22 грудня
Завантажити ще

Як допомогти літнім батькам впоратися з панікою: сім порад психолога

Як допомогти літнім батькам впоратися з панікою: сім порад психолога
Фото: create.vista.com/Андрій Лозовий

Всі ми перебуваємо в постійному стресі високого рівня, який пов'язаний і із зовнішньою політикою країни, і з нестабільністю економіки, яка не дозволяє почуватися впевнено, – ми просто не встигаємо за зростанням цін на продукти чи комуналку. Плюс пандемія та викликані нею страхи та наслідки. Плюс розмаїття різної інформації про військову загрозу, яка тисне на психіку. І під усім цим гнітом сидять наші тата та мами, бабусі та дідусі, які дивляться телевізор і не розуміють, що відбувається, і нескінченно бояться – вже не за себе, а за нас.

Згуртуватися, щоб вижити

Наталія Валєдова. Фото: Павло Дацковський.

Наталія Валєдова. Фото: Павло Дацковський.

Щоб протистояти стресові, потрібно об'єднуватися, сім'я має згуртуватися, це допоможе вистояти всім – літнім батькам, дорослим дітям, підліткам. Основну відповідальність, звичайно, беруть на себе ті, хто намагається вберегти від заворушень та занепадницьких настроїв і старше, і молодше покоління. Що ми можемо вдіяти? Розбираємося разом із психологом Наталією Валедовою, яка нагадує, що зрілість суспільства та зрілої держави визначається ставленням до дітей та старих.

1. Підтримувати постійний зв'язок незалежно від того, в одному місті живете з батьками чи ні.

- Це мають бути дзвінки вранці та ввечері, - пояснює психолог. - Обов'язково заспокоїтися перед дзвінком, говорити впевнено і спокійно. Не обмежуватися фразами «У нас все гаразд», докладно розповідати про поточні побутові справи, чи то оцінки дітей у школі, чи то плани на вечерю. У жодному разі не знецінювати і не применшувати значущість того, що відбувається, – батьки все одно не повірять. Не треба вважати, що вони чогось не розуміють, – їхній життєвий досвід вмістив у собі чимало кардинальних змін. І в їхній пам'яті залишається страх за життя, за близьких.

Батькам будуть приємні несподівані «подарункові» дзвінки, наприклад, вдень, коли ви зазвичай зайняті і не телефонуєте. Приємна увага до їхнього життя, яким наразі особливо потрібно цікавитись: що робили, куди ходили, хто дзвонив чи заходив, як самопочуття. Дайте трубку онукам: немовлята можуть гукати, малюки – сказати «Привіт, бабусю!», школярі – розповісти про свої справи.

При цьому важливо домовитися, що ми не дзвонимо по 10 разів на день, не скидаємо дзвінок і не контролюємо, а дбаємо один про одного.

Якщо ви живете неподалік один від одного, навідуйтесь наразі частіше, нехай навіть це будуть навіть 10-хвилинні зустрічі.

2. Проговорити план дій у разі кризового розвитку ситуації, консолідуватися і домовитися, що ми робимо у тому чи іншому випадку.

Психолог радить разом із батьками записати цей план на листку, розробивши його максимально конкретно, за пунктами – від документів та аптечки до точки збору.

- Набагато простіше, коли людина щось робить для власної безпеки, коли має план, - підкреслює Наталія Валедова. - І головне, коли в цьому плані вона не самотня і розуміє, що перебуває під патронатом своїх дітей.

А наше завдання – допомогти батькам зібратися, поставити цю умовну «тривожну валізку» - легку, зручну, за їх участю зібрану, у правильне місце і створити відчуття, що вони готові до будь-якого розвитку подій.

3. Не відмахуватися від їхнього прагнення зробити запаси «на випадок війни».

Зважаючи на те, як складалася історія нашої країни, важливість запасів продовольства не втрачає актуальності від покоління до покоління. Практично все ХХ століття було тривожним, люди жили в очікуванні якихось негативних подій, тому продукти у коморі – це наша традиція.

– Не потрібно у відповідь на спроби батьків зробити запаси говорити таке популярне сьогодні «Ну що ти починаєш!», – застерігає психолог. – Список має бути розумний, обумовлений та обґрунтований. Найкраще привезти все самому і показати: ось у цієї крупи термін придатності такий, а борошна купили 2 кг, а не п'ять, бо жучки швидко заводяться. Ви виявите турботу, активну участь, продемонструєте батькам, що їхні страхи та переживання не ігноруються, і подаруєте відчуття захищеності.

4. Організувати планове профілактичне лікування, пов'язане з гіпертонією, серцем та судинами.

Ми наближаємось до весни, коли це просто потрібно зробити незважаючи на те, що відбувається навколо. Тому робимо все, щоб батьки відвідали лікаря, отримали консультацію та призначення. Купуємо препарати та контролюємо. Добре порадитися з лікарем, у якого вони спостерігаються, які м'які заспокійливі можна зараз їм приймати. І починати це треба робити вже наразі.

– На тлі стресу, викиду адреналіну та кортизолу погіршується робота серцево-судинної системи, погіршується загальний стан, – пояснює Наталія Валедова. – Тому потрібно попередити гіпертонічні кризи, інфаркти та інсульти, пропивши чи пройшовши курс лікування.

5. Обговорити, скільки, де та які новини батьки дивляться та слухають.

Дуже важливо обговорити необхідність того, що називається психогігієною. Пояснити, що велика кількість новин дуже шкідлива, що ви не забороняєте, а дбаєте. Розробити план, скільки читати та дивитися і якими джерелами при цьому користуватися.

6. Частіше обіймати.

Психологи впевнені, що переоцінити важливість дотиків просто неможливо, і наразі вони потрібні як ніколи.

- Обіймайте батьків якнайчастіше, проходячи повз, погладьте, поцілуйте в плече або в маківку, коли приходите - постійте, обійнявшись, хвилину, - радить психолог. - Так проявляється ваша любов і турбота, дарується почуття захищеності, потрібності, знімається безліч психологічних та фізіологічних проблем.

7. Заохочувати компанії та спілкування.

Людина, скільки б років їй не було, потребує соціуму, їй потрібне спілкування, обмін думками та інформацією. Для людей похилого віку це подвійно важливо: поки ми страшенно зайняті роботою, вони опиняються за бортом подій. І нехай мама з таких посиденьок із сусідками приносить найнеймовірніші новини – важливо, що їй там цікаво, що там життя.

- Буває, що в таких компаніях є якась токсична людина, і батьки починають її цитувати чи апелювати до її думки, а в результаті зростає тривожність, почуття страху та приреченості, – каже Наталія Валедова. – Поговоріть із батьками, можливо, від такої людини треба дистанціюватися, але вони не розуміють цього, бо дуже цінують будь-який контакт.

При цьому якщо батьки дружать з самотньою людиною похилого віку, дайте зрозуміти їм, що цю стареньку або дідуся ви теж не забудете, радить психолог. Якщо ваша сила поширюється і на людей, що живуть поруч, батькам спокійніше.

ДО РЕЧІ""

Турбота про батьків додає впевненості дітям

Говорячи про стрес, ми, звичайно, не маємо на увазі тільки літніх людей. Від нього страждають усі, включаючи маленьких дітей, які «заражаються» станом дорослих, стають неспокійними, їхнє відчуття безпеки страждає. Для дорослих, щоб заспокоїтись самим і не проектувати свої тривоги на дітей, хорошим способом виходу з кризової ситуації є «щось робити». Закінчити незавершені справи, розібратися з усім, що стосується юридичних питань, документів та грошей, скласти план, домовитись між собою про взаємодію.

– І коли діти дбають про своїх батьків, відчуття правильних та добрих дій надає і їм впевненості та сили, – звертає увагу Наталія Валедова. – Тому що вони розуміють, що роблять, як має бути, що діють як сильні люди, що беруть на себе справжню відповідальність, – і це усвідомлення дуже важливе.

[h5_tt class="orange_h5_title" text="У ТЕМУ

Не дискутуємо про політику

Розлад у відносини дорослих дітей та батьків наразі особливо гостро вносить відсутність єдності в оцінці того, що відбувається. Доводячи один одному власну правоту, ми сперечаємося, сваримося, миримося, а зрештою страждаємо. На думку психолога, зараз категорично недоречно порушувати питання політичного, світоглядного та релігійного характеру, питання національностей, традицій та історичної правди.

- Це все руйнівні стосунки теми, і дискутувати про них безглуздо та навіть шкідливо, – вважає психолог. – Переконати батьків дуже складно, і намагатися робити це нині категорично не можна. Потрібно переводити подібні розмови у сферу кохання, на яку не впливає те, хто і як бачить перебіг історії. Найважливіше завдання, яке постає перед кожною сім'єю, - щоб батьки були у безпеці та зберегли здоров'я. Тому делікатно обходимо дискусійні теми та говоримо: «Час покаже, а зараз треба тримати тиск».

ВАЖЛИВО

Виживуть не найсильніші, а об'єднані

Одна з головних бід наших старих людей – не маленька пенсія, а нестача спілкування. Тому вони так легко вступають у розмови, «сують ніс» усюди і роздають поради. І тому так важливо молодим виявляти участь – це дає можливість людям похилого віку відчути себе живим і потрібним.

- Кожен з нас може внести в це нехай крихітний, але дуже важливий внесок. На ринку, в магазині, на вулиці скажіть якесь добре слово, посміхніться, поставте найбанальне запитання: як пройти до магазину, де банани краще? Скажіть: «Похолоднішало, а обіцяли плюс» або «Виходите – візьміть парасольку». Це дає людям похилого віку відчуття, що вони – не порожнє місце, що їх не ігнорують. А це означає, що коли станеться щось погане, йому допоможуть і захистять, бо молодий і сильний його бачить. І загалом, фраза «Виживе найсильніший» у сьогоднішніх умовах злоякісна - виживуть об'єднані.