В очікуванні НАТО: хто і з якими успіхами стоїть у черзі на членство в Альянсі
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг отримав через дипломатичні канали заявку України на членство в Північноатлантичному альянсі за прискореною процедурою, яку минулого тижня підписали президент, прем'єр та голова Верховної Ради.
Україна хоче, як Фінляндія та Швеція
– Наступним етапом стане обговорення цієї заявки на рівні Північноатлантичної ради, тобто на рівні послів держав-членів НАТО у Брюсселі, – заявив заступник глави Офісу президента України Ігор Жовква. І вже 11 із 30 країн - членів НАТО, саме Канада, Польща, Словаччина, Чехія, Румунія, Литва, Естонія, Латвія, Хорватія, Чорногорія та Північна Македонія, підтримали вступ України до Альянсу.
- Дві країни - Швеція та Фінляндія - рухаються до НАТО без Плану дій щодо членства. Україна уважно стежить за цим процесом і побачила, що насправді, коли йдеться про те, що не можна без ПДЧ, виявилось, що можна. Україна враховує ці реалії, подаючи заявку у п'ятницю. Україна також не проти йти тим шляхом, – заявив Ігор Жовква.
Вступ до НАТО жителям півночі заважають дві країни - члени Блоку
А ось які ще країни претендують на вступ до НАТО і які вони мають на це перспективи? Найвищі шанси найближчим часом стати членом Блоку є, звичайно ж, Швеція та Фінляндія. Через агресію Росії в Україні ці дві країни вирішили змінити свій позаблоковий статус та подали заяви на вступ до Північноатлантичного альянсу. Цей намір був сприйнятий дуже позитивно у США та інших країнах – членах Блоку. Там заявили, що вони повністю відповідають усім стандартам Блоку і немає жодних причин їх не приймати туди.
5 липня 2022 року у штаб-квартирі НАТО міністри закордонних справ Фінляндії та Швеції, а також посли 30 країн-учасниць НАТО підписали протоколи про вступ цих двох держав до Альянсу. Тепер парламенти всіх членів НАТО мають ратифікувати протоколи щодо приєднання їх до Альянсу.
На червневому саміті оборонного Блоку в Мадриді всі країни-члени погодилися на вступ Швеції та Фінляндії до НАТО, однак союзники повинні ратифікувати вступ до своїх національних законодавчих органів.
4 серпня 2022 року сенат США схвалив резолюцію про ратифікацію протоколів про приєднання Фінляндії та Швеції до НАТО. 9 серпня 2022 року президент США Джо Байден підписав протоколи про приєднання Швеції та Фінляндії до НАТО і закликав інші країни НАТО якнайшвидше схвалити членство Швеції та Фінляндії. Переважна більшість країн-членів НАТО прислухалася до цього заклику. І протоколи про приєднання Фінляндії та Швеції не ратифікували лише дві країни – Угорщина та Туреччина.
Більшість правлячої партії Угорщини "Фідес" проголосувало проти пропозиції Угорської соціалістичної партії (MSZP) призначити вівторок, 4 жовтня, датою парламентського голосування щодо членства Фінляндії та Швеції до НАТО. Причина відмови не повідомляється, але швидше за все вона криється в позиції прем'єр-міністра країни Віктора Орбана, який, як відомо, є прихильником російського диктатора Володимира Путіна. А Москва насамперед зацікавлена в тому, щоб не допустити розширення НАТО на своїх кордонах.
Крім Угорщини Туреччина є єдиним членом НАТО, який ще не ратифікував приєднання двох країн до військового Альянсу. Це викликано претензіями Анкари до Фінляндії та Швеції, що вони дають притулок курдським та іншим терористам. Раніше обидві країни, наприклад, заборонили експорт зброї до Туреччини після її вторгнення до Сирії та дії проти курдських загонів оборони YPG сирійських курдів. Минулого тижня Швеція відновила експорт зброї до Туреччини як виконання вимог Анкари, яка погрожувала блокувати вступ двох північних країн до Альянсу.
Боснія та Герцеговина найближче до членства в НАТО
Станом на сьогодні, окрім України, НАТО офіційно визнає ще дві країни, які прагнуть стати членами військово-політичного Блоку: Боснії та Герцеговини та Грузії.
Вступ Боснії та Герцеговини до НАТО перебуває на стадії обговорення з 2010 року. І вона, на відміну від Києва та Тбілісі, вже має План дій щодо членства (ПДЧ). У 2018 році країни НАТО схвалили активацію Плану дій щодо членства Боснії та Герцеговини в НАТО. А тодішній представник держдепу США Джон Салліван заявив, що Сполучені Штати підтримують пропозицію Боснії та Герцеговини вступити до НАТО.
Нині цей процес перебуває у стадії реалізації. Але Боснія та Герцеговина стали отримувати погрози від Росії. Посол Росії в цій країні Ігор Калабухов погрозив, що Москва відреагує на їх вступ до Блоку.
- Якщо вона, Боснія та Герцеговина, вирішить бути учасником якогось об'єднання, це внутрішня справа. Але інша справа – наша реакція. На прикладі України ми показали, чого очікуємо. Якщо буде загроза, ми реагуватимемо, - сказав посол у березні 2022 року.
А ось Грузія – ще далеко
У 2006 році грузинський парламент проголосував одноголосно за інтеграцію Грузії до НАТО. 2008 року Грузія одночасно з президентськими виборами провела референдум, за результатами якого за приєднання до НАТО висловилися 77 відсотків грузинських виборців.
Але на Бухарестському саміті Альянсу у квітні 2008 року їй, як і Україні, відмовили у поданні ПДЧ. "За" були США, країни Балтії, Болгарія, Румунія, Польща, Чехія, Словаччина, Словенія, Канада. Водночас різку протидію підключенню України та Грузії до ПДЧ надали Німеччина та Франція, яких підтримали Італія, Нідерланди, Люксембург, Іспанія, Бельгія, Португалія.
Незважаючи на те, що Грузія і Україна не отримали офіційного запрошення стати учасниками ПДЧ, глави держав і урядів країн - членів НАТО заявили в Бухаресті, що обидві країни стануть членами НАТО, коли відповідатимуть вимогам до членства в цій організації. На саміті НАТО в Уельсі у вересні 2014 року було затверджено «Суттєвий пакет співробітництва НАТО-Грузія» (SNGP) – пакет заходів, які сприяють Грузії у її прагненні до членства в Альянсі. На сайті НАТО у розділі, який описує відносини з Грузією, у жовтні 2020 року з'явилася додаткова згадка про те, що країна вже веде підготовку до членства «через розробку та успішну імплементацію річних національних програм».
Але в червні 2022 року прем'єр-міністр Грузії Іраклій Гарібашвілі повідомив, що його країна має намір приєднатися до Північноатлантичного альянсу лише після вирішення територіальних суперечок із Росією (Абхазія та Осетія). Він нагадав про публічну підтримку курсу на інтеграцію країни до НАТО та наявність відповідного положення у грузинській конституції.
- Ми розуміємо, що членство в НАТО залежить не лише від наших бажань. Між усіма країнами Альянсу має бути досягнуто консенсусу, щоб надати Грузії членство в НАТО. Ми не наївні і розуміємо, що Грузія має територіальні проблеми, які ми повинні вирішити перед вступом до Альянсу. Цю позицію підтримують наші європейські партнери, – розповів Гарібашвілі.
Думка експерта
Тарас Загородній, експерт з питань міжнародної політики:
- Є об'єктивні причини, чому НАТО хоче прийняти Фінляндію та Швецію до своїх лав за прискореною процедурою, а нас і Грузію – ні. Ці країни фактично були частиною західного світу, і вони, на відміну від України та Грузії, повністю відповідають його стандартам, зокрема й військовим. За параметрами демократії, боротьби з корупцією та інше. Незважаючи на свій нейтральний статус, вони завжди брали активну участь у всіх натовських програмах. По суті вони вже були в НАТО, але офіційно це так не називалося.
Щодо України, то зараз тільки починається розмова про процедуру прискореного вступу до Альянсу. Київ хоче максимально використати прецедент із Фінляндією та Швецією. А ось Грузії проблеми на шляху до вступу до НАТО створюють територіальні суперечки з Росією - Абхазія та Осетія.
