Евакуація до Німеччини: Не будуйте великих ілюзій на комфортне життя
За 16 днів війни, яку Росія розв'язала проти України, вже понад 2,5 мільйона українців були змушені покинути країну. Більшість (понад 1,5 млн осіб) українських біженців перетнули польський кордон і заякорилися там. Але приблизно десята частина наших біженців вирішила їхати далі… Багато хто (станом на 10 березня – понад 100 тисяч українців) кінцевим пунктом обрали Німеччину. Чи легко українським біженцям адаптуватись у Німеччині? Що потрібно знати, перш ніж ухвалити рішення про евакуацію до Німеччини? Скільки потрібно мати із собою грошей?
На ці та багато інших питань «КП в Україні» отримала відповіді, поспілкувавшись із українкою Іриною Артюшенко, яка вже близько 10 років проживає у Мюнхені.
Повторити сирійський досвід або широко відкрити гаманець
Наша співрозмовниця каже, що українцям не варто будувати ілюзії, що, евакуювавшись до Німеччини, вони зможуть від року до трьох років жити в режимі олл-інклюзів, подорожувати країною. Ані трохи.
Почнемо з того, що в'їхати до Німеччини за українським паспортом-книжкою, як це можна зробити при перетині кордону з Польщею та Молдовою, не можна. Обов'язково потрібний біометричний паспорт. Якщо такого немає, то потрібно оформити в'їзну візу в посольстві або консульстві Німеччини у будь-якій із сусідніх з Україною країн.
Українським громадянам, які тікають від війни до Німеччини та не мають особистих коштів для проживання, запропонують оселитися у таборі для біженців. Саме в таборі – швидше за все, це будуть переобладнані під житло спортивні зали, ангарні приміщення, в яких у кілька рядів будуть розставлені двоярусні ліжка, до того ж приміщення поділять на чоловічі та жіночі зони. Такі ж «жилумови» Німеччина надавала сирійським біженцям у 2014-2017 роках. Німці не надто практикують надання біженцям своїх власних квартир.
Не варто розраховувати на те, що вас поселять у великих містах. Той самий Берлін, Мюнхен, Гамбург, Дюссельдорф, Франкфурт-на-Майні будуть закриті для українських біженців. Позиція німецької влади – біженців треба розселяти рівномірно у всій країні та саме у невеликих селищах.
Звичайно, ніхто не заборонить українським біженцям оселитися у столиці чи іншому великому місті. Але тоді за такий «комфорт», по-перше, доведеться платити із власної кишені, по-друге, час проживання обмежений (до 180 днів).
Орендувати житло в Німеччині може дозволити далеко не кожен українець. Потрібно мати порядну кубушку. Ось проста математика: у Мюнхені житло для сім'ї із чотирьох осіб ніхто не погодиться здати менше ніж за 1000-1500 євро (це скромна невелика квартира) + оплата «комуналки» (ще 350-400 євро). Не забуваймо і про витрати на харчування. Так, у таборі для біженців постояльцям забезпечать безкоштовне харчування. Якщо ж потрібно буде самим купувати їжу, то готуйтеся, що доведеться щомісяця витрачати на продукти від 800 євро (щоб сім'ї із 4 осіб купити елементарний набір круп, олію, хліб та заморожені овочі, фрукти).
Вчіть мову
Щоб влаштуватися в Німеччині довше, ніж на 180 днів, і мати законне право на роботу та навчання, необхідно зареєструватися у місцевій міграційній службі та потрапити під Директиву про тимчасовий захист. Якщо таку «довідку» отримуєте, то ви зможете перебувати в Німеччині до одного року із правом продовжувати «захист» ще на два роки (якщо війна в Україні до цього моменту не закінчиться або Німеччина побачить у вас суперцінного фахівця).
Захист гарантує та соціальні виплати. Розмір ще не встановлено. Але в німецькому суспільстві обговорюється, що ця сума не буде вищою за 300-350 євро на одного повнолітнього біженця. За мірками Німеччини це зовсім невеликі гроші.
Статус "захищеного" надає можливість влаштуватися на роботу. І тут є кілька аспектів. Перший – місцева влада вам сама підшукує роботу, а коли запропонує – то ви фактично не маєте права відмовитися, інакше ваш статус перебування в країні можуть переглянути, аж до того, що попросять залишити Німеччину. "Чорновоъ" низькооплачуваної роботи в Німеччині чимало. Але чи залучатиме вона українців, які, припустымо, були білими комірцями на Батьківщині? Для висококваліфікованих спеціалістів також робота знайдеться. Але не забуваємо про мовний фактор. Якщо не знаєш німецьку – доведеться пройти інтеграційні мовні курси (а це як мінімум 4-6 місяців).
По-друге, ви можете знайти собі роботу і попросити, щоб роботодавець оформив на вас запит через міграційну службу. Для українських біженців волонтери створили сайт із пошуку роботи у країнах ЄС. І перше враження - в першу чергу, в тому числі і в Німеччині, готові брати на роботу IT-фахівців, графічних дизайнерів. Середня зарплатня – 3000-3500 євро.
Щодо навчання українських дітей у Німеччині, варто враховувати, що їм запропонують навчання у німецьких школах, звичайних класах. Ніхто не створюватиме окремих українських класів. Звичайно, перш ніж сісти за парту, доведеться пройти інтеграційні мовні курси. І будьте готові до того, що вашого умовно «п'ятикласника» зарахують у кращому разі до четвертого, а то й третього класу. Потім, щоправда, для тямущих дітей є можливість наздогнати шкільну програму екстерном.
У німецькі виші українських студентів і раніше були готові брати і зараз братимуть на безкоштовне навчання. Головна вимога – знання. Німці помічають і цінують розумних абітурієнтів та студентів.
