Військовий експерт Сергій Згурець: Добре, що Залужний вчився на доктрині Герасимова
Президент Росії Володимир Путін намагається дати нове дихання повномасштабній війні в Україні, оголосивши часткову мобілізацію в країні та віддавши наказ російській оборонці виконувати державне оборонне замовлення на 100% і навіть більше.
Чи є чим озброїти нових російських вояк? Яку зброю і які технології та в які терміни передаватимуть Україні в рамках програми ленд-лізу США? Які оборонні потужності власне України? І чи так страшні ядерні погрози Кремля? Про все це «КП в Україні» поговорила із директором інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергієм Згурцем.
По ленд-лізу будуть надавати нову зброю
- Пане Сергію, з 1 жовтня запрацював ленд-ліз. Що саме і коли ми отримаємо? США будуть постачати нам техніку й озброєння зі своїх складів чи нам доведеться чекати, поки її виготовлять?
- До цього часу ми отримували військову допомогу за двома програмами.
Перша передбачала використання запасів Міністерства оборони і передачі озброєння саме з арсеналів оборонного відомства США.
Друга – USIA - програма допомоги України на 40 мільярдів доларів, яка реалізовується за кошти, виділені Конгресом. Половина з цієї суми передбачає допомогу безпосередньо на військові цілі. Вже декілька місяців ми отримуємо регулярно пакети допомоги за цією програмою. От, приміром, США 29 вересня оголосили про допомогу на 1,1 мільярда – це з цього ж пакету.
Що стосується ленд-лізу – це не перелік озброєння, а зміна правил гри, які передбачають шлях без жодних обмежуючих бар’єрів. Президентові США вже не потрібно узгоджувати надання військової допомоги Україні з Конгресом. Хоча Конгрес лояльно ставився до всіх ініціатив Джо Байдена щодо надання значних обсягів допомоги Україні – фінансової і військової. Але тепер українська і американська сторони зможуть швидше вести перемовини про потрібне озброєння, технології, устаткування для підприємств, сировину - все, що має сприяти обороні і перемозі.
А тепер щодо конкретних зразків озброєння. По ленд-лізу зброя передається в оренду довгострокового використання. І це означає, що вона має бути новою. Фактично, це продовження програми USIA, яка передбачає замовлення, виготовлення і постачання озброєнь.
От нещодавно пролунала заява, що нам поставлять системи NASAMS і 17 HIMARS. Їх ще потрібно виготовити! Водночас в США і Європі спостерігаються процеси, пов’язані з пришвидшенням і зміною формату роботи власної оборонної промисловості. Наразі збільшили виробництво боєприпасів 155 мм, боєприпасів для HIMARS, пускових для HIMARS, систем протиповітряної оборони, важкої бронетехніки, автомобілів.
На мою думку, ленд-ліз не передбачатиме лавиноподібний ефект з поставками нам озброєння. Не виключаю, що буде навіть прокол у постачанні. Ймовірніше за все, коли ми говоримо про нові зразки озброєння, то їх Україна вже почала замовляти в рамках USIA, і їхні поставки будуть продовжені в форматі ленд-лізу.
Також варто розуміти, що ленд-ліз передбачає можливості не лише отримати озброєння, але й задовільнити запити по широкому спектру потреб. Наприклад, на технології, які потрібні для відновлення наших оборонних технологій, створення нових підприємств.
- Ви сказали, що оборонний комплекс США перейшов на швидші рейки. Для розуміння, наскільки пришвидшили виробництво? От умовно, якщо раніше виготовляли 2-3 HIMARS в місяць, то зараз скільки?
- На сьогоднішній день основні вимоги до американського оборонного комплексу стосуються поновлення найбільш пріоритетних зразків озброєння: Javelin, Stinger, HIMARS і боєприпасів 155 мм – речі, які активно використовуються в Україні. США хочуть відновити запаси власної армії і забезпечити довгострокові потреби української.
До цього часу американська і європейська воєнні промисловості були достатньо повільними. До війни з такою інтенсивністю «спалювання» ресурсів ніхто не був готовий.
Американці хочуть збільшити виготовлення боєприпасів 155 мм з 15 тисяч до 30 тисяч штук в місяць. Але для розуміння: така кількість боєприпасів у нас «спалюється» за день. Росіяни в активний період використовують 20 тисяч боєприпасів за добу, ми відповідали 10 тисячами боєприпасів, і це вважалось гарним показником, бо в певні дні був показник 5 тисяч.
Тобто зараз американці виготовляють на місяць майже стільки, скільки у нас «спалюється» за день з двох сторін. Це вказує, наскільки мають бути збільшені потужності.
В США виготовлялось дві пускові установки HIMARS за місяць, а тепер хочуть збільшити до 4-6 на місяць. Аналогічна ситуація зі Javelin та Stinger. Водночас варто зауважити, що з виготовленням Stinger є певні складнощі, оскільки була порушена кооперація. Вони 10 років не виготовлялись. Потрібно створювати нову кооперацію.
29 вересня відбулось засідання заступника міністра з питань озброєння Пентагону з колегами з 40 країн, які беруть участь в ініціативі підтримки України. На ньому обговорювалось питання щодо необхідності створення нової кооперації між усіма європейськими країнами і США задля уникнення дублювання, пришвидшення темпів виготовлення озброєння для Європи і України. Піднімалось питання і про залучення української оборонної промисловості за певними напрямами до тих чи інших виробництв.
У Росії запас боєприпасів на пів року - рік
- Свої боєприпаси і техніку активно «спалює» і наш ворог. Яка у них реальна ситуація із озброєнням і технікою – запасами і виготовленням нових зразків? Коли була оголошена так звана часткова мобілізація, Путін дав наказ активізувати роботу російського ВПК. Водночас з новин дізнаємось, що, враховуючи західні санкції, ряд оборонних підприємств РФ перейшли на скорочений графік роботи.
- Російські арсенали складаються з сучасної техніки, розконсервованих радянських запасів та відремонтованої техніки. В перші 6-7 місяців війни російська армія дійсно втратила значну кількість техніки. І мова йде про найновіші зразки, які стояли на озброєнні російської армії. Далі вони зробили ставку на ремонт того, що можуть відновити, і зняття з арсеналів того, що зберігалось тривалий час.
З відкритих джерел відомо, що в РФ є 8 тисяч танків. Але з них лише десь 2-3 тисячі в більш-менш задовільному стані. ЗСУ знищили вже десь 3 тисячі російських танків. Таку кількість можна відновити лише протягом року. Чи це значний показник? В принципі, досить значний. Але ефективність цих танків буде різною. Те саме і по інших зразках озброєння. Оборонні запаси РФ великі, але якщо цю кількість перевести в боєздатний стан, то вони падають в десятеро разів.
Щодо нових зразків озброєння, зокрема ракетного, яким проти нас воює Росія. Фактично тих же далекобійних ракет до «Іскандерів» та авіації зменшено на 50-60%. Росіяни починають економити окремі зразки зброї, бо не можуть відновити довоєнні темпи виробництва. Високотехнологічне озброєння спиралось на використання закордонних комплектуючих, зокрема французьких, американських з цивільного призначення. Наразі ці можливості різко впали. Відповідно впали темпи виготовлення нової техніки. Це стосується і ракетного озброєння, і бронетехніки. Авіація взагалі «лягла».
- Путін підписав указ, згідно з яким очільників оборонних підприємств очікуватиме кримінальна відповідальність, якщо не будуть виконувати оборонне замовлення. Як це вплине на темпи виробництва?
- Так, дійсно, Путін ухвалив документ, який передбачає, що державні, приватні підприємства не можуть відмовитись від виконання державного оборонного замовлення під загрозою кримінальної відповідальності - до 10 років в’язниці або великих штрафів для підприємств. Але ми маємо розуміти, що збільшення покарання не призведе до збільшення можливостей підприємств, які обмежені комплектуючими, персоналом. Ці укази Путіна ситуацію не змінять. На багатьох підприємствах ситуація залишається складною і буде лише погіршуватись.
Але якщо навіть з декількох танків будуть збирати один, то це все-таки забезпечить російську армію технікою щонайменше впродовж року.
- У Росії є комплектуючі для ремонту підбитої, старої техніки. Чи вони дійсно розбиратимуть 100 танків, щоб зробити бодай один?
- Різні варіанти можуть бути. Наприклад, завод «Курган» виготовляв БМП-3, яка є сучасною досконалою машиною. Нещодавно підприємству поставили завдання – перейти на виготовлення БМП-2, тобто більш простішу версію машини.
Темпи виготовлення танків впали. Якщо раніше виготовляли 10 танків на місяць, зараз – 2-3.
І повторюсь, ситуація не покращиться не лише через загальні обмеження на комплектуючі, але й через відсутність поставок сировини, устаткування, матеріалів, які закуповувались за кордоном. Поволі це зменшуватиме потенціал російської оборонки. Але наразі ситуація така, що впродовж року російська армія матиме запас техніки, аби забезпечити нові формування в зв’язку з мобілізацією. Звісно, це буде стара техніка, але вона буде. Та і запас боєприпасів на пів року - рік є!
- В Росії мобілізовують 300 тисяч осіб, хоча ця цифра, очевидно, не кінцева. Їх буде чим озброїти?
- Дійсно, кількість мобілізованих може бути значно більшою.
Зараз у Росії почнеться друга хвиля стирання пилу і витягування техніки, яка зберігається на базах. Думаю, що старої і відремонтованої техніки вистачить. Але наразі мобілізація особового складу йде швидше, аніж підготовка для них техніки. Цей розрив сьогодні помітний. Про це говорять навіть самі росіяни. На днях в мережі виклали відео, на якому командир полку в Рязані виступає перед своїми новопідлеглими і розказує, що ми готуємось, але чи нас озброять – не знаємо.
Старі технології перемогли сучасні
- Об’єктивно зараз в Україні тестуються багато зразків зброї. Як російсько-українська війна змінить ситуацію на ринку зброї? За підсумками 2020 року Росія посідала 2-е місце по експорту зброї. Чи утримається вона? І чи має шанси Україна зміцнити свої позиції, піднявшись вище 12-го місця?
- Ставлення до тих чи інших зразків суттєво зміниться. Думаю, відбудеться суттєвий іміджевий удар по російському ринку зброї. По-перше, російська зброя, яка продавалась як більш досконала і сучасна, – не виправдала сподівань в реальних боях. Всі нові зразки, ті ж системи РЕБ, нові танки, які заходили на територію України, вони рано чи пізно знищувались. І знищувались насамперед або українськими, або закордонними технологічними зразками, які виготовлені набагато раніше, аніж нові російські зразки.
Візьмемо ті ж HIMARS. Це оборонний продукт 80-х років, який виготовлявся в рамках концепції стримування радянської навали на Європу. Вперше вони були активно застосовані в Іраку 1991 року. І вони вкотре показали свою перевагу. Те ж саме стосується і Javelin та Stinger.
По-друге, з Росією будуть торгувати значно менше країн, тому що вона не зможе виготовляти нові зразки озброєння, адже вони базувались на західній електронній базі і матеріалах.
Тому, однозначно, здійсниться переформатування ринку зброї, на який зможуть вийти нові гравці. Навіть Україна у майбутньому зможе про себе гучно заявити, якщо завдяки тому ж ленд-лізу буде надана можливість для участі в створенні нових зразків озброєння.
Я би звернув увагу ще на одну тенденцію. Зараз багато країн почнуть самостійно активно виготовляти зброю. Ця війна спричинить новий виток гонки озброєнь. Вже зараз почалися такі процеси щодо артилерії, бронетехніки. Нас очікує колосальний перерозподіл ринку озброєнь.
- З чим Україна може вийти на цей ринок озброєнь? Що своє унікальне, окрім того ж «Нептуна», в виробництві якого ми є абсолютно незалежними, може запропонувати?
- Перспективним є увесь сегмент ракетних озброєнь – той же «Нептун», вся лінійка керованих протитанкових засобів, які виготовляє КБ «Луч» («Стугна», «Корсар»). Цей напрямок може розвиватись в кооперації з іншими країнами, зокрема, з Польщею вже відбувається. Нова кооперація - вкрай важливо. Потрібно вскочити в нові ланцюжки взаємодії.
Щодо інших зразків озброєння, то потрібно шукати ніші, можливості і розуміти, що у нас буде з реальним станом оборонних підприємств. Немало закладів зараз піддаються ударам. Потрібно розуміти, де ми будемо створювати нові потужності. Їх можна створити, особливо за допомогою США, з новими виробничими циклами. Питання лише в тому, яким чином українська влада складе концепцію оборонної промисловості. Поки що про оборонку згадуємо досить рідко, в першу чергу – про армію, забезпечення її різними закордонними зразками.
Герасимов - автор концепції гібридної війни
- Для видання The Time головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний зізнався, що зберігає у своєму кабінеті публікації й твори начальника Генштабу ЗС Росії генерала Герасимова. І навіть заявив: «Я виріс на російській військовій доктрині й досі вважаю, що вся військова наука знаходиться в Росії. Я навчався у Герасимова». Що такого унікального в російській військовій доктрині? Чому теорія не співпала з практикою?
- Герасимов є автором так званої концепції «війни нового покоління», або гібридної війни. Він пропонував багатоваріантний вплив на країну, починаючи з інформаційних, політичних, економічних важелів і закінчуючи військовими операціями.
В Росії, дійсно, був і є достатньо потужним сегмент військової науки щодо теоретичних напрацювань. Цього не можна ігнорувати. Цей факт визнають американські, європейські аналітики, які аналізують російські підходи. На папері вони здавалися достатньо прогресивними. Але є теорія, а є - практика. І практика виконання не дотягує до теорії.
Коли Залужний говорить про те, що він аналізував і вчився на доктрині Герасимова, то це надзвичайно позитивний сигнал. Адже той факт, що до певного проміжку часу Залужний вивчав краще російське, а потім мав можливість долучитись до найкращого американського, в результаті дозволяє йому бачити сильні і слабкі сторони обох систем. На полі бою це призводить до гарних результатів.
Застосування тактичної ядерної зброї не матиме ефекту
- Росія шантажує Україну і світ ядерним ударом. Хотілось би розуміти, про що саме йдеться мова? Це може бути удар, який знесе всю країну, місто чи суттєво змінить хід війни?
- Ми можемо говорити про стратегічну і тактичну ядерну зброю. Стратегічна ядерна зброя не може бути використана РФ навіть з точки зору дальності цих стратегічних ракет.
Щодо тактичної зброї – це боєприпаси від 0,3 до 10 кілотонн. Якщо порівнювати, то потужність боєприпасу над Хіросімою була 15 кілотонн.
На тактичному рівні тактична ядерна зброя, чесно кажучи, ефекту, не має. Вона створювалась для того, щоб пробивати глибоко ешеловану оборону противника, який має насичені порядки і які не можна пробити звичайними військами. Умовно кажучи, на ширині фронту кілометрів 30 треба було застосувати 5 тактичних боєприпасів малої потужності, аби просто проломити оборону противника і далі рухатися після цих підривів.
В сучасних умовах використання тактичного боєприпасу значення немає, оскільки він не впливає загалом на характер бойових дій. Пробиваючи оборону, ти сам потім розумієш, що за твоєю спиною буде спалена територія певного радіусу.
Коли говоримо про Росію і тактичну ядерну зброю, то тут може бути декілька варіантів. Перший – демонстраційний підрив такого боєприпасу над Чорним морем. Удар по острову Зміїний. Удар по певному військовому об’єкту або навіть удар по Києву. У разі удару по Києву боєприпасом в 10 кілотонн місто не буде знищене, постраждає лише його частина.
Але жоден із озвучених варіантів не матиме за собою такого ефекту, який вкрай потрібний противнику. Навпаки. Удар по Києву спричинить певний шоковий елемент, але наступний крок – удар по РФ з боку країн НАТО і США, перехід війни на інший формат.
Український військовий журналіст, військовий експерт. Директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express та однойменного журналу. Автор та видавець багатотомної науково-популярної серії «Зброя України», автор/співавтор наукових видань, довідників та книг, що присвячені оборонно-промисловому комплексу України, тенденціям на світовому ринку озброєнь, розробці, виробництву та експорту військової техніки.
