Нардеп Ярослав Юрчишин: Війна навряд чи зробить тебе кращим, якщо раніше ти мав проблеми із совістю чи законом
Україні доводиться одночасно боротись з декількома ворогами. З одного боку – наші оборонці, в першу чергу ЗСУ, дають по зубах російському агресору, а енергетики та комунальники героїчно лагодять понівечені ракетами та «шахедами» об’єкти критичної інфраструктури. З іншого боку – на перший погляд, активізувалась боротьба з корупціонерами.
«КП в Україні» поспілкувалася з першим заступником голови парламентського комітету з питань антикорупційної політики Ярославом Юрчишиним (фракція «Голос») про те, як війна вплинула на рівень корупції в країні, які факти вселяють надію, що хабарники отримають по заслугах, а які «хвости» потрібно ще підтягнути.
Результати роботи нового голови САП видно відразу
- Як повномасштабне вторгнення РФ вплинуло на ситуацію з корупцією в Україні?
- Повномасштабне вторгнення вплинуло на всі без винятку сфери життя в Україні. І сфера боротьби з корупцією винятком не стала. Але при цьому важливе одне: зросла довіра одне до одного або навіть трансформувалося це поняття. Скажімо, раніше платники податків не завжди буквально могли побачити, на що спрямовуються їхні кошти. Завжди виникали питання щодо того, куди йдуть кошти; коли не всюди є освітлення, чому недопрацьовують комунальні служби; виникає недовіра до державних структур, скажімо, через стан доріг. Війна ж зробила більш прозорою велику частину нашого життя.
Я кажу про особисту та інституційну довіру до тих, кому ми допомагаємо. Прямі донати на потреби ЗСУ трансформуються у цифри від Генштабу, яким ми радіємо щоранку. Народне збирання грошей приносить величезні плоди у вигляді «байрактарів», супутників тощо. Корупція точно нікуди не поділася, проте деякі речі «детінізувалися», напевне.
Щодо підозр, то їх останнім часом дійсно побільшало. Найбільш свіжі та гучні кейси – 15 підозр по справі «Роттердам+», президента «Мотор Січ» Богуслаєва, викриття Микитася на спробі дати хабар меру Дніпра Філатову… Все це каже про те, що, по-перше, корупція нікуди не зникла, по-друге - антикорупційні органи працюють в нинішніх реаліях досить непогано.
- Ваша оцінка діяльності антикорупційних органів України, починаючи з 24 лютого, саме як першого заступника парламентського Комітету ВРУ з питань антикорупційної політики? Дійсно ведеться активна боротьба з корупціонерами чи є лише її видимість?
- Треба розуміти, що борці з корупцією та антикорупційні органи – це не абстрактні речі та не вигадані люди. Ми довго боролися за те, аби до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури було обрано незаплямованого очільника, а потім і за те, щоби його врешті призначили на посаду.
Коли це сталося – результати роботи нового голови САП Олександра Клименка стало видно відразу. Відчутно, що для нової команди ніяких «авторитетів» не існує, і «під роздачу» потраплятимуть всі, хто цього дійсно заслуговують. Як один із таких прикладів – підозра голові Рахункової палати Валерію Пацкану, якому наразі інкримінують незаконне одержання впродовж шести з половиною місяців 117,65 тис. грн із бюджету ВР. За те, що він брав кошти на винайм житла, маючи власне у Києві.
Можу сказати, що, на мій погляд, Клименко – це фахівець, який зараз перебуває на своєму місці.
В НАБУ ситуація поки що не визначена. Адже ще у вересні в ОП заявляли про те, що вибори голови НАБУ триватимуть близько трьох місяців. Хотілося б, аби їх провели швидше і якісно, але сподіваюся, що процес не затягнеться більше як на 3 місяці. Адже запуск та повноцінна робота антикорупційних органів – одна з ключових вимог від Євросоюзу до нас щодо повноправного членства в організації. У тому ж ОП точно є щонайменше Татаров, який буде перешкоджати і призначенню, і адекватній роботі антикорупційних структур. Але вірю, що політична воля президента на вступ України до ЄС сильніша за бажання не бути спійманим на гарячому від окремо вибраних осіб.
Як уникнути ризиків розкрадання коштів, які будуть виділятися на відбудову
- Майже щодня з’являються новини, що на хабарі чи на інших корупційних схемах затримали (оголосили підозру) чиновника, політика як вищого, так і місцевого рівня. Риторичне питання: чому і під час повномасштабної війни люди продовжують наживатись на корупційних схемах, хабарях? Можливо, потрібно змінювати підходи в антикорупційній стратегії країни, посилювати відповідальність?
- Ви правильно відзначили, що навіть зараз знаходяться ті, хто наживаються на гуманітарці, беруть участь у розкраданні державних коштів і т. п. Чимало чоловіків, у тому числі на державних посадах, які мали відверто сумнівну репутацію в Україні, якимось нелегальним шляхом залишили країну від часу повномасштабного вторгнення (як ексголова КСУ Тупицький, наприклад) або незадовго до нього. Неприємно, що такі люди були і є посеред нас, але вони – лиш невелика частка на тлі героїв у ЗСУ, титанів у волонтерській справі та тих державних працівників, які з 24 лютого почали працювати ще сумлінніше.
Я вважаю, що війна – це не час виховання, а прямий лакмус. Війна навряд чи зробить тебе кращим, якщо раніше ти мав проблеми із совістю чи законом. Так само вона не зробить доброчесну людину гіршою. Війна проявила, ким людина є насправді.
А хабарники лиш показали себе білими воронами на тлі великого та мужнього українського народу, який працює на спільне благо перемоги, а не власного збагачення.
Посилення відповідальності зовсім не обов’язково щось змінить у тих, хто вже звик роками грати не за правилами. Найважливіше, аби нинішня антикорупційна стратегія, всі її ключові органи та (критично важливо) суди запрацювали. Тоді й питання корупції будуть піднімати значно рідше.
- Нещодавно на конференції у Берліні (Міжнародна експертна конференція з питань відновлення України. – Ред.) обговорювався так званий новий «План Маршалла» для України. Як не допустити, щоб кошти, які надаватимуть наші партнери на відбудову України, не розікрали? Можливо, варто очікувати якийсь новий антикорупційний орган, який буде відстежувати і унеможливлювати будь-які корупційні прояви щодо коштів на відбудову?
- Це дійсно надважлива задача – уникнути ризиків розкрадання і неефективного використання коштів, які будуть надавати наші партнери на відбудову України. Це відбуватиметься за сприяння тисяч різних проєктів в різних громадах. Мова йтиме про мільярди доларів.
Наразі немає однозначної відповіді на питання щодо того, як будуть відбиратися об’єкти, хто контролюватиме ефективність використання коштів, як буде реалізовано незалежний контроль, чи буде залучена громадськість до цього процесу тощо.
Проте для мінімізації корупційних ризиків важливо запровадити належну модель реалізації відбудови. Тобто таку, яка буде максимально забезпечувати дотримання принципів прозорості та відкритості. Зокрема, мова про наявність, доступність, простоту отримання інформації для громадськості про проєкти та пропозиції, можливість впливу громадськості на відбір проєктів, наявний бюджет, використання коштів тощо.
Варто також створити єдиний центр, який буде координувати усі процеси, та єдину онлайн-платформу, де розміщувалася б уся інформація про відбудову.
- На минулому тижні НАЗК презентувало дослідження "Корупційні схеми та ризики під час виїзду з України в умовах воєнного стану". Чи будуть парламентарі реагувати на результати цього дослідження та чи можливо на законодавчому рівні прикривати виявлені корупційні лазівки виїзду чоловіків з України під час воєнного стану?
- У вказаному дослідженні рекомендується правове регулювання обмеження права чоловіків у віці від 18 до 60 років на виїзд за межі України привести у відповідність до вимог Конституції України з урахуванням запровадження воєнного стану.
А саме - у разі прийняття рішення про необхідність обмеження такого права для військовозобов’язаних чоловіків встановити таке обмеження в Указі Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 шляхом внесення до нього відповідних змін. Тобто тимчасове, на період дії правового режиму воєнного стану, обмеження права вищезазначеної категорії осіб вільно залишати територію України, передбаченого ст. 33 Конституції України, за винятком випадків, визначених Кабінетом міністрів України.
Якщо будуть внесенні такі зміни в цей Указ, то вони підлягатимуть затвердженню Верховною Радою України, що дасть можливість прикрити виявлені корупційні лазівки щодо виїзду чоловіків з України під час воєнного стану.
Незабаром Верховна Рада відновить електронне декларування чиновників
- Доступ до реєстру є-декларацій закритий. Власне сама подача є-декларацій політиками і чиновниками на паузі. Чому пішли на такі кроки? Українцям було б цікаво подивитись, як змінюються статки представників влади з 24 лютого.
- Так, 24 лютого НАЗК закрило доступ до публічної частини Реєстру декларацій. Це було зроблено для того, щоб агресор не міг отримати дані про українських держслужбовців і політиків. Такий крок має виправдання, адже російські війська на окупованих територіях в першу чергу розшукують саме державних службовців та працівників силових відомств.
Як змінилися статки представників влади з 24 лютого 2022 року, - сподіваюсь, у нас ще буде можливість це відстежити. Оскільки ці дані мають бути відображені в декларації за 2022 рік, яка має бути подана до 01.04.2023 року.
- Які важливі антикорупційні закони Верховна Рада планує (може) ухвалити найближчим часом?
- Наприкінці минулого місяця був зареєстрований законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України з метою виконання вимог Європейської комісії щодо набуття Україною статусу члена Європейського союзу» (реєстр 8071 від 23.09.2022). Він передбачає, зокрема, відновлення електронного декларування та спеціальні перевірки кандидатів на посади.
Тимчасово не подавати декларації зможуть державні службовці лише у випадках неможливості це зробити у зв’язку з виконанням завдань в інтересах національної безпеки і оборони України; безпосередньої участі у веденні бойових дій, перебуванні в районі проведення бойових дій; участі в захисті України на тимчасово окупованій території тощо.
Є велика вірогідність, що вказаний проєкт буде розглянутий на найближчому пленарному засіданні.
Рівень корупції в українській армії істотно зменшився
- Коли говорять про стан російської армії, то військові експерти кажуть, що ми маємо подякувати тотальній корупції в РФ. Мовляв, дуже багато чого по-тихому розікрали. А що з корупцією в лавах української армії? Чи потрібно проводити по закінченні російсько-української війни тотальну антикорупційну перевірку осіб, які відповідали за стан і оснащення української армії?
- Дивно дякувати своєму ворогу, але, крім тотальної корупції, нас може тішити й загальний рівень освіти в лавах керівництва та солдат ворога. Жарт про те, що, коли в ЗСУ на двох воїнів три освіти, а в армії рф на двоє тіл – три судимості, смішний, але є правдивий. Люди – це той фактор, у якому ми точно будемо переважати ворога не кількісно, проте якісно.
Перевірка на доброчесність точно потрібна. Особливо в тих структурах, де ознаки корупції простежувалися частково або й повноцінно. Не маю достеменних даних, проте рівень корупції у наших військових структурах істотно зменшився з останніми роками. Тут однозначно мушу відзначити правильність рішення змінити на посадах міністра оборони Андрія Тарана та головнокомандувача ЗСУ Руслана Хомчака на Олексія Резнікова та Валерія Залужного відповідно. Звісно, контролювати корупцію аж до низів у підвладних їм структурах – не в їхній компетенції. Проте це той випадок, коли представники нижчих щаблів армійських структур дійсно мають гідний взірець, на кого рівнятися. А отже, і бажання грати не за правилами буде куди менше.
- Ви подали запит щодо позбавлення мандата Вадима Рабіновича та Ігоря Васильковського через припинення у них громадянства України? Офіс президента вже надав парламенту копії відповідних Указів Володимира Зеленського. Коли відбудеться голосування щодо позбавлення цих двох народних обранців депутатських мандатів?
- Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про статус народного депутата України» рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата, громадянство якого припинено, приймається у десятиденний строк за поданням комітету, до компетенції якого входять питання депутатської етики, більшістю від конституційного складу Верховної Ради України. Сподіваюся, на найближче засідання будуть винесені ці питання та прийняті правильні рішення.
42 роки. Народний депутат Верховної Ради 9 скликання. Обраний за виборчим списком партії «Голос». Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.
До обрання народним депутатом був виконавчим директором Трансперенсі Інтернешнл Україна, входив до складу конкурсної комісії з обрання прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, до конкурсної комісії з обрання голови АРМА. Працював радником Секретаря РНБО.
За освітою - історик, психолог, політолог.
