Роман Безсмертний: Вже ніхто не змусить Україну вести переговори без її бажання
22 грудня відзначається День українського дипломата. Варто зазначити, що буквально за кілька останніх років українська дипломатія зробила суттєвий стрибок у світовій політиці. Якщо раніше частіше говорили про Україну без України, то наразі ситуація кардинально змінилася. Західні партнери навіть не намагаються примусити Київ до якихось політичних рішень. Зараз головний принцип української дипломатії – про Україну без України – жодного слова. Але це не означає, що наша дипломатія не має жодних проблем та невирішених питань. Про це kp.ua розповів український дипломат, експосол України в Білорусі Роман Безсмертний.
Україна досі не має своїх послів у Китаї та Індії
- Як би ви оцінили рівень української дипломатії зараз? Наскільки серйозно та потужно вона представлена на міжнародній арені?
- Так, зміни справді суттєві. Перша і головна – українська дипломатія в умовах війни прискорено суб'єктивізувалась, тобто стала повноцінним учасником світової політики та гравцем у всіх її процесах.
Наші фахівці дійсно показують свій високий професіоналізм, хоч і не обходиться без випадків різких та грубих демаршів (висловлювання колишнього українського посла в Німеччині Андрія Мельника. – Ред.). Але це пояснюється війною, яка іноді потребує різких кроків.
– А які проблеми сьогодні по-справжньому актуальні?
– Це питання, пов'язані з комплектацією нашого дипломатичного корпусу. У багатьох країнах - у тому числі таких серйозних, як Китай, Індія, деяких країнах БРІКС - є проблеми із призначенням наших послів. І тут справа не у відсутності кадрів, а просто не має відповідного політичного рішення.
Також серйозної дипломатичної роботи зараз потребує Африка, де дуже мало наших диппредставництв. Адже зараз "країни третього світу" набувають все більшого значення у світовій політиці. У країнах Латинської Америки у нас також спостерігається нестача дипломатів та представництв.
Коли країна суб'єктивізується у міжнародній політиці та стає її повноправним гравцем, то вона має працювати скрізь, у всіх регіонах світу. А не так, як було раніше, коли диппредставництва ділилися не за значимістю, а зарплатою на першу, другу, третю категорії. І зараз треба забути про те, що є перший сорт дипломатів, другий і таке інше. Не слід ділити їх на градації, а визначати пріоритет тієї чи іншої країни для нас.
Крім цього, слід змінити характер співробітництва з міжнародними організаціями. Характер роботи там потребує дуже високої категорії спеціалістів. Але у нас ця співпраця обмежується здебільшого міжпарламентськими зв'язками, між нашою Верховною Радою та міжнародними організаціями – Радою Європи, ПАРЄ, ПА НАТО та ін. Цю роботу перехопили політики, а не дипломати. І зараз наше МЗС, Офіс президента просто «провисли» на цьому напрямі. А має бути центр, який тягне на собі цю роботу.
Потрібно пропагувати нову Європу з Україною
- Відома фраза: "кадри вирішують все". Як у нас із цим у дипкорпусі?
- Щодо підготовки дипломатичних кадрів, то нам дуже необхідні у вишах кафедри, які займаються підготовкою дипломатів до Центральної Азії, Африки, Латинської Америки та інших регіонів світу. Зрозуміло, що на це потрібні кошти, проте без них високоефективну дипломатичну систему під сучасні реалії не побудуєш.
Нам потрібна висококласна українська дипломатична школа. Вона і так має свої традиції завдяки практиці ООН. У нас там ціла плеяда досвідчених дипломатів. І їх не можна просто так відпускати на пенсію, їх потрібно експлуатувати для підготовки майбутніх дипломатичних кадрів.
Адже кожен із цих фахівців спеціалізувався на тій чи іншій країні. Це дуже серйозна робота. Адже, що таке дипломатія – це війна без зброї. А що таке війна – це дипломатія зі зброєю.
- На що потрібно зараз, насамперед, спрямувати зусилля нашої дипломатії?
- Перше – це тема "Рамштайну", тобто створення та зміцнення нового формату безпеки в Європі та світі. Це те, куди входить більшість структур безпеки демократичного світу. Друге – це вступ до НАТО, але з посиленням співпраці з Британією та англосаксонським світом. Третє – це Євросоюз, де треба порушувати питання побудови нової Європи. Потрібно пропагувати європейським країнам нову Європу з Україною, а також усе, що пов'язане з Україною після війни.
- Захід намагається нав'язати Києву «дипломатичний» вихід з війни через переговори з РФ. Україна ж наполягає на повному виведенні російських військ. Потрібні нам такі переговори чи ні?
– Це тактичний крок Заходу, який зондує українську зовнішню політику на готовність до переговорів. Захід пам'ятає, що до 24 лютого, до початку агресії, український президент був готовий до переговорів з Москвою. Тобто наші союзники тестували, тестують та тестуватимуть готовність Києва до переговорів. Але це не є їхнім стратегічним завданням. Зараз уже ніхто не зможе змусити Україну вести переговори, крім її бажання. І це навіть попри те, що українська дипломатична школа ще молода і не завжди ловить нюанси того, що відбувається.
Французька дипломатія надто обережна
- За часів Мінських угод Київ частіше орієнтувався на Німеччину та Францію. А тепер на США та Британію. Чому?
- Я сказав би по-іншому. Раніше ми орієнтувалися і на Вашингтон, і на Париж, і на Берлін. А тепер Київ орієнтується насамперед на себе, плюс вибудовує відносини зі своїми союзниками по осі Київ - Лондон. Сюди можна додати Польщу та країни Балтії.
- Президент Франції Макрон нещодавно заявив про необхідність надання Росії, а не Україні гарантій безпеки, чим викликав обурення у Києва та країн Північно-Східної Європи. Чому Берлін, Париж все ще намагаються загравати з Москвою і виявляють нерішучість щодо неї?
- Коли ми аналізуємо висловлювання та дії французьких політиків та дипломатів, то треба розуміти, що французька дипломатія – це «дипломатична дипломатія», тобто надмірно обережна. Це ставка на численні дипломатичні спроби вирішити те чи інше питання. На відміну від британської та американської, яка є «технологічною дипломатією», тобто точною та дипломатією деталей. Тому треба розуміти, що в діях Макрона можуть бути речі, які мають свою глибинну мотивацію. Французька школа завжди «грішила» м'якістю своїх формулювань.
Питання руба
Росія перебуває в Раді безпеки ООН без законних підстав
- Чи вдасться нашим дипломатам домогтися створення трибуналу щодо злочинів Росії та покарання винних?
- Це лише частина завдання української дипломатії. Наразі йдеться про притягнення до відповідальності агресора. Далі – це формування нової регіональної, континентальної та світової систем безпеки.
- Зараз з'явилася ініціатива про виключення Росії із Ради безпеки ООН. Наскільки це реально? Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що Росія там незаконно перебуває.
- Така ймовірність дуже реальна, і я є одним із учасників цього процесу. Впевнений у тому, що Рада безпеки ООН, яка зараз перебуває у кризисному стані, далі в такому вигляді існувати не може. І Кулеба абсолютно правий у тому, що Росія там перебуває незаконно. У статусі ООН записано, що членом Генасамблеї та Ради безпеки ООН є СРСР, а не Російська Федерація, яка сама себе назвала правонаступницею Союзу. Але ніхто в ООН ніколи не голосував це питання. Тобто Російська Федерація, з погляду міжнародного права, не є членом ООН. І далі все залежатиме від того, як Україна працюватиме в цьому питанні.
Народився 1965 року.
Закінчив історичний факультет Київського педагогічного інституту ім. Горького. Тричі народний депутат.
У 2007 році – заступник голови Адміністрації президента Віктора Ющенка.
З 24 лютого 2010 р. до 3 червня 2011 р. – посол України в Білорусії.
У 2015-му Романа Безсмертного було призначено представником України в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи з врегулювання конфлікту на сході України в Мінську. У квітні 2016 року вийшов із переговорного процесу.
Сім'я. Вдруге одружений. Виховує 4 дітей.
