Збулися найпесимістичніші прогнози експертів щодо парламентських виборів у Грузії. Нагадаємо, що ця країна має парламентську форму правління, і від того, хто контролює парламент та формує уряд, залежить зовнішньополітичний вектор розвитку держави. Згідно з офіційним повідомленням Центрвиборчкому Грузії, більшість голосів – понад 54% - отримала правляча партія «Грузинська мрія». Опозиційні сили, за даними ЦВК, забезпечили собі менше 38%.
Перемога «Грузинської мрії» гарантує їй 89 місць із 150 у парламенті. Цього достатньо, щоб керувати країною, але недостатньо для отримання абсолютної більшості, необхідної для масштабних конституційних змін.
Чого чекати від переможців виборчих перегонів і в якому напрямку у зовнішньополітичному векторі тепер рухатиметься Грузія – у матеріалі Коротко про.
Якщо говорити в цілому, то великих змін не намічається. Партія проросійського олігарха Бідзини Іванішвілі «Грузинська мрія» є проросійською силою у грузинському істеблішменті. Тож фактично зближення з Росією збережеться, а може, навіть і посилиться. Наразі є кілька маркерів продовження явного дрейфу Грузії у бік Росії.
Насамперед, це очевидна та демонстративна фальсифікація виборів. (Підробляти результати народних волевиявлень адже так люблять і в Росії ). Про це свідчить, наприклад, той факт, що про власну перемогу «Грузинська мрія» почала заявляти ще за чотири години до закриття дільниць для голосування.
За даними незалежних експертів та соціологів, перед виборами опозиційні сили мали шанс випередити «Грузинську мрію» та набрати понад 50% голосів. Наприклад, за даними екзитполу, проведеного Edison Research, правляча партія «Грузинська мрія» отримувала підтримку трохи більше ніж 40% виборців, тоді як опозиційні партії разом – понад 51% голосів. Один із лідерів опозиційної партійної коаліції «За зміни» Ніка Мелія також заявив на брифінгу, що всі чотири опозиційні партії, які протистоять «Грузинській мрії», долають 5%-ний прохідний бар'єр і можуть розраховувати на парламентську більшість. За даними екзитполу телеканалу Mtavari, опозиція мала перемогти.
Міжнародні спостерігачі також фіксують значні та численні порушення на виборах. За словами голови спостережної місії – Європейської мережі організацій зі спостереження за виборами Златка Вуйвовича, серйозні порушення включали насильство проти членів опозиції, залякування виборців, дискредитаційні кампанії, спрямовані на спостерігачів, та зловживання адміністративним ресурсом. І що найголовніше, міжнародні спостерігачі мають занепокоєння щодо незалежності та неупередженості Центральної виборчої комісії Грузії.
Державний секретар США Ентоні Блінкен закликав Тбілісі провести повне розслідування всіх повідомлень про порушення, пов'язані з виборами у Грузії 26 жовтня, результати яких не визнали вільними та справедливими міжнародні спостерігачі.
Глава Євроради Шарль Мішель також закликав грузинські відповідальні органи розслідувати порушення, про які було повідомлено, та заявив, що виніс питання Грузії на неформальний саміт ЄС у листопаді.
Однак провладна партія «Грузинська мрія» все ж таки була визнана переможцем. Тому всі опозиційні партії Грузії, які, за даними Центральної виборчої комісії країни, подолали 5-відсотковий бар'єр на парламентських виборах, відмовилися визнати їхні результати.
“Вибори були вкрадені – проросійським олігархом Бідзіною Іванішвілі. Наша партія “Єдність – Національний рух" не збирається визнавати ці вкрадені результати виборів”, – заявила лідер партії Тіна Бокучава.
“Оголошені результати не відбивають волю грузинського народу. Ці цифри, отримані в результаті виборів, проведених на тлі повсюдного залякування, шахрайства та хабарництва, суперечать історичному та нинішньому вибору грузинського народу”, – наголосила лідер коаліції “Сильна Грузія” Анна Долідзе.
Прозахідна президент Грузії Саломе Зурабішівлі також відмовилася визнавати результати виборів.
"Ці вибори не можуть бути визнані. Це схоже на визнання входження сюди Росії, підпорядкування Грузії Росії. Я приїхала до країни (Зурабішвілі - громадянка Франції. - Ред.) не для цього. Наші пращури не для цього жили, і ми цього не приймемо. Ніхто не може відібрати у Грузії європейське майбутнє", - заявила вона.
Президент Грузії безпосередньо назвала ці вибори "російськими" і закликала людей вийти на масові протести. "Ми стали свідками та жертвами російської спецоперації, гібридної війни, яка велася проти нашого народу, проти нашої країни", - сказала вона.
І тепер, якщо «Грузинська мрія» отримає більшість голосів у парламенті, вона, ймовірно, оголосить імпічмент президенту країни Саломі Зурабішвілі. «Грузинська мрія» вже намагалася зняти Зурабішвілі з посади минулого року, але тоді не вдалося зібрати потрібну кількість голосів. Ініціативу підтримали 86 депутатів, а потрібно було щонайменше сотні.
Фальсифіковані вибори підтримав один із головних симпатиків Росії у Європі Віктор Орбан. Він привітав із перемогою партію «Грузинська мрія», навіть не чекаючи офіційного оголошення результатів.
Більше того, він має намір відвідати Грузію, щоби особисто привітати «переможців». Від цього візиту одразу ж відмежувалися у Євросоюзі.
«Поїздку угорського прем'єра до Грузії слід розуміти лише як чергову сольну спробу Орбана, який подорожує будучи головою Ради (зараз головування Угорщини в Раді ЄС. – Ред.), явно не виступає від імені Європейського Союзу перед зовнішнім світом», - цитує американське видання Politico неназваного європейського дипломата. А якщо під час поїздки Орбан говоритиме, що представляє ЄС, то "це було б самозванством та зухвалою брехнею".
На противагу угорському шанувальнику Путіна міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський дав зрозуміти, що Європа обурена результатами виборів. "Президент Грузії оголосила, що парламентські вибори були сфальсифіковані. Європа має бути на боці грузинського народу", - сказав він.
Ілля Куса, експерт-міжнародник Українського інституту майбутнього:
- Поки «Грузинська мрія» залишатиметься при владі, про рух країни до Євросоюзу можна забути. Хоча офіційно ця партія, щоб зберегти свою владу, демонструватиме прагматизм щодо Росії. Мовляв, Тбілісі вигідно не псувати стосунки з Москвою. Різкого публічного зближення двох країн нічого очікувати, але взаємне розуміння з-поміж них збережеться.