Поради американським дипломатам – куди сходити в Івано-Франківську
Незважаючи на компактність, цей населений пункт у разі переїзду сюди посольства США зможе здивувати дипломатів.
Щойно в українських ЗМІ з посиланням на видання Buzzfeed з'явилася інформація, що у посольстві США придивляються до західних областей країни для переїзду, мер Івано-Франківська Руслан Марцінків одразу заявив про готовність міста прийняти дипломатів. І навіть з ходу висунув пропозицію, де їх розмістити – на території локомотиворемонтного заводу.
«КП в Україні» дізналася, що виграють дипломати з переїзду до Карпатського регіону і чим їх може здивувати Івано-Франківськ.
Ворота в гори
Івано-Франківськ – невелике тихе місто на заході країни. Його ще називають «воротами до Карпат» – звідси відкривається маса туристичних маршрутів у гори. Ця область займає лідерське місце за висотою вершин нарівні із Закарпатською: третину її території займають Карпати, найвищий пік в Україні, Говерла, також тут.
Природа – це головне, що приваблює сюди туристів. Навколо сфери туризму та рекреації крутиться життя багатьох місцевих. Прикарпаттю в цьому плані є чим похвалитися – тут вистачає національних парків та заповідників, водоспадів, скель та озер. Популярні для короткої поїздки скелі Довбуша, які розтягнулися на кілометр посеред ялинових та букових лісів, також розташовані тут.
Найвища гірська система, Чорногорський хребет, притягує туристів і взимку, і влітку. Тут розташована найвища гірська обсерваторія «Білий Слон» на вершині гори Піп Іван. Колись тут працювала польська астрономічна та метеорологічна станція. Сьогодні на вершині працює найвисокогірніший пост рятувальників.
Найвищий водоспад, куди вишиковуються черги сфотографуватися в теплу пору року – Манявський, заввишки 22 метри. Він знаходиться неподалік Манявського скиту – цей православний чоловічий монастир ще називають Українським Афоном. А найвидовищніший - на річці Прут у Яремчі, за 60 км – Пробій. Щоправда, ця пам'ятка природи вже набула темної слави – чи не щороку тут гинуть люди, послизнувшись на мокрому камінні і впавши у вир.
Якщо є час – можна заїхати подивитися на єдиний вулкан, що діє, в країні. Це грязьовий вулкан у селі Старунь, виверження якого розпочалися у 1977 році після землетрусу в зоні Вранча у Румунії.
Старовинні двері тут реставрують у рамках громадської ініціативи на пожертвування. Фото: https://veterdoit.com/12-dverey-ivano-frankivs-ka-shcho-staly-insta-lokatsiiamy/
Місто старовинних дверей
Жителі міста привчені ремонтувати те, що втратило привабливий вигляд, а не міняти на нове та безлике. Завдяки громадській ініціативі «Франківськ, який треба берегти» з 2016 року городяни реставрують старовинні двері. І через кілька років відновленими дверима в місті вже проводять екскурсії – серед них є цікаві екземпляри.
Починаються екскурсії від «головних» дверей – у міській Ратуші. Активісти вирішили, що встановлені тут у 2000-х пластикові двері зовсім не личать центральній будівлі, і, відшукавши старі креслення в архівах, повернули міськраді історичні дерев'яні двері з трикутними вікнами.
Найстаріші двері міста серед реставрованих знаходяться в Будинку профспілок – їм 125 років. Свого часу замість них також встановлювали пластикові, які тепер вирушили на смітник, а волонтери повернули старі відновлені – вони припадали пилом у підвалі.
Також отримали нове життя двері, що ведуть у фізіологічний корпус медуніверситету, – для них вітражист вирізав 182 шматки скла різної форми. Саме так двері виглядали у воєнний час, хоча потім їх зашили фанерою та металом.
Двері реставрують за рахунок добровільних пожертвувань або допомоги меценатів. Вже відновлено близько пів сотні дверей.
За дверима заховані незвичайні дворики та під'їзди. Наприклад, за дверима на вулиці Мазепи, 7-9, ховається під'їзд, прикрашений драконом, оленем та лимонними деревами.
Міське озеро
На штучній водоймі площею 36 гектарів з весни до пізньої осені працює прокат катамаранів. Є кілька причалів. Його ще називають "Станіславівське море" - за старою назвою міста Станіславів. Це одне з найулюбленіших місць відпочинку тутешнх мешканців. Озеро розташоване на захід від парку ім. Шевченка. Тут можна відвідати «Острів закоханих» у формі витягнутого серця, до якого веде пішохідний міст.
Термінал в Івано-Франківську виконаний у гуцульському стилі – із застосуванням різьбленого дерева для прикраси стелі та стін. Фото: https://www.facebook.com/mytourdreams/photos/pcb.3079167208990905/3079166825657610/
Аеропорт у гуцульському стилі
Літати звідси особливо нема куди – є рейси лише до Києва. Зате сама будівля аеропорту цікава – стіни та стеля зроблені у гуцульському стилі, із застосуванням дерев'яних елементів. Споруда побудована у 1960-х роках.
Найстаріша лазня країни
Лазню «Нептун» на колишній вулиці Фердинанда у центрі, а сьогодні – Низовій, відкрили у 1845 році. Вона стала першим таким закладом на території України.
Турецька комунальна сауна працювала у одноповерховому будинку. Тут же з'явився перший у країні душ Шарко у 1970-х роках. Багато відвідувачів приходили сюди попаритися 50 років поспіль, поки два роки тому лазню не продали.
Кажуть, що тут у залі очікування Іван Франко в 1892 році проводив віче радикалів.
Український Голлівуд
Так місцеві називають Вовчинецькі гори, звідки відкривається краєвид на вісім карпатських вершин – за схожість краєвиду. Про це місце ходять легенди – люди вірять, що вночі на гору приходить погань. Нібито колись тут жили велетні, які поставили за мету дістати бога на небі. Такі наміри обернулися їхньою смертю, а на горі оселилися біси. Потім тут збудували монастир, який провалився під землю після гріхів ченців. Кажуть, влітку на Івана Купала тут лунає дзвін і церковний спів.
Найстаріша лазня країни працювала з 1845 року. Але два роки тому її продали та закрили. На найкоротшій і вузькій вулиці міста помістилося кілька кафе та магазинів та барбершоп. Фото: https://www.facebook.com/photo/?fbid=2266298800331534&set=pcb.2266302863664461
Найкоротша та вузька вулиця
Пройти цю вулицю можна за хвилину – її довжина лише 65 метрів. Вона не тільки найкоротша, а й найвужча – шість метрів завширшки. Це пояснює, чому на ній ніколи не було тротуарів – зробити їх можна лише паралізувавши рух на вулиці. Це вулиця Труша в історичному центрі міста. Втім, і на цьому клаптику землі примудрилися розмістити кілька кафешок, магазинів та барбершоп. Тут лише чотири будівлі, три з них – пам'ятники архітектури. Але на папері на вулиці Труша значиться лише один будинок – кам'яниця №4, решта приписана до сусідніх вулиць.
Міський бастіон
Колись Станіславів, нинішній Івано-Франківськ, вважався прикордонним містом – там, де область, яка на той час була приєднана до австрійської імперії, межує з Чернівецькою, вже було молдавське князівство. Станіславів був містом-фортецею. Фортифікаційні споруди розібрали у ХІХ столітті, але частина з них збереглася і до сьогодні – стіну реставрували 20 років тому. Зараз по сусідству працює галерея «Бастіон», де часто відбуваються літературні вечори, презентації книг, фестивалі, виставки та інше.
Галерея працює по сусідству із рештками міської стіни. Фото: https://www.karpaty.info/ru/uk/if/fr/ivano-frankivsk/museums/bastion/
Стометрівка – місце для тусовок та побачень
Найжвавіше місце у Івано-Франківську. Пів кілометра місцевої «стометрівки» - це пішохідна частина вулиці Незалежності, засіяна книгарнями, ресторанами, піцеріями. Сюди городяни ходять гуляти у вихідний день, також часто можна послухати вуличних музикантів.
Меморіальний сквер
Це один із найстаріших цвинтарів Галичини, де з 1955 року вже не ховають мешканців. Як виняток тут надали місце для поховання загиблих під час Революції гідності та бійців АТО.
Перші могили датуються 1782 роком. Колись поруч працювала майстерня, де виготовляли не схожі одна на одну цвинтарні скульптури та склепи.
У 1982 році цвинтар практично повністю зрівняли із землею і перетворили на сквер. Вцілілі могили відновили. Сьогодні Станіславський некрополь (його друга назва) є пам'яткою державного значення.
КУДИ СХОДИТИ?
Клуб «Десятка»
Перше місце, куди вас відправлять іванофранківці після питання «де поїсти?». Кухня – балканська, українська, німецька. Цей заклад приваблює різноманітністю страв за розумний кошт та швидким обслуговуванням. Наприклад, майже півкілограмова порція вареників коштуватиме 80 гривень,така сама за вагою порція ребер – 140 гривень. Тому пусто тут практично не буває – найкраще бронювати столик заздалегідь.
Кав'ярня "Галка"
Це одна з найстаріших кав'ярень міста, де дотримуються традиції приготування цього напою. А ще тут збирається місцева інтелігенція – у кав'ярні легко можна зустріти письменників чи політиків та почути нові таємниці із життя місцевого бомонду. Середній чек – 100–150 гривень.
Паб "Буха-Rest"
Пивний бар працює на борту цієї субмарини. До кожного столика підведено «пивопровід», тому відвідувачі можуть самі собі наливати, не чекаючи офіціанта. Тут іванофранківці дивляться ігри нашої збірної з футболу та частуються крафтовим пивом. Крім напоїв, у меню можна вибрати закуски та повноцінні обіди. Ціни на тлі Києва та Львова приємно вражають – середній чек становить 300-500 гривень. Причому за ці гроші ви не лише спробуєте місцеве пиво, а й повноцінно пообідаєте.
Ресторан «Фамілія»
Сімейний ресторан займає два поверхи – перший у стилі фьюжн, другий – у стилі прованс. Обслуговування, кажуть, повільне, проте страви того варті. На відвідувачів чекає українська чи європейська кухня, є місцеві традиційні страви – наприклад, гуцульські сири, білі гриби чи копчена форель. Розібратися у карпатській кухні допоможуть адміністратори.
Актикварня «ШпиндеL»
Містяни називають цей заклад рестораном-музеєм. Враження, ніби ви помилково зайшли в антикварний магазин. Тут можна подивитися старовинні предмети – від колекції годинників, барометрів, ламп та картин до меблів та плитки. Власники закладу – колекціонери. Вони зустрічають відвідувачів при вході і можуть провести екскурсію. Кухня – європейська, коронна страва – паштети за старовинними галицькими рецептами. Ціни – середні.
