Рапіристка Аліна Полозюк: Моє завдання та ціль - Олімпійські ігри
Зірок українського фехтування стає більше. 12 лютого 2023 року 20-річна українська рапіристка Аліна Полозюк виграла бронзову медаль на етапі Кубка світу з фехтування у Турині. Вона стала першою українською рапіристкою, якій вдалось виграти медаль такого рівня.
На змаганнях Аліна спершу здолала японку Карін Міявакі (15:13), потім німкеню Анну Зауер (15:8). Далі їй вдалось здобути впевнену перемогу нам призеркою Олімпійських ігор Полін Ранв’є (15:4) і чинною олімпійською чемпіонкою Лі Кіфер (15:11). Українська фехтувальниця поступилась лише чинній чемпіонці світу Ізаорі Тібюс (6:15).
Про перехід у дорослий спорт, бажання і цілі, а також про те, з кого бере приклад, Аліна Полозюк розповіла KP.UA.
«Зрозуміла, що можу виграти у кожного»
- Аліно, вам вдалося на першому ж Гран-прі у кар’єрі виграти бронзову медаль. Що для вас означає цей успіх? Чи очікували ви на нього?
- Бронзова нагорода на Гран-прі для мене є великим поштовхом працювати далі, мені надалось більше впевненості, більше мотивації. Це винагорода для всієї України та для мого рідного Миколаєва! Я буду і надалі наполегливо працювати та боротися за перемоги.
- Не було страшно або нервово виходити проти суперниці, яка є першим номером світового рейтингу, чи віце-чемпіонки світу 2019 року?
- На бій з олімпійською чемпіонкою було вже виходити не страшно, тому що до цього я перемогла теж досвідчених спортсменок, які теж дуже титуловані. Після попередніх боїв я зрозуміла, що можу виграти у кожного, тому зосереджувалась на тактиці, яку я збирались реалізувати.
- Чого не вистачило, щоб перемогти чемпіонку світу Ізаорі Тібюс?
- Не вистачило, напевно, трохи сил та якоїсь впевненої зухвалості, тому що вона з самого початку бою перехопила ініціативу і не давала мені нічого зробити ні в атаці, ні в захисті.
- Які враження і емоції лишились від Гран-прі у Турині в цілому? Віриться, що досягли такого крутого результату?
- Довго не могла повірити в те, що виборола нагороду на моєму першому дорослому Гран-прі - емоції переповнювали, хотілось обійняти тренера, родичів. Тільки після нагородження потрохи почала приходити до тями та усвідомлювати все, що зі мною трапилося.
- Як вам дається перехід у дорослий спорт? У чому відмінності з юніорським рівнем?
- Відмінність між дорослим фехтуванням та юніорським, звісно, є. У дорослому фехтуванні ти починаєш більш довго проводити кожен бій, готувати тактику, бої більш захоплюючі. Я відчуваю різницю – мені подобається ті відчуття, які я отримую від дорослого фехтування, змагаючись з більш досвідченими, ти і сам набираєшся досвіду, стаєш більш багатогранним, тому це круто.
- Які завдання ставите перед собою у спорті?
- Завдання та ціль - це Олімпійські ігри. Думаю, кожен спортсмен працює все життя заради цього, я не виключення. Мрію про Олімпіаду, працюю і буду працювати над собою, своїм фехтуванням, щоб здійснити мрію!
Аліна впевнена без хитрощів бій не виграти. Фото: Особистий архів Аліни Полозюк.
«Не боятися нікого та просто вигризати перемогу»
- Чому ви обрали саме рапіру?
- Мені не довелося вибирати вид зброї. У мами подруга - тренер з фехтування на рапірі, вирішила спробувати саме його після невдалих спроб з танцями. Мені сподобалось, я вирішила залишитись, вид зброї змінювати не хотілось. Потім пішли перші дитячі перемоги - так рапіра стала моїм видом.
- З чого для вас почався спортивний шлях саме у рапірі?
- Шлях починався з вечірніх тренувань 3 рази на тиждень, потім 5 разів на тиждень. Після перемог у дитячих змаганнях вирішила переходити до спортивного інтернату і до нового тренера - Павленко Лариси Миколаївни. І ми почали невпинну роботу - тренування по 2 рази на день, більш дорослі змагання, тренувальні збори зі збірною, а вже згодом я потрапила до кадетської збірної, а потім до юніорів, а зараз вже у дорослій збірній.
- Що є важливим для рапіриста? Що робить його успішним?
- Для рапіриста важлива хитрість та тактика, до кожного суперника треба відібрати свій ключик, і це найважливіше для перемоги. Якщо знайдеш правильну тактику до всіх суперників, то ти переможець змагання.
- Що допомагає налаштовуватись на суперниць? Чи хвилюєтесь взагалі перед тим, як вийти на двобій?
- Звісно, я хвилююсь перед кожним боєм. Наразі працюю над своїм психологічним станом - він дуже важливий, треба правильно себе налаштовувати. Перед цими змаганнями тренер сказала мені фразу «ти повинна виходити на доріжку, не боятися нікого та просто вигризати перемогу». Ці слова я згадувала увесь фехтувальний день, вони мені дуже допомогли!
- Чи є хтось у фехтуванні, з кого берете приклад?
- Звісно, приклад беру з Ольги Харлан - найтитулованішої фехтувальниці та спортсменки України, людини, яка працює дуже багато та йде до своєї мети через все! Вона дуже сильна - і фізично, і морально. Це круто, хочу теж бути настільки витривалою.
Рапіристка Аліна Полозюк виграла бронзову медаль на етапі Кубка світу з фехтування у Турині. Фото: Особистий архів Аліни Полозюк.
Місто починає жити
- Ви родом з Миколаєва. Яка зараз ситуація у місті?
- Миколаїв потрохи оговтується після щоденних обстрілів, місто починає жити, люди повертаються, з водою є досі проблеми, з тренуваннями теж складне питання - тренуватися можна лише там, де збережені усі правила безпеки. Я іноді приїжджаю додому і радію, коли бачу, що місто повертається до життя.
- Наскільки сильно постраждав ваш район, спортивна інфраструктура?
- Постраждало багато шкіл, не є виключенням спортивний інтернат, в якому я вчилася 4 роки, пошкоджені також стадіони, спортивна інфраструктура постраждала дуже сильно. Сподіваюсь, що все відновлять.
- Коли повномасштабне вторгнення почалось, які думки тоді були? Як воно вас застало? Як у підсумку вплинуло на вас?
- Коли почалась війна, звісно, було страшно, що буде далі, де я буду - було дуже багато питань і жодних відповідей. Лише страх та розуміння, що війна все ж таки прийшла в наш дім. Але наразі тренуємось в Україні, живемо теж тут - нас не здолати! Через всі перешкоди - до перемоги!
- Що думаєте про заяву президента МОК Томаса Баха відносно вірогідного повернення росіян і білорусів на Олімпійські ігри?
- Не вкладається в голові, як він досі вважає, що спорт поза політикою. Всі докази вказують, що спортсмени країн Росії та Білорусії виступають за війну, світ кричить, наш народ винищують, а в нього свої погляди на це. Сподіваюсь на добрі звістки для України з конгресу, який скоро відбудеться, де знову буде розглядатися це питання.
З хлопцем Владом (він теж фехтувальник) Аліна разом уже 5 років. Фото: Особистий архів Аліни Полозюк.
Хоче набити тату, пов’язане з Україною
- Які захоплення маєте, крім рапіри?
- Маю таке захоплення – квест-кімнати, дуже прикольна тема для компаній, цікаві загадки, які ви разом вирішуєте. Також люблю готувати - готую найсмачніші млинці.
- Чи на все бажане вистачає часу?
- Інколи часу не вистачає, треба б ще декілька годин у добі, але нічого. Щось дороблюю згодом.
- Що для вас ідеальний відпочинок?
- Напевно, для мене ідеальний відпочинок - це море. Обожнюю пляж, море, спокій, книга, думки. Це для мене справжній релакс.
- Наскільки важливе місце в вашому житті посідають подорожі?
- Зараз подорожую тільки на змагання. До війни з хлопцем та сім‘єю вибирались на відпочинок за кордон, зараз всі подорожі відкладені.
- Де вже були? Де сподобалось найбільше, а де - навпаки? І куди хотілося б поїхати?
- Була багато де - майже по всій Європі, також літали на відпочинок на Мальдіви. Подорожей багато, кожна по-своєму крута. Але все ж таки Мальдіви перемагають, океан - це моя слабкість. Корея, Японія – це, напевно, ті країни, які хочеться відвідати найближчим часом. Ніколи там не була, але вони по-своєму унікальні.
- У вас є тату на нозі. Що воно означає? Давно набили? Хочете ще?
- Тату - була невелика мрія, яку здійснила у 16 років. Це квіти, мені дуже сподобався ескіз, це виглядало жіночно, тому вирішила набити. Хочу набити ще одне, пов‘язане з Україною, але поки не обрала яке.
- Ви постите багато фото зі своїм хлопцем у Інстаграм. Давно ви разом? Розкажіть, будь ласка, про нього.
- В мене є хлопець - Влад, ми разом вже 5 років, він також фехтувальник, доросліший мене на 2 роки. Ми обидва з Миколаєва, разом тренувались, так і знайшли одне одного. Він моя підтримка та опора, намагається виконати усі мої забаганки, а також стримує мене, коли треба, завжди підтримує, кожні змагання вболіває та ніколи не дає опустити руки. Наразі живемо разом у Києві.
- У вас є домашній улюбленець?
- Маємо домашнього улюбленця, у нас собака - мальтіпу Міккі. Безмежно його любимо. Він так сумує, коли я їду на змагання, а потім радіє, коли приїжджаю.
Домашній вихованець мальтіпу Міккі теж переживає коли Аліна оговтується на змагання. Фото: Особистий архів Аліни Полозюк.
Аліна Полозюк (2002 р.н.)– українська фехтувальниця, родом з Миколаєва. Займається фехтуванням з 12-річного віку. Майстер спорту України міжнародного класу. Серед її досягнень у рапірі – бронза чемпіонату Європи на кадетському рівні, бронза чемпіонату світу на рівні юніорів і бронзова винагорода з Гран-прі на дорослому рівні.
