За кадром «маріупольського візиту» Путіна: опала Пушиліна, наслідування Гітлера та філармонія в ролі драмтеатру
На вихідних (18-19 березня) Путін приїхав до Маріуполя… Кожне слово у цій фразі нині ставиться під сумнів: чи був це Путін, чи черговий його двійник? Чи це Маріуполь був взагалі? Ну і всі інші питання: чому у вихідний день? Чому всі нечисленні відео знято в темряві? Чому не приїхав до Донецька, зрештою?
Однозначно лише одне: президент РФ чудово провів майстер-клас на тему, позначену російською народною приказкою про божу росу в очах.
Що ти таке?
Перші повідомлення про те, що в зруйнований його армією Маріуполь приїхав російський президент, з'явилися в другій половині дня в суботу. Мовляв, прилетів гелікоптером особисто подивитися на відновлення міста. Яке було розстріляне танками ЗСУ чи підірване зсередини американськими бомбами – пропаганда РФ ще не визначилася.
Яким чином людина, яка ще недавно боялася коронавірусу і приймала візитерів, сидячи на іншому кінці п'ятиметрового столу, приїхала в місто на лінії фронту – це ще питання. Одні співають оду безмірній хоробрості «найвеличнішого», інші, посміхаючись, згадують обриси облич двійників Путіна, яких називають у мережах на прізвиська «Банкетний» і «Удмурт» (відмінності між ними незначні, але розріз очей різний і підборіддя щоразу змінюється). На дуже нечисленних кадрах візиту знято людину, не схожу ні на оригінал, ні на "Удмурта", ні на "Банкетного".
Невідомі інсайдери з Кремля розбурхують мережу: був двійник. Оригінал проходить курс лікування від онкологічного захворювання, почувається, м'яко кажучи, недобре, і ордер на арешт від Міжнародного кримінального суду здоров'я не додав. Тому в приморське місто поїхав двійник, який більш спокійний і швидший. А те, що несхожий, ну, люди змінюються з часом, буває…
Ми на вас не чекали, а ви…
В принципі, все правильно – на захоплені силою території, напевно, так і треба прибувати: нишком, особливо не відсвічуючи та не афішуючи поїздку.
– Як і належить злодієві, Путін під покровом ночі відвідав український Маріуполь. По-перше, це безпечніше. Крім того, темрява дозволяє йому виділити те, що хоче показати, – прокоментували в Міністерстві оборони України.
Не тільки виділити, а й сховати: у темряві не видно будинки, зруйновані авіабомбами, і не видно облич людей, які думають лише про виживання. Інакше зіпсували б диктатору всю картинку.
Та й взагалі – жителі російських міст не дадуть збрехати: перед приїздом президента на дорогах люки заварюють та дороги перекривають у всій області. А тут – місто, за кілька кілометрів від якого стоять страшні «нацики» і вештаються диверсанти! І Путін – за кермом, як водій у віце-прем'єра РФ Хуснулліна, який курирує Південний федеральний округ РФ… Та освітленими дорогами з гарним асфальтовим покриттям! Та чи Маріуполь це взагалі?
Як показало зіставлення кадрів із відео, це Маріуполь, але не весь. Це його крихітний шматочок, який дивом уцілів під бомбардуваннями. На тлі зруйнованих багатоповерхівок, що згоріли, тут поставили кілька п'ятиповерхових нових будинків і залатали дороги. Це і називається "відновлення міста". До речі, самі росіяни урочисто заявляють, що збудували вже... аж 35 будинків на 2500 квартир. З огляду на те, що у місті зруйновано 2600 будинків, темпи «відновлення» не можуть не «захоплювати».
Путін приїхав до нового житлового комплексу. Незважаючи на всю «спонтанність» візиту, біля під'їздів на нього чекали люди, які наділи зворушливо-щасливі обличчя і чітко (спонтанно ж!) проінструктовані службою безпеки. «Ждуни», як називають в Україні любителів «руського міра», ручку цареві не цілували, але були готові це зробити, підкоряючись уже виробленому інстинкту. Путіна навіть запросили до квартири, де (абсолютно спонтанно!) був накритий стіл, але цар відмовився їсти разом із челяддю і відбув далі милуватися містом у темряві.
Ще раз повторимося: людина, яка відгороджувала себе від чистеньких та дезинфікованих відвідувачів його резиденції, стоїть поряд з жителями міста, в якому медичного обслуговування, вважай, немає, а частина людей провела довгі місяці у сирих підвалах, харчуючись підніжним кормом… Якби у когось із жителів з-під куртки блиснув погон ФСБ – було б зовсім не дивно.
А що здивувало, то це момент, коли в момент спілкування Путіна з місцевими мешканцями пролунав жіночий крик: «Це все неправда! Це напоказ!" І відео із цим криком виклали на сайті Кремля. На ньому видно, як віцепрем'єр Хуснуллін та інші люди за спиною Путіна почали озиратися і показувати один одному в той бік, звідки пролунали ці слова. В офіційних ЗМІ цей фрагмент було вирізано, а в Кремлі, треба ж, схибили.
Нібито Путін, нібито за кермом на дорогах нічного Маріуполя. Фото: Kremlin.ru/Handout via REUTERS
А де Пушилін?
Чому поруч із Путіним (хоч би ким він був) у Маріуполі не було помічено ні ватажка «ДНР» Пушиліна, ні «мера» Маріуполя Моргуна? Про це й досі говорять в окупованому Донецьку. Чи то громадянство Бразилії, що відкрилося нещодавно у «глави ДНР», і куплений там же шматочок землі зробили з Пушиліна персону нон грата перед світлими очима царя. Чи то Путін не довіряє донецьким-луганським у принципі і розуміє: повідом він про свій візит – одразу в вертоліт прилетить снаряд з якимось образливим написом із приспівом. Чи показує, де він бачив і Донецьк, і Луганськ усі ці дев'ять років.
Але чому "мер" Маріуполя Моргун таки проморгав приїзд царя? Він із колишніх поліцейських, у нього є зв'язки в Росії – невже хтось не шепнув на вушко? Чи це тимчасова креатура, і Маріуполь віддадуть під керування росіянам, як це відбувається у тому ж Донецьку? Бо пиляти російський бюджет на «відновленні Маріуполя» мають право лише справжні громадяни (і патріоти, звичайно!) цієї країни.
Взяти, наприклад, аеропорт Маріуполя. Хуснуллін повідомив Путіну, що «смуга (злітно-посадкова) більш-менш збереглася, реконструюватимемо. Ми поставили його на 2025 рік. Тому що найближчий аеропорт поки що в Ростові та Таганрозі...»
«Найближчий аеропорт у Ростові» не працює з лютого 2022 року, в Таганрозі аеропорт не здійснює пасажирські перевезення з 2015 року. Але «реконструювати» менше ніж за три роки росіяни хочуть саме маріупольську смугу. Для довідки: реконструкція неруйнованого бомбами донецького аеропорту до Євро-2012 зайняла близько чотирьох років. Що хорошого можна збудувати за три роки? Або це плани, що відразу приречені на невдачу, оскільки у «будівельників» із ЗСУ інші підходи до реконструкції та розвитку аеропортів та міст – і росіянам це чудово відомо.
Вперед, до кліток
Але не це стало родзинкою поїздки Путіна до Маріуполя. Мало хто, мабуть, звернув увагу на наступну мету візиту ватажка орків. Деякі придворні пропагандисти написали, що Путін побував у відновленому драмтеатрі, який російська армія знищила авіабомбою (о, ні, це ж «нацики» підірвали його зсередини!).
Насправді відео, де Путін заходить у зал для глядачів і сідає в крісло, знято в Маріупольській камерній філармонії, яка майже не постраждала від обстрілів. І це саме та філармонія, на сцені якої влітку 2022 року монтувалися клітки для показового судилища над українськими військовополоненими. До візиту Путіна клітки на сцені прикрили (до спонтанного візиту), але не прибрали.
Що ми маємо у результаті? Надзвичайно безглузде дійство з клоунами та декораціями, тваринами на задніх лапах та «оркестром» десь на задньому плані. Якби це все не відбувалося в убитому та розтерзаному місті – можна було б посміятися з таких «візитів президента», тим більше, що є у нас приклади й кращі. Але зовсім не смішно вийшло, а скоріше бридко.
У філармонії, де готували клітини для судилища над захисниками "Азовсталі". Щоправда, клітини дбайливо замаскували. Фото: t.me/m0sc0wcalling
І наостанок
2 грудня 1941 року до Маріуполя прилетів Гітлер. Він взагалі летів до Таганрога, але погана погода змінила місце посадки його літака. Ось що розповідав згодом начальник особистої охорони фюрера Ганс Раттенхубер:
- У Маріуполі Гітлер ночував у відведеному йому будинку... на березі моря. …за сприяння органів таємної польової поліції мною були проведені необхідні охоронні заходи у безпосередній близькості до квартири Гітлера, а саме: посилена патрульна служба, внутрішні та зовнішні варти, закриття всього прилеглого району для стороннього руху. Більші заходи з охорони мною не проводилися, оскільки це могло викликати непотрібний галас. Внаслідок цих мінімальних заходів щодо охорони перебування Гітлера в Маріуполі залишилося невідомим для місцевих жителів (за книгою Харальда Санднера «Гітлер. Маршрут: місцезнаходження та подорожі з 1889 по 1945 роки).
Нічого не нагадує? Гітлер також був упевнений, що німецький рейх у Маріуполі назавжди...
