Нардеп та член безпекового комітету Фріз пояснила, що не так із законопроєктом про мобілізацію
Новий урядовий законопроєкт про мобілізацію містить суперечливі форми і потребує доопрацювання. Про це заявила член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Ірина Фріз ("Європейська солідарність") у коментарі агентству "Інтерфакс-Україна".
- Новий законопроєкт, який учора зареєстрував у Верховній Раді Кабмін, також [як і попередній] містить цілий перелік суперечливих норм, які потребують доопрацювання, починаючи з повноважень ТЦК, - сказала Фріз.
За словами Фріз, найбільш суперечливими питаннями законопроєкту є механізм демобілізації, обмеження прав ухилянтів, електронні повістки та неможливість призначати на державну службу людину до 60 років, якщо вона не пройшла базову загальну військову підготовку або військову службу.
Про мобілізацію
- З одного боку, нам показують 36 місяців, хоча я впевнена, що 24 місяці в зоні бойових дій, особливо для тих, хто перебуває там від самого початку масштабної агресії, - це максимально вичерпний термін для можливості демобілізуватися. Рішення про демобілізацію буде окремим рішенням ставки Верховного головнокомандувача. Якщо таким чином буде зарегульовано питання демобілізації, то воно може бути взагалі нереалізованим. Я б назвала це законодавчим шахрайством. Насамперед тому, що ставка головнокомандувача не має повноважень і функціоналу встановлювати строки демобілізації або ухвалювати рішення з цього приводу. Це некоректно, - зазначила народний депутат.
Про обмеження прав ухилянтів
- У чому тут проблема? Насамперед не зрозуміло, в якому обсязі буде запропоновано заходи впливу: чи буде це лише обмеження виїзду за кордон, чи право керувати транспортом, чи накладення арешту на кошти громадянина. У законопроєкті також не передбачено механізмів зняття таких обмежень. Тобто будь-яка норма, якщо вона вводиться в законодавство, повинна чітко передбачати механізми реалізації положень, які пропонують автори. У цьому випадку не передбачено механізмів зняття цих тимчасових обмежень, їхнього терміну, обсягу. І відповідно, це може призвести до зустрічних позовів громадян, які будуть захищати свої права, - розповіла Фріз.
Про державну службу
- Зокрема, законопроєкт пропонує, що на державну службу особу до 60 років не може бути призначено, якщо вона не пройшла базову загальну військову підготовку або військову службу. А це - пряме порушення приписів Основного закону і є обмеженням прав громадянина...Тоді виникає питання: якщо людина визначила, що вона проходить базову загальну військову підготовку або базову військову службу у 24 роки, то чому вона зараз не може працювати на державній службі? Тобто ми таким чином відсікаємо молодь від державної служби, примушуючи спочатку пройти базову військову підготовку або військову службу і тільки після цього надаємо їй можливість вступу на державну службу, - вважає Фріз.
Про електронні повістки
- Їх надсилатимуть громадянам в електронний кабінет, який мають зареєструвати всі. Ми вводимо обов'язок громадянина, але ми не даємо можливості реалізувати цей обов'язок....У разі невиконання вимоги протягом 10 днів ТЦК має право подавати на нього до суду спочатку на адмінпорушення, а якщо адмінка не врегулюється, то далі настає і кримінальна відповідальність. Людина протягом цих днів може просто не мати доступу до інтернету або через якісь інші обставини не може перевірити свій електронний кабінет. Тобто це абсолютне перевищення повноважень ТЦК. І ще раз повертаємося до того, що будь-яка запроваджувана норма має передбачати її реалізацію. У цьому випадку реалізація норми неможлива в тому вигляді, в якому пропонує законопроєкт. Тому її треба або переписувати, або уточнювати, або розширювати, або поки що відкладати, - вважає Фріз.
- 30 січня Кабмін зареєстрував у Раді новий законопроєкт про мобілізацію. Рада почне розглядати його лише у лютому.
- Що передбачає новий законопроєкт про мобілізацію: ключові пункти.
- 25 грудня Кабінет міністрів вніс на розгляд парламенту законопроєкт про мобілізацію № 10378. Він передбачав обмеження прав ухилянтів та внесення їх до реєстру боржників. Зокрема, пропонувалося обмежити їм операції з нерухомістю, керування особистим транспортом, використання грошових коштів. Урядовий законопроєкт не підтримали профільні комітети. 11 січня Кабмін відкликав документ і пообіцяв підготувати нову редакцію.
