Філолог Ігор Хворостяний про словник війни: Летить «блєдіна», горить «бавовна» - і про українську лайку
Русогоухомія замість русофобії. Нещодавно Міністерство оборони запропонувало не вживати слово, де фігурує поняття "фобія" - «страх», а замінити його на неологізм, де закладено зміст «гоу хом» - з англійської «геть до себе додому». Війна привнесла у нашу мову багато новоутворень. Яку вони відіграють роль і чи матимуть довге життя, ми поговорили з кандидатом філологічних наук Ігорем Хворостяним.
Хто такий «дебахнулько»?
- Ігоре, збагачення нашої лексики різними неформальними словами та поняттями у часи війни – це нормальний процес?
Ігор Хворостяний. Фото: facebook.com/IhorKhvorostianyi
- Так, будь-яка мова реагує на запити суспільства, на суспільні зміни. А війна – це глобальна суспільна зміна, і тому цілком природно, що з’являються нові слова або в межах інформаційно-комунікаційних баталій переосмислюється, переноситься чи набуває іронічного відтінку значення старих слів.
Так, з творів Толкіна на наших сучасних ворогів було перенесене слово «орки» в сенсі нерозумних почвар, які прагнуть захопити чужі землі, і слово «Мордор» - в значенні країни, де правлять темні, злі сили.
Я знаю, що були численні рекомендації журналістам їх не вживати, називати речі своїми іменами. Але в межах мовотворчості і гумору такі слова є досить продуктивними.
- А слово «русогоухомія», як пропонує Міноборони, може стати таким продуктивним?
- Я думаю, що тут потрібно розмежовувати усну і писемну мову. У писемній формі, соціальних мережах такі слова можуть використовуватися, бо вони емоційно забарвлені. Але в усній мові - навряд. «Русогоухомія» - довгий вислів. Приживаються більш короткі або більш легкі у вимові номінації.
Зазвичай відбувається скорочення, вишукування понять. Наприклад, відомий неологізм «дебахнулько» утворився від речення: «Він дивиться, де бахнуло». Це про нерозумну і легковажну людину, яка постійно наражає своє життя на небезпеку. Така економія мовленнєвих зусиль зумовлена законом формування побутової мови.
Людям у лексиці властиво скорочувати довгі фрази і важкі до вимови слова. Так з’явилися «броніки» – бронежилети, «теплики» – тепловізори. Такі речі дуже нагадують хештеги. Вони у соціальних мережах досить продуктивні.
Емоційна складова і схильність до гумору
- В чому феномен «бавовни»? Це поняття пішло із невдалого перекладу у соцмережі - як кажуть, «Штірліц спалився». Але наразі навіть прості бабусі на ринку, які в очі телеграм або фейсбук не бачили, вживають це слово щодо вибухів у таборі росіян.
- Це приклад легкого, суто українського слова, що дуже влучно лягає на мову, бо викликає природні асоціації з речами, що можуть швидко займатися. Бавовна добре горить, вата добре горить, коробочка стиглої бавовни розкривається - наче вибухає.
Тут великий емоційний контекст, схильність українців до гумористичного сприйняття подій навіть у такі важкі часи, як війна. В цьому контексті споріднено з «бавовною» слово «блєдіна,» яке теж зафіксоване на рівні побутового спілкування. Це коли звучить повітряна тривога и летить російська ракета.
Ще раз підкреслю: подібні слова приживаються легко завдяки кільком чинникам – емоційної складової, широких асоціацій і досить легкої природної вимови.
- Влітку «АрміяInform» випустила словничок, де є «байрактарити», «шойгувати», «бандеромобіль» та багато інших новоутворень. Війна колись скінчиться, чи залишаться у нашій лексиці ці слова?
- Я думаю, що і після війни ми будем ще досить довго рефлексувати. Війна - не одна подія, це сукупність подій, які будь-який етнос переживає і переосмислює в кількох поколіннях. Так і породжені війною слова – щось швидше забудеться, щось буде жити довго.
Це залежатиме від того, як розгортатиметься історія, і від актуальності того чи іншого слова для суспільства. Якщо активна воєнна фаза із застосуванням зброї мине, то популярність «Джавелінів» і «Байрактарів» може й забутися. Хоча ми знаємо, що уже дітей Джавелінами називають. Принаймні для нашого покоління, для наших дітей такі поняття залишаться актуальними.
Слово "блєдіна" навіть внесено до словника сучасного англійського сленгу Urban Dictionary. Скрін: urbandictionary.com
В онлайн-словнику
- А яку долю пророкуєте фразі «Доброго вечора, ми з України»?
- Цей вислів буде усталений довго. Багато українців через війну опинилися за кордоном, і ця фраза стала засвідченням патріотичної позиції. Вона мемна і зрозуміла всім.
Так само як поняття «зукраїнити» – це чудове новоутворення, яке у розгорнутому понятті означає, що агресивна країна, яка напала на мирного сусіда, осоромилася на увесь світ. Слово «зукраїнити» внесено в Urban Dictionary — онлайновий словник англомовного міського сленгу. Як, до речі, і слово «блєдіна».
- Чимало філологів обурюються, що через війну в нашій мові ледь не офіційне визнання отримали матюки. «Русский военный корабль, иди на х@й," «П@да російській федерації» і так далі.
- Фраза про російський корабель точно не забудеться, бо їй передувала конкретна історична подія при обороні острова Зміїний. Це те, що навіть у підручники історії може ввійти з відповідними зірочками.
Але дискусії щодо лайки є, і я вважаю, що це природно. Не кажу, що нормально, кажу – природно. Лайка в мовно-психологічному зрізі - це сконденсована можливість висловити свої емоції і певним чином зняти внутрішню напругу. Але це не значить, що груба лайка проникне в усі сфери суспільного життя і стане новою нормою спілкування.
Я більш ніж упевнений, що після перемоги всі ці речі стануть швидше історичними кейсами, ніж існуватимуть в суспільному просторі.
Фраза "Русский военный корабль" стала крилатою. Джерело: olx.ua
"Бодай би тебе качка ковтнула"
- Лаятися люди все одно будуть. А українська мова на лайки і без матюків багата. Може, час свої власні лайки популяризувати?
- Я думаю, що наразі вони і так актуалізувалися. Є дуже колоритні – "Бодай би тебе качка ковтнула", "Най би грім улупив". Я такі вислови досить часто бачу в просторі тих же соцмереж. Використання лайки інтернаціональної чи суто української швидше пов’язано з контекстами.
Якщо ми хочемо надати колориту, то питомо українська лайка дуже влучна і не матиме архаїчного вигляду. Я особисто за відновлення нашої емоційно забарвленої лайки. Але тільки у сфері побутового вжитку чи у соцмережах.
Бо те, що я можу собі дозволити вдома чи в розмові з друзями, я не можу собі дозволити на публіці, перед учнями в школі. Це мусить бути правилом кожної вихованої людини.
- Ваші колеги увесь час радять ЗМІ та політикам бути стриманішими у висловлюваннях.
- Війна – це використання не тільки матеріальної зброї. Засобам масової інформації справді потрібно бути максимально коректними у своїх висловлюваннях і використовувати усталену термінологію. Бо численні маніпуляції з боку ворога саме передбачають не називати речі своїми іменами.
Класичний приклад вживання росіянами слова «спецоперація». У мене тут прямі алюзії з «боротьбою з космополітами безродними». В часи Союзу так комуністи називали винищення єврейського народу. «Операція з денацифікації» - механізм той самий.
Для українських ЗМІ і політиків критично важливо не вдаватися до аналогічних підмін понять. А називати війну - війною, російського загарбника – російським загарбником, а не орком чи якимось іншим міфічним чудовиськом.
Відбили м’ячик від стола
- Останні вісім років у нас з’явилися такі неологізми, як декомунізація, дерусифікація. Вони відповідають лінгвістичним нормам?
- Щодо латинського префіксу «де» суто лінгвістично немає претензій, бо утворені з ним слова відображають суспільні процеси. Слово «дерусифікація» цілком очевидно реагує на той же неологізм «рашизм». Поєднання росіян і фашистської ідеології.
- Оцей «рашизм» приживеться?
- Дуже ймовірно, бо «рашизм» влучно й іронічно відображає сутність явищ, які ми спостерігаємо.
Неологізми утворюються кількома шляхами. Один - це так званий варваризм, пряме запозичення. Наприклад, «тет-а-тет» – тут нічого не вигадували, а просто скопіювали звукове і буквене позначення кирилицею. Другий – переосмислення. Це приклад наш з "орками".
«Рашизм» являє собою злиття двох понять. Це також продуктивний шлях. Може бути безліч варіантів.
- За Другої світової слова «фашисти» і «німці» вважалися синонімами. Наразі ми їх розмежовуємо.
- З точки зору історичної коректності щодо німців це зрозуміло. Але нагадаю, як було утворено наш неологізм. Першими слово «фашисти» застосували росіяни стосовно української чинної влади. І тут уже йдеться не про історичну істину, а про подібне до гри в настільний теніс. Вони кинули м’ячик на наше поле, а ми його дуже влучно відбили. І наше, а не російське переосмислення було сприйняте цивілізованим світом.
Можливо, прийдуть часи, коли рашистами ми будемо називати росіян путінських часів, але це вже питання до істориків. Поза лінгвістичною експертизою можу висловити тільки свою особисту думку: розмежовувати в умовах війни хороших і поганих росіян неправильно. Бо хороші росіяни привели до влади оцих поганих.
Неологізм від Міноборони: Бавовнятко - міфічна істота, яка бавиться з вогнем на складах та аеродромах окупантів. Малюнок: twitter.com/UKRINFORM
Про спільне між "салом" і "факапом"
- Паралельно наша лексика дедалі більше наповнюється іншомовними словами. Хайп, факап, спойлер... Відкрити кейс, закрити гештальт... Це нормальний процес?
- Будь-яка мова щонайменше на 20% складається із запозичень. Це я маю на увазі запозичення останнього часу, тому що історично питомо рідної лексики в українській мові, як і в будь-якій іншій, не так багато.
Навіть наші сакральні «борщ» і «сало» – це теж запозичені слова.
Відомий український мовознавець, поліглот, професор Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка Костянтин Тищенко переконливо довів, що «борщ» – це слово, запозичене з іранської мови, а "сало" – з кельтської.
- Перепрошую, але це просто йой!
- Йдеться про те, що більшість наших слів запозичені так колосально давно, що ми їх сприймаємо як власні. От слово «пальто». Філологи знають: воно з французької, а більшість людей сприймають як цілком українське.
В контексті часу рано чи пізно будь-які привнесені слова приживаються у кожній мові і набувають статусу своїх, рідних. Так буде колись і з нинішніми іншомовними. Але зараз зловживати ними, напевно, не потрібно.
Є слова, для яких немає українських відповідників. Наприклад, «балет» і «політика». Проте для ряду слів, того ж «факапу», який ви наводили, можна знайти відповідник – «провал». І це продуктивний шлях для людини, яка прагне урізноманітити свій словниковий запас синонімами. Головне - вживати слова у природному контексті.
От якщо я скажу: «Модерні девайси допоможуть фіксити трабли селф-менеджеру» - це буде звучати смішно і сприйматися негативно. А якщо промовлю: «Сучасні застосунки допоможуть вирішити проблеми самоорганізації» - це буде зрозуміло. Так само природно виглядатиме фраза, де я заміню два перші слова одним: «Девайси допоможуть...»
Ми не повинні намагатися виполювати всі іншомовні слова і шукати для них суто українські аналоги. Це не зовсім продуктивний шлях, бо нові часи утворюють нові поняття. На нашу мову впливають як інтернаціональні зв’язки, так і науково-технічний прогрес. Важливо в усьому мати відчуття міри.
Тлумачний міні-словник
- Бандеромобіль – військова техніка ЗСУ. Кепкування над фобіями росіян.
- Дискотека — бойові дії, перестрілка з ворогом. Асоціація зі спалахами від снарядів.
- Задвохсотити – вбити ворога. Походить від «вантажу 200», як називали труни ще за часів Афганістану.
- За поребриком – в Росії. Слово використовується як позначення кордону між цивілізованим та нецивілізованим світом.
- Затридніти – будувати утопічні плани. Походить від упевненості Кремля, що Україну завоюють за три-чотири дні.
- Затрьохсотити – нанести ворогу важких втрат. «Вантажем 300» з часів Афганістану називають поранених.
- Йти за російським кораблем — зазнавати поразки. Похідна від потопленого крейсеру «Москва», на адресу якого прозвучало «Русский корабль, иди...».
- Кіборги – воїни ЗСУ. Назва поширилися від оборонців Донецького аеропорту у 2014 році.
- Мотолига – знищена російська техніка. Від російського плавучого бронетранспортера МТ-ЛБ.
- На нулі – знаходитися на передовій позиції найближче до ворога.
- Приліт – влучання російської ракети у будинки та цивільні об’єкти.
- Селітра – пропагандистська брехня. Споріднене з "бавовною". Коли на російському складі стався вибух, росіяни списали це на селітру.
- Шойгувати – робити вигляд, що перемагаєш, коли зазнаєш поразки. Від прізвища міністра оборони РФ.
- Чмоня – колаборант. Слово походить від фотографії горлівчанина Андрія Рязанцева, який виглядав дуже наляканим і розгубленим.
- 4.5.0 – цифровий код, який означає, що у секторі відповідальності командира все спокійно.
Закінчив Інститут філології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, учитель української мови та літератури. Автор книги «Українська мова, лайфхаки» - допомога випускникам шкіл, які готуються до ЗНО. Автор низки посібників, онлайн-курсів з української мови, наукових та науково-популярних статей. Кандидат філологічних наук.
