону довірених людей, які раптом що – приїдуть та вирішать проблеми, але, на жаль, така можливість є не у всіх.
Попросіть сусідів, щоб створювали видимість проживання у вашій квартирі, тоді мародери будуть боятися входити. facebook.com/prokuraturakharkiv
Звичайно, це дуже боляче - збирати на своє житло, виплачувати кредити або робити довгий ремонт і відразу кинути все і втекти на зйомний кут або на ліжко-місце в хостелі. Хоча дорогі серцю квадратні метри тримають багатьох українців і в окупованих, і в майже стертих з лиця землі містах.
- Що вдієш, якщо житло нам рідко звалюється на голову - доводиться на нього довго заробляти, - каже ще один мешканець Донецька Олександр. - І кинути його ой як важко! Але якщо це вже сталося, давайте спробуємо його зберегти, наскільки це можливо:
Ніхто не застрахований зараз ні від попадання снарядів, ні від візиту мародерів. Зберігати спокій та діяти холоднокровно, як показало життя, у такій ситуації можуть далеко не всі. А якщо в квартиру влізли непрохані гості, в душі почнеться така буря, наслідки якої будуть ліквідовувати психологи, а то й психіатри.
Тому порада від донеччан: якщо це сталося – прийміть як даність, як сніг узимку та сонце вдень. Рвати серце вже немає сенсу, так сталося. Видихайте. Квартира ціла? Документи на неї у вас? Повернетеся та приведете квартиру до ладу. Не треба драматизувати та повідомляти, що ви не зможете жити тут після такого. Квартира ні в чому не винна, а ви можете. Зробите ремонт та відтаєте.
- Найголовніше – не варто брати приклад із лихих українських селян, які залишали загарбникам записки у льохах «Вгадай, в якій із банок отрута!». Швидше за все, будинок або рознесуть від агресії, або спалять. Тому ми радимо не залишати жодних продуктів, взагалі ніяких. Так, солдати чи мародери можуть «пожити» у вашому будинку чи квартирі якийсь час. Швидше за все, після їхнього відходу залишиться свинарник, і ви не дорахуєтеся побутової техніки, посуду, а в туалет не зможете зайти без здригання. Тут просто подумайте: було б легше, якби ваше житло знищили? Або можна, заплющивши очі і намагаючись не думати про побачене, вичистити авгієві стайні та повернути своїй домівці пристойний вигляд, - каже Олена Живченко.
У її будинку, на безпечній околиці Донецька, у 2015 році три місяці був «штаб» бойовиків. Хазяїв у будинок не пускали, забрати свої речі, окрім документів, вони не встигли. Коли бойовики з якихось причин з'їхали, вони зняли всі труби, розібрали піч і забрали холодильник. Господарям повернули будинок, кімнатами якого гуляв вітер. Повернути будинок у первісний обжитий стан Олені та її чоловікові вдалося приблизно через рік.