Дефіцит кадрів та посли-пропагандисти: що відбувається за лаштунками української дипломатії
Президент Володимир Зеленський здійснив чергові кадрові зміни у дипломатичному корпусі України. Було звільнено низку послів та підписано укази про призначення нових послів у Лівані, Фінляндії, Казахстані, Аргентині, Парагваї, Китаї, Норвегії та Нідерландах. Як відбувається оновлення дипкорпусу – у матеріалі Коротко про.
Посли не допрацьовують весь свій термін
Володимир Зеленський, представляючи у вересні минулого року нового міністра закордонних справ Андрія Сибігу, заявив, що він має «переналаштувати систему української дипломатії» та омолодити її.
З молодими, звісно, погарячкували. Дуже молодих немає, є нестарі, в самому розквіті. Так, наприклад, новому послу України в Нідерландах, він же ексгенеральний прокурор, Андрію Костіну – 52 роки. Представнику України у Китаї Олександру Нечитайлу – стільки ж. Постпредом України при ООН буде 49-річний Андрій Мельник.
З іншого боку, з перепризначенням нових послів, термін роботи яких зазвичай становить чотири плюс два роки, не все так гладко. Президент Зеленський зараз планує замінити не менше 12 послів, але не з усіма кандидатами на посади ще визначилися, насамперед через відсутність людей, які погодилися б зайняти ці посади, а також через брак відповідних кандидатів у команді президента.
Наприкінці минулого року Володимир Зеленський заявляв, що погодив понад 30 рішень про призначення дипломатів. Серед яких Наріман Джелял – до Туреччини, Олена Гетьманчук – представник України в НАТО, Андрій Мельник – представник України в ООН. Президент тоді ж звільнив низку послів.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга намагається втілювати в життя завдання, поставлені президентом. Фото: ФБ Андрій Сибіга
Замість 5-6 років посли працюють 2 роки
Деякі з цих кадрових рішень не було прояснено в Офісі президента. Наприклад, попередній посол у Литві – Петро Бешта був призначений лише у січні 2022-го. Українські посли зазвичай працюють чотири роки (+/- два роки), тобто Бешті, як і іншим послам, ще було рано на ротацію. Або посол України в Китаї Павло Рябікін, який став ним лише два роки тому.
"Для того щоб новопризначений посол почав ефективно працювати, потрібен певний період часу. Є загальновідоме неписане правило, що з п'ятирічної каденції посла перші рік-півтора йдуть на його адаптацію в новій країні, знайомство з владною верхівкою та політичними умовами, встановлення важливих контактів. Пік дипломатичної активності посла приходиться на 3-4-й рік його роботи. Зважаючи на це, ми розуміємо, що у перший і наступний роки новопризначені посли ну ніяк не будуть на піку своєї діяльності. Виникають питання, наскільки вони можуть бути корисними своїй країні в той час, коли це так потрібно", - пояснив у своєму телеграм-каналі экспосол України при ЕС Костянтин Єлісєєв.
Політолог Володимир Фесенко вважає, що часта зміна послів перед закінченням їх прийнятого терміну пов'язана з тим, що український дипломат за кордоном зараз має бути не лише дипломатом, а й пропагандистом України.
- Андрій Мельник змінив Сергія Кислицю в ООН, бо він дуже добрий пропагандист. Будучи послом у Німеччині, він себе зарекомендував саме як активний дипломат-пропагандист. І в Києві вирішили, що в ООН він найкраще працюватиме на користь країни. У Китаї у Рябікіна виникли проблеми з комунікацією з китайським керівництвом та зі здоров'ям, тому його замінили. Китай - непроста країна, і чекати там швидкого результату зараз не доводиться. Тобто це вимушена заміна. Новий посол у Китаї – Нечитайло, кажуть, що добрий дипломат. Є потреба заміни посла Оксани Маркарової у США, у якої закінчується термін, але, мабуть, немає потрібної кандидатури на заміну, - вважає експерт.
Андрій Мельник виявив себе як яскрава публічна особистість ще під час роботи послом у Німеччині. Фото: Сторінка Андрія Мельника у Х
Чого хоче президент від дипломатів
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга розповів, що президент Володимир Зеленський поставив перед дипломатами 7 завдань на 2025 рік. Це:
- Збереження та зміцнення військової підтримки України, незважаючи на виборчі цикли у ключових країнах-партнерах.
- Просування інтересів України у відносинах з Китаєм, Індією, державами Азії, Африки та Латинської Америки, зокрема, розвивати свою дипломатичну присутність та взаємні відносини.
- Орієнтація на максимально швидке просування переговорів щодо вступу України до ЄС та на шляху до НАТО.
- Значне збільшення покарання Росії за розпочату нею війну проти України.
- Повноцінне впровадження системи е-Консул, яка дозволить надати громадянам України за кордоном максимальне спрощення доступу до консульських послуг, «продемонструє турботу держави, збереже зв'язки українців у світі зі своєю Батьківщиною».
- Протидія російської дезінформації, яка нівелює усі українські зусилля на міжнародній арені.
- Просування бренду України, щоб країна стала відомою у світі.
«Все це вимагатиме роботи у посиленому режимі, готовності швидко та ефективно реагувати, та застосовувати нестандартні підходи», - зазначив Андрій Сибіга.
Де Україна не має посла
Загалом Україна має 126 закордонних представництв - близько 80 посольств, а також генконсульства та представництва при міжнародних організаціях.
Станом на сьогодні дипломатичного представника України вищого рангу немає у 80 країнах світу. Але варто зазначити, що не у всіх країнах ця посада вакантна: з деякими державами розірвані дипломатичні відносини, у деяких немає дипломатичної місії або її рівень нижчий за посла.
Так, розірвані дипломатичні відносини України з такими країнами: Північна Корея, Росія, Сирія, Малі та Нігер. Відповідно, там послів немає і їх призначення не передбачається. Після повалення режиму Башара Асада Україна має намір відновити дипвідносини із Сирією. Посла України немає у деяких європейських країнах: Бельгії та Люксембурзі, Греції, Грузії, Білорусі, Молдові.
В Афганістані після приходу до влади «Талібану» українського посольства також немає. Дипломатичного представництва немає також на Філіппінах, Шрі-Ланці, Мальдівах та Бангладеш. В інших країнах є тимчасово повірений у справах. У Південній Америці немає посла в Болівії та Бразилії. На Близькому Сході посла немає у Лівані, Кувейті, Омані. Найменше Україна представлена у країнах Африки, хоча останнім часом відкрилося кілька нових посольств.
