16 листопада
Завантажити ще

Україна в НАТО: реальний захист чи новий Будапештський договір

Україна в НАТО: реальний захист чи новий Будапештський договір
Фото: REUTERS/Ів Герман

Зараз, на тлі українських успіхів на фронті, знову стрімко актуалізувалася тема вступу України до НАТО. Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна подає заявку про вступ до Блоку у прискореному порядку. Країни Альянсу на це відреагували досить стримано, давши зрозуміти Києву, що це не на часі. Мовляв, спочатку йому треба виграти війну.

Це і зрозуміло, що в НАТО прямо не хочуть воювати з Росією, нехай навіть і за Україну. А ось чи може НАТО собі це дозволити, чи воно вже втратило свої можливості та значущість у світі? «КП в Україні» дізналася про це у директора Центру військово-правових досліджень Олександра Мусієнка.

Україна хоче обійти бюрократичні процедури

- Олександре, президент Володимир Зеленський заявив, що Україна подає заявку про вступ до НАТО у прискореному порядку. Навіщо це потрібно, адже сам Альянс усіма силами намагається відтягнути момент ухвалення рішення про вступ до нього України.

Олександр Мусієнко. Фото: facebook.com/musiienkoua

Олександр Мусієнко. Фото: facebook.com/musiienkoua

- Потрібно! Бодай тому, що це курс, визначений Конституцією України. Крім того, це реакція на російську агресію. Таким чином, Київ хоче підпасти під 5-ту статтю Статуту НАТО, який говорить про колективну безпеку її членів. Ну і, звичайно, це перехід до стандартів НАТО нашої армії. Тому важливо де-юре закінчити те, що ми фактично вже розпочали – вступ до Альянсу.

Щодо самої процедури, то Київ тепер наполягає на тому, щоб уже обійтися без Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ), отримання якого займає додатковий час. Ми не хочемо затягувати ще й на цей термін, а наполягаємо на прецеденті, як із Фінляндією та Швецією: НАТО ухвалило рішення про їхнє входження без усіх бюрократичних процедур Блоку. Але навіть при цьому зрозуміло, що вступ до Альянсу не відбудеться за тиждень-два.

А поки наші союзники з НАТО думають, Київ хоче, щоб йому були надані гарантії безпеки на випадок зовнішньої агресії.

- Давайте поговоримо про нинішні можливості НАТО, воно щось може зараз? Де вони воювали як Блок? Це були тільки разові операції, і чим вони закінчилися?

- Виходячи з проведених військових операцій у світі, НАТО зараз є найціннішим військовим блоком у світі. Афганістан, Югославія, Лівія та ін. Тому ми будь-що повинні отримати колективну систему безпеки.

- А чи має НАТО досвід утримувати такий великомасштабний фронт, як в Україні? Чи Блок швидше придатний для точкових операцій?

- Ну, якщо одна Україна за допомогою західної зброї може утримувати цей фронт, то тим більше НАТО, куди входять 30 країн і деякі з них набагато більші за Україну та її можливості, звичайно, спроможні тримати такий фронт. Якщо у нас зараз пара десятків HIMERS, то що станеться, якщо таких систем сотні та тисячі? Риторичне питання. А Путін недарма зараз дав розпорядження про те, щоб російські війська максимально намагалися отримати ці зразки західної зброї, щоб навчитися боротися з ними.

У Берліні та Парижі розплющили очі на природу російської агресії

- Чи є різниця у стратегії ведення бойових дій у НАТО та України? Це правда, що вони більше використовують авіацію та артилерію, а ми, як то кажуть, швидше виявляємо ініціативу і користуємося тим, що є під руками?

- НАТО має різні стратегії ведення бойових дій. У тому числі й ту, яку використовує українська армія, що дозволяє бойовим частинам та з'єднанням виявляти більше креативності під час бою. Ми також, як і натовці, віддаємо перевагу високій мобільності частин. Управління військами та зв'язком у нас зараз використовується максимально наближено до натовських стандартів. І ми активно інтегруємо в них, і все більша кількість наших військових фахівців проходять курси навчання на Заході.

До речі, це взаємний процес. Адже НАТО на досвіді України також навчається сучасним методам ведення війни.

- Чи не виявиться, що членство в НАТО - такий самий папірець, як і Будапештський меморандум? У Європі, наприклад, звучать голоси, що так, Україну можна ухвалити, але без того, щоб на неї поширювалася дія 5-ї статті Статуту НАТО про колективний захист.

- Цей наратив просувають проросійські сили в Європі та світі. Тому що не може на країну, яка вступила до НАТО, не поширюватиметься дія статті, яка передбачає колективний захист. Не може з'явитися жодних винятків із договору про вступ країни до Блоку! Якщо держава приєднується до НАТО, то на неї діють усі правила цієї організації. Напали на неї – захищають усі члени Альянсу.

- Але поки що наш вступ до Альянсу підтримали лише 9 країн із 30! Інші бояться вступати у війну із Росією через Україну. Як бути із цим? Тобто чи зможемо ми розраховувати на те, що всі країни НАТО захищатимуть Україну? Може, знову скажуть: нате вам гроші та зброю і воюйте самі. Чи надішлють війська?

- Тут треба розуміти, що процес обговорення входження України до НАТО триває й досі. Це не є питання днів. Згодом кількість країн, які підтримують вступ України, зростатиме. Просто потрібно з ними проводити індивідуальну роботу.

- Якби Україна була членом НАТО, чи означає, що США у відповідь на агресію в нашій країні могли б, наприклад, напасти на Владивосток, а Туреччина на Краснодар?

- Можна точно сказати одне: у разі вступу України до НАТО ми отримаємо «ядерну парасольку» Альянсу. А крім цього, з огляду на ситуацію на фронті, можна розраховувати на відповідь союзників військовим шляхом. Вони можуть завести свій контингент та авіацію.

- У Європі є стійка опозиція проти нашого вступу до Альянсу – це Німеччина та Франція. Саме вони 2008 року на саміті НАТО у Бухаресті «завалили» наш ПДЧ. Як їх можна переконати?

- Все змінюється. Одні погляди були в 2008 році і зовсім інші - зараз, після російської агресії. Багато що змінилося, багато хто в тому ж Берліні та Парижі сьогодні відкриває очі на природу російської агресії. І навіть у німців та французів їхня опозиція трансформується.