Антиєвропейська політика та проросійська риторика Парижа щодо Карабаху
Нині заяви у такому тоні озвучує французький президент Макрон на публічних виступах. Мова йде про підтримку проросійського вірменського сепаратизму у Карабаху. Лідер Франції публічно називає цей регіон у тоні сепаратистів - Арцах. Про це пише Телеграф.
Також Макрон заявив, що чинить на президента Азербайджану Алієва більший тиск, ніж прем'єр Вірменії Пашинян. Політик сказав, що він «єдиний, у кого є чітка позиція та послання щодо Арцаха» (так проросійські вірменські сепаратисти звуть анклав у азербайджанському Карабаху).
Заява Макрона у Марселі свідчить про підтримку лінії проросійського сепаратизму в Карабаху. Своєю чергою, іранці та росіяни розглядають сепаратистський анклав у Карабаху як «вимикач» постачання енергоносіїв Азербайджану до ЄС, пояснює один із провідних ізраїльських медіа Begin-Sadat Center.
Після європейського саміту в Кишиневі 1 червня, Макрон скаржився телефоном співголові Координаційної ради вірменських організацій Франції Мураду Папазяну: «Тільки мене цікавить майбутнє Арцаха, а інші учасники переговорного процесу (канцлер ФРН Шольц і голова Європейської ради Мішель, - ред.) вважають Арцах невід’ємною частиною Азербайджану».
Водночас за визначенням Чеської служби CNN, Євросоюз особливо зацікавлений у мирі між Вірменією та Азербайджаном. Бо ця країна «має потенціал стати ключовим енергетичним партнером ЄС, який може допомогти компенсувати втрату російського викопного палива».
Політика Макрона на Південному Кавказі відповідає інтересам Москви та Тегерана і суперечить зусиллям Вашингтона та Брюсселя щодо досягнення мирного врегулювання між Єреваном та Баку, пише The Wall Street Journal.
Тепер Макрон фактично є заручником радикальних елементів у вірменській діаспорі, попри той факт, що вони мають у Франції мізерний вплив. Кількість французьких громадян вірменського походження, які мають право голосу - близько 600 тисяч. Це 1% від загальної чисельності виборців.
