Європейська комісія та країни ЄС цього тижня готують наступний – 11-й – пакет санкцій проти Росії. Німеччина вже попросила включити до нього російську ядерну енергетику.
- Федеральний уряд виступив перед Єврокомісією за включення цивільного ядерного сектору. Це має стати частиною наступного пакету санкцій, – заявили у міністерстві економіки. Міністр економіки Німеччини Роберт Хабек сказав, що той факт, що ядерному сектору, як і раніше, надається преференційний режим у рамках санкцій, не може бути виправданим.
- Ядерні технології – надзвичайно чутлива сфера. Тут більше не може бути "бізнесу як завжди", - заявив він. У міністерстві економіки наголосили, що включення ядерного сектора до наступного пакету санкцій вимагатиме часу, але зазначили, що такі заходи мають здійснюватися протягом перехідних періодів. "Однак важливо, щоб ми розпочали і не ухилялися від рішучих дій і в цій галузі", - йдеться у повідомленні Мінекономіки Німеччини.
Це стало можливим у відповідь на запит Києва, коли Володимир Зеленський закликав країни ЄС запровадити санкції проти російської атомної галузі.
- Росія створила в Європі загрозу радіаційної катастрофи, а російська атомна галузь досі вільна від глобальних санкцій. Є кроки, які ще належить зробити, – сказав Зеленський.
У Києві вважають, що спроби Росії залишатися на ринку атомної енергії та продовжувати бізнес у ЄС у поєднанні з її поведінкою на окупованій Запорізькій АЕС та створенні загрози для інших українських АЕС – це неприйнятна ситуація, і партнерам доведеться ухвалювати якісь рішення.
Також до Брюсселя надходить інформація, що Росатом через те, що його не включили до десяти пакет санкцій ЄС, відчув себе захищеним і почав розширювати свою діяльність на інші сектори.
- Українська сторона також інформує, що Росатом почав проявляти активність, не пов'язану прямо з атомною енергетикою, – сказав високопосадовець у ЄС.
Видання The Washington Post повідомило, що російська держкорпорація «Росатом» могла працювати над постачанням військовій промисловості компонентів, технологій та сировини для ракетного палива. Росатом постачає товари російським військовим частинам і російським виробникам зброї, які перебувають під санкціями.
Серед виробників зброї - "Алмаз-Антей" – виробник ракетних систем; НВК «Техмаш» – виробник некерованих авіабомб та систем залпового вогню; «Високоточні комплекси», що виробляють ракети «Іскандер»; "Сплав", який виробляє ракетні установки "Ураган", що стріляють касетними бомбами; державний авіаційний конгломерат та кілька російських виробників бронетранспортерів і танків.
Але в Європі немає єдності із запровадження санкцій щодо російської ядерної енергетики. Польське видання PAP повідомляє, що Франція, Угорщина та Болгарія блокують санкції ЄС проти атомної енергетики Росії, зокрема проти Росатому.
Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан упевнений, що його країна ветуватиме санкції ЄС проти Росії щодо атомної енергетики. Угорська атомна електростанція «Пакш» має чотири невеликі російські реактори ВВЕР 440 загальною потужністю близько 2000 МВт. Вона виробляє приблизно половину своєї електроенергії, а ядерне паливо станція отримує із Росії. Угода з РФ від 2014 року передбачає розширення АЕС «Пакш» двома реакторами ВВЕР російського виробництва потужністю 1,2 ГВт кожен.
Про вето також заявляла Болгарія. Болгарська АЕС «Козлодуй» має два реактори типу ВВЕР-1000, паливо для яких постачає підрозділ Росатому. Станція забезпечує близько 37% від загального виробництва електроенергії країни.
Проти "атомних" санкцій також виступила й Франція. Представник міністерства економіки Франції оголосив журналістам, що «багато атомних електростанцій використовують паливо російської енергетики».
Досі компанія уникала санкцій, частково – внаслідок побоювань щодо потенційних економічних наслідків через її активну участь у цивільній атомній енергетиці по всьому світу, зокрема у Західній Європі та США. Крім того, Росатом контролює близько 30% світового ринку збагачення урану та 17% ринку реакторного палива.