У столиці Румунії Бухаресті 29 листопада відбулася зустріч глав МЗС країн НАТО, на якій вони обговорили збільшення військової та гуманітарної допомоги Україні. Генсек Альянсу Єнс Столтенберг закликав союзників розширити підтримку Києву на період зими.
І його заклик, враховуючи вагу Столтенберга у світі, почули. Генсек НАТО входить до еліти світової політики. А останнім часом він зробив низку дуже важливих заяв щодо України.
Головний сигнал засідання міністрів закордонних справ країн - членів НАТО в Румунії в тому, що допомога Україні надаватиметься стільки, скільки буде потрібно.
- Наше послання з Бухареста полягає в тому, що НАТО продовжуватиме підтримувати Україну стільки, скільки потрібно. Ми не відступимо, - наголосив Генсек Альянсу в Бухаресті.
Столтенберг нагадав, що НАТО та союзники не є стороною конфлікту, але надають Україні підтримку, тому що це держава, яка має право на самозахист, прописане у Хартії ООН.
- Ми бачимо хвилю за хвилею цілеспрямовані ракетні атаки Росії на міста та цивільну інфраструктуру, які вражають житлові будинки, лікарні. Це жахливо для України, – констатував Генсек.
Він визнав, що для Європи та багатьох країн світу це також важкий час.
- Ми справді платимо ціну за російську агресію проти України. Але ціна, яку ми платимо, вимірюється грошима, тоді як українці платять своєю кров'ю. І якщо ми дозволимо президентові РФ Володимиру Путіну перемогти, ми всі заплатимо більш високу ціну на довгі роки вперед, – зазначив Столтенберг.
Глава Альянсу висловився і про можливі переговори між Києвом та Москвою.
- Ми знаємо, що більшість війн закінчуються за столом переговорів. Але те, що відбувається за столом переговорів, пов'язане з тим, що відбувається на полі бою. Тому, щоб створити умови для тривалого миру, ми маємо переконатися, що Україна переможе як суверенна незалежна держава. Ми маємо продовжувати надавати військову підтримку Україні, – заявив Генсек НАТО.
Коментуючи ситуацію на фронті, Столтенберг наголосив: "Президент Росії Володимир Путін реагує на поразки зі зростаючою жорстокістю". У зв'язку з цим він вказав на ракетні удари Москви по енергетичній інфраструктурі України, констатувавши: "Путін намагається використати зиму як зброю. Але йому не вдасться в цьому досягти успіху".
- До слів Столтенберга варто ставитись з великою увагою, оскільки він представляє консолідовану позицію НАТО, узгоджену з усіма її учасниками. Він сам на цій посаді виявив себе дуже збалансовано. Але він через рік йде з цієї посади. Його мандат вже тричі подовжували через війну в Україні, і після 2023 року він уже не зможе обіймати посаду Генсека Альянсу. І за це місце розгорнеться боротьба серед членів – учасниць НАТО, – пояснює політолог Вадим Карасьов.
Посада Генерального секретаря Альянсу була створена через три роки після створення самого НАТО – 1952 року. І це не військова, а політична посада.
Спочатку головним завданням Генерального секретаря було допомагати країнам-союзницям у досягненні консенсусу. Генеральний секретар не має права голосу в Північноатлантичній раді, і тому в багатьох відношеннях він є лише слугою країн-членів НАТО, намагаючись зміцнювати співпрацю та змістовні консультації. Таким чином, повноваження цієї посадової особи спочатку були досить обмежені за своїм масштабом.
Але потім політичний керівник НАТО став відігравати ключову, а часом і центральну роль при ухваленні рішень країнами НАТО. Він став визначати розвиток Альянсу, намічаючи ключові стратегічні концепції в міру того, як НАТО пристосовувалася до нових умов безпеки.
Наприклад, коли під час зустрічі НАТО в Мадриді у 1997 році, де питання про розширення НАТО призвело до суперечок серед країн-союзниць, вони звернулися до Генсека Альянсу Хав'єра Солана (обіймав цю посаду з 1995-го по 1999 рік), щоб вийти з цієї політичної. полеміки. Солана провів консультації з країнами-союзницями, і йому вдалося зрештою знайти компроміс. Внаслідок чого Чехія, Угорщина та Польща отримали запрошення вступити до НАТО.
Нині у зв'язку з відцентровими процесами всередині Заходу, коли порушилися союзницькі відносини між Євросоюзом і США, пост Генсека НАТО дещо втратив свою значущість, але не до кінця. Людина, яка обіймає цю посаду, все ще може суттєво впливати на здатність НАТО діяти, розвиватися та реагувати на нові виклики й обставини.
Єнс Столтенберг - норвезький державний і політичний діяч, колишній прем'єр-міністр Норвегії, Генеральний секретар НАТО (з 1 жовтня 2014 року). Народився в Осло. Походить із сім'ї, відомої у норвезькій політиці. Його батько Турвальд Столтенберг обіймав посаду міністра закордонних справ Норвегії. Після строкової військової служби Столтенберг вступив на економічний факультет Університету Осло, який закінчив у 1987 році.
Почав свою кар'єру як журналіст у тоді ще впливовій газеті Arbeiderbladet, яка була офіційним рупором лівих норвезьких. У 1985-1989 pp. Єнс Столтенберг очолював молодіжне крило Норвезької робітничої партії.
У 1993-1996рр. - міністр торгівлі та енергетики в уряді Гру Харлем Брундтланд. У 1996-1997 pp. - міністр фінансів в уряді Турб'єрна Ягланда.
3 березня 2000 року Єнс Столтенберг очолив уряд країни. Його кабінет проіснував трохи більше року. В умовах внутрішньопартійної кризи змінив Турб'єрна Ягланда на посаді голови партії та очолив Норвезьку робітничу партію у 2002 році. Зміг привести її до перемоги на парламентських виборах. За результатами парламентських виборів 12 вересня 2005 року Норвезька партія змогла сформувати правлячу коаліцію з центристами та Соціалістичною лівою партією. 17 жовтня 2005 р. – 14 жовтня 2013 р. – прем'єр-міністр Норвегії.
1 жовтня 2014 року вступив на посаду Генерального секретаря НАТО. 12 грудня 2017 року країни - члени НАТО подовжили термін перебування Єнса Столтенберга на посаді Генсека Альянсу на два роки - до 30 вересня 2020 року.
У березні 2019 року мандат Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга подовжили на два роки, до 30 вересня 2022 року. 24 березня 2022 року мандат Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга подовжили до 30 вересня 2023 року.
Єнс Столтенберг одружений. У нього двоє дітей.