Без права на пом'якшення: «за» та «проти» нового закону про покарання для військових
Президент перед непростим вибором: підписати чи ветувати закон №8271, який посилює покарання за військові провини та злочини. На підписанні наполягають народні депутати, які ухвалили документ в експрес-режимі, та особисто Головнокомандувач Збройних Сил України Валерій Залужний.
На ветуванні – бійці, волонтери, юристи і українці, які просто співчувають нашим захисникам, які підписали петицію.
У абсолютно рекордний термін – за неповні два дні - звернення до президента набрало необхідні 25 000 голосів, а зараз кількість підписів наблизилась до 33 500.
"Моя думка чітко відображає позицію командирів угруповань та військових частин, які вимагали системного вирішення цього комплексу питань", – написав Валерій Залужний у своєму Телеграм-каналі.
«Командування отримає безпрецедентні важелі шантажу та покарання військових в'язницею практично за будь-яку критику їхніх рішень, навіть якщо рішення некомпетентні та спираються на невдалий бойовий менеджмент», - упевнені автори петиції.
У чому ж камінь спотикання?
Прирівняли до корупціонерів
Окрім петиції, до президента було відкрите звернення, яке підписали 15 правозахисних організацій. Серед них «Юридична сотня», Рух "ЧЕСНО", Комітет з військового права Національної асоціації адвокатів України, Центр прав людини ZMINA, юридична компанія «МІЛЛЕР».
Підписанти зазначають, що законопроєкт проголосували народні депутати в першому і останньому читанні на п'ятий день після реєстрації. Без громадського обговорення чи хоча б спроби публічної комунікації.
«Законопроєкт №8271 погіршує право військових на судовий захист та обмежує суддів в розгляданні всіх обставин при винесенні обвинувального вироку у справах про військові злочини, що є порушенням принципу верховенства права, рівності перед законом та судом та дискримінацією військових за професійним статусом», - йдеться у зверненні.
- Справа навіть не в самих термінах покарання, які за деякими позиціями збільшено, - каже адвокат Олег Веременко, який служив у ТРО. – Головна проблема в тому, що військових прирівняли до корупціонерів – позбавили права на пом'якшення покарання з урахуванням обставин, що склалися.
Або посадити, або виправдати
– Депутатів, які знають, що таке фронт, можна на пальцях перерахувати. Інші живуть у своїй капсулі і вигадують, як виграти війну. У травні вони пропонували дозволити командирам розстрілювати непокірних бійців. Наразі ухвалили рішення, яке руйнує фундамент теорії кримінального права, - продовжує Олег Веремеєнко.
Суть у тому, що відносно вбивці, злодія, розбійника захист має право представити дві і більше пом'якшувальні обставини. Якщо суд вважатиме їх вагомими, може призначити покарання нижче за нижчу межу або дати умовний строк, якщо злочин середньої тяжкості. До ухвалення законопроєкту №8271 такі ж правила діяли щодо військових злочинів. Цим законом вони скасовуються.
- Тобто суд зобов'язаний або призначити покарання згідно із санкцією у кримінальній статті, або винести виправдувальний вирок. А в нас не так багато суддів, які готові йти проти системи, - констатує адвокат.
Люди не із заліза
Олег Веремеєнко наводить приклад зі своєї практики.
– Самовільне залишення частини – це досить поширений вид порушень. Але ситуації бувають різні, люди зроблені не із заліза. Я вів справу учасника АТО, який у 2014 році героїчно захищав Маріуполь у складі «Азова», потім був направлений в іншу частину, якою буквально затикали всі «гарячі дірки». У хлопця просто зламалася психіка, коли на його очах загинула половина загону. Він здав командиру зброю, сказав, що більше не може, і поїхав додому відновлюватись.
За самовільне залишення частини проти ветерана порушили кримінальну справу.
- У суді розглянули всі обставини, всі випробування, які довелося перенести, всі помилки командирів. Мій підзахисний потрапив під амністію. Після 24 лютого цього року хлопець знову став до ладу, героїчно бився і зазнав серйозного поранення. Якби все те, що було з ним шість років тому, сталося б зараз, він отримав би термін від 5 до 10 років. Без варіантів, - робить висновок юрист.
Врятовані стануть зрадниками?
Виступаючи на захист законопроэкту, член Комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Вениславський заявив, що ухвалений документ не вплине на моральний дух українських бійців та що 99% воїнів не відчують негативних наслідків. Обговорення документа у соцмережах не зовсім збігається з такою думкою.
«…Ми дуже добре бачимо, як тих, хто врятувався сам і вивів побратимів живими з м'ясорубки, намагаються зробити боягузами, зрадниками та дезертирами, перекладаючи відповідальність командирів за провальні операції на тих, хто на передку», - пише координатор «Медійної ініціативи за права людини» Ольга Решетилова.
"Коли ти чесно обороняєш країну, а тобі в спину вставляють ніж і допомагають нечесним командирам мститися всім, хто їм не сподобається", - оцінює нововведення вчитель із Запоріжжя Євген Сєрков.
«Цей законопроэкт, підтриманий депутатами, які ні дня не служили в армії і не воювали, прагне перетворити добре мотивовану, добровольчу у своїй масі українську армію вільних громадян на стадо карних злочинців-штрафників а-ля "ЧВК Вагнера" з їхньою жорстокою системою покарань, безправ'ям і безглуздістю», - резюмує боєць ЗСУ Юрій Касьянов.
"Втечу до мамки та отримаю умовний термін" - це теж не варіант
- Я думаю, що розмови про командирів, які тепер почнуть третювати солдатів, щоб навмисне посадити їх у в'язницю, – це домисли. Закон поширюється також на командирів, у яких є свої командири. І суди виноситимуть виправдувальні вироки, якщо будуть свідчення беззаконня, - каже співробітник військової прокуратури Олексій К. – Суворі правила існують у всіх арміях світу, і я десь згоден з Валерієм Залужним, що цей законопроэкт допоможе зміцнити дисципліну. Тому що «втечу до мамки та отримаю умовний термін» - це теж не варіант.
Натомість наш співрозмовник навів приклад, який, на його думку, показує можливі ризики.
- На одній із дільниць дуже завзятий командир вирішив повести взвод в атаку, не погодивши свої дії з флангами. Їм вдалося вибити з позиції ворога, але потім довелося ці позиції здати, тому що не було прикриття. Половина бійців загинула, половина з тих, хто вижив, були тяжко поранені. Невелика, але є ймовірність, що під загрозою кримінального переслідування за невиконання наказу такі завзяті командири кидатимуть людей у дуже ризикові операції, розраховуючи на зірочки та ордени у разі успіху, - вважає юрист.
Петиція про ветування ухваленого депутатами закону на черзі до розгляду. Генштаб в особі Валерія Залужного висловив свою позицію. Усі чекають на рішення президента.
Особлива думка
Ігор Романенко, кандидат військових наук, колишній заступник начальника Генштабу:
- Відповідальність необхідно посилювати. Тому що це війна, це велике випробування. Так, людина може бути в чомусь слабка, може ухилятися від поставлених завдань, але захищати батьківщину – це обов'язок.
Та сторона довела до розстрілу за дезертирство, невиконання завдань, залишення позицій тощо. Публічного розстрілу! А ми в Україні говоримо про юридичну відповідальність. Відчуваєте різницю?
Що загрожує без права на пом'якшення
- За непокору – від 3 до 10 років.
- За невиконання наказу – від 3 до 7 років.
- Загроза чи насильство щодо начальника – від 5 до 10 років.
- Самовільне залишення частини чи місця служби – від 5 до 10 років.
- Дезертирство – від 5 до 12 років.
- Самовільне залишення поля бою чи відмова діяти зброєю – від 5 до 10 років.
