Економічна криза через війну торкнулася кожного в Україні. Проте відповідь на запитання, чи може у такій ситуації допомогти зниження податків, далеко не однозначна.
Днями голова комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев вкотре розкритикував податкову реформу "10-10-10". Що ж не так із реформою та наскільки взагалі доцільно знижувати податки під час війни? Ці питання KP.UA обговорила із економістами.
У недавньому інтерв'ю виданню delo.ua Данило Гетьманцев розповів, що план із податків минулого року було виконано на 4/5. Причому якщо митниця виконала план із наповнення держбюджету на 57%, то податківці недовиконали «мирний» план лише на 0,6%. А порівняно з минулим роком надходження від податкової зросли на 13,1%, незважаючи на падіння економіки на третину.
Знижувати в такій ситуації податки означає ще більше збільшувати дірку у бюджеті. Тому у комітеті налаштовані рішуче: знижувати податки не будуть, але деякі зміни проведуть. Йдеться про відміну пільгової ставки на рівні 2% для третьої групи єдиного податку, відновлення повноцінних податкових перевірок, повернення штрафів за невикористання касових апаратів (РРО) тощо.
Щодо пропозиції знизити податки до 10%, то Гетьманцев назвав її «політичним піаром у війну», наголосивши на недоцільності даної ініціативи.
Нагадаємо, що податкова реформа "10-10-10" пропонує знизити податок на доходи фізосіб (ПДФО), ПДВ та податок на прибуток до 10%; ЄСВ та податкові пільги скасувати, але при цьому посилити фіскалізацію та контроль.
Тож чи варто під час війни знижувати податки?
Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко погоджується з тим, що пропозиція "10-10-10" має вигляд порожнього піару. Щодо зниження податків загалом, то, каже Охріменко, практика показує, що це працює погано.
– У нас уже знизили податки – наприклад, спрощенці третьої групи зараз мають платити 2% з обороту, – нагадує експерт. – Але платять далеко не всі: вважають, що це багато, до того ж і перевірок зараз немає, тож деякі просто нахабніють.
Аналітик компанії «Центр біржових технологій» Максим Орищак також вважає "10-10-10" популізмом та спробою зібрати останні гроші у країні. Водночас експерт вважає, що знижувати податки під час війни потрібно, оскільки це підтримує і бізнес, і населення.
– Оподаткування під час війни залежить від характеру та тривалості війни, наявності ресурсів у країни, – міркує експерт. - У нашому випадку війна є оборонною та затяжною, а економіку ніяк не назвеш стійкою. Думаю, що в такій ситуації тотальне зниження податків покладе гроші до кишені бізнесу, в уряді на це не підуть. Підвищення податків - це шлях не тільки до швидшого збирання грошей, а й вимивання грошей у населення. По суті, уряд стоїть перед вибором: отримувати гроші поступово, стабільно і тривало чи зібрати гроші в короткий термін, викликавши скорочення бізнес-активності в країні, масове закриття компаній, зростання безробіття, а потім вирішувати ще й ці проблеми.
Економіст Владислав Банков каже, що ситуація є гарним моментом для глобальної реструктуризації економіки країни, проведення тотальної лібералізації та дерегуляції.
– У цьому контексті порівняно з "10-10-10" найбільш оптимальним є єдиний податок з обороту (на кшталт того, що був запропонований Зеленським навесні) чи податок на транзакцію, який утримувався б в автоматичному режимі під час проведення розрахунків, – вважає Банков. - Це звільнило б кілька десятків тисяч чиновників від марної роботи і дало б додатковий кадровий ресурс як реальному сектору економіки, так і ЗСУ.
Аналітик Данило Монін додає: воююча держава не може закривати свої витрати через податки, саме тому зовнішня допомога нам буде необхідна в будь-якому випадку. У таких умовах намагатися вибити податки з бізнесу, можна сказати, злочинно по суті. Адже якщо не знижувати податки, вони знизяться самі через зростання тіньової економіки та переходу туди частини бізнесу. До того ж за непомірно високих податків формується ще більший конфлікт по лінії держава – бізнес.
Чому ж експерти так одностайно налаштовані проти "10-10-10"? Основні положення реформи детально та доступно розібрав аналітик Аналітичного центру «Об'єднана Україна» Олексій Кущ.
Експерт зізнається, що аналізувати концепцію "10-10-10" йому складно, оскільки до неї входить його «улюблене дітище» – єдиний податок на працю 10%. А те, що під час війни якраз треба зменшувати податок на працю, для нього очевидно.
- Сама назва «10-10-10», звичайно, голосна і добре заходить у маси, але головне в податковій реформі все ж таки не назва, а зміст і ефективність, - каже Кущ. - Існує чотири види податків: на працю, на капітал, на активи та на споживання (непрямі податки). І мистецтво фіскальної реформи полягає не у зниженні всіх податків одразу, оскільки Захід вічно утримувати нас не буде, а бюджет треба наповнювати, а у правильному зміщенні податкових акцентів. Тому необхідно компенсувати зниження податків розширенням податкової бази.
За словами експерта, сьогодні у нас спостерігається колосальна диспропорція у бік оподаткування праці: ЄСВ, прибутковий податок та військовий збір сумарно становлять 41,5%. Ці податки стягуються із найманих працівників.
На другому місці – податок на споживання: акциз та ПДВ. Базова ставка ПДВ – 20%, податок сплачує кінцевий споживач.
На третьому місці – податок на прибуток у розмірі 18%.
– Якщо говорити в абсолютних цифрах, то податок на прибуток та ЄСВ становлять понад 600 млрд грн на рік, ще понад 300 млрд – імпортний ПДВ, – продовжує Кущ. – Тобто сумарно із звичайних українців здирають трильйон гривень на рік або із зарплати, або при купівлі товарів та послуг. Податок на прибуток у нас сплачують переважно іноземні та державні компанії, а також ФПГ – всього близько 200 млрд грн. Про податок на активи взагалі не говорю – виходить кілька десятків мільярдів гривень. Податок на розкіш (яхти, гелікоптери, літаки, особняки) якось не пішов. Таким чином, отримуємо, що основна фіскальна «дійна корова» в нашій країні – це звичайні люди. Саме тому я вже багато років говорю про необхідність скасування податків та зборів на фонд оплати праці (прибутковий, ЄСВ, військовий) і запровадження замість них кумулятивного податку на працю у розмірі 10%.
При цьому, каже Кущ, важливо врахувати три важливі нюанси.
- Щодо ПДВ, то зниження ставки до 10% нелогічне, - продовжує Кущ. - Думаю, що набагато важливіше встановити диференційовані ставки. Наприклад, базова – 15%, ставки на соціальні товари та послуги (комуналка, паливо, соціальні продукти, ліки) – від 0% до 5%. При цьому на певні товари та операції – лакшері-товари, товари з престижних бутіків, ювелірні вироби, деякі банківські операції – можна запроваджувати підвищені ставки.
Щодо податку на прибуток, то, вважає аналітик, його значення перебуває сьогодні на відносно оптимальному рівні – 18%. Немає жодної проблеми в тому, щоб, скажімо, із прибутку на мільйон заплатити 180 тис. грн податків. Тим більше, що зниження цього податку до 10% пропонують «обмінювати» на відміну всіх пільг. В Україні низький податок на прибуток призведе лише до того, що інвестор зможе виводити більше капіталу за кордон. Натомість потрібно надавати бізнесу право на податкове списання за рахунок інвестицій у науку та технології. Тобто податків платиш менше, але ці гроші не виводяться за кордон, а йдуть на модернізацію економіки, розвиток науки та стимулювання інновацій.
Словом, резюмував експерт, видима простота реформи "10-10-10" може бути гіршою за крадіжку. Тож хоч і назва ефектна, але нам сьогодні як ніколи потрібні не ефекти, а ефективність.