Складні та неоднозначні відносини між Польщею та Євросоюзом періодично загострюються. Варшава бунтує проти диктату Брюсселя і не хоче бути безголосим виконавцем його волі. Причина в тому, що Євросоюз звинувачує Польщу у позбавленні незалежності судової системи та інших гріхах. А Варшава звинувачує ЄС у заграванні з Росією.
Цього разу прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький звинуватив Німеччину та Францію у тому, що останніми роками вони керують Європейським Союзом де-факто за принципами олігархії.
– На папері всі держави – члени Євросоюзу рівні. Але політична реальність показує, що вага німецьких та французьких голосів є домінуючою. Ми маємо справу з формальною демократією, але фактично - з олігархією, де влада перебуває в руках найсильніших, - заявив прем'єр Польщі.
Глава польського уряду також зазначив, що Париж та Берлін ігнорують голоси таких країн, як Польща, які давно попереджали об'єднану Європу про російський експансіонізм, але багато лідерів провідних країн були зачаровані Путіним. За словами Моравецького, тепер вони шоковані тим, що відбувається.
На думку польського прем'єра, ЄС свого часу не дослухався попереджень Варшави щодо планів Росії, що вказує на велику проблему в Європейському Союзі.
- Європа опинилася у своєму нинішньому становищі, бо свого часу відмовилася почути правду і не хотіла помічати, що у РФ відродилися демони ХІХ та ХХ століть: націоналізм, колоніалізм та тоталітаризм, – резюмував Моравецький. І ось наразі Польща виступає за заборону в'їзду росіян до Європи, а та сама Німеччина – ні.
Паралельно з цим президент Національного банку Польщі Адам Глапінський в інтерв'ю Gazeta Polska заявив, що Німеччина намагається втягнути Варшаву в єврозону, позбавивши її власної валюти - злотої та незалежної фінансової політики, а потім і частини її земель.
За його словами, це якась «змова» Берліна, яка бажає «повернення в тій чи іншій формі своїх колишніх земель, які нині перебувають у межах польських кордонів», а до Другої світової війни вважалися східними областями Німеччини.
- Якщо раніше йшлося про злиття німецьких держав або поглинання НДР, тобто колишньої радянської окупаційної зони, то з моменту виконання цього завдання йдеться про повернення в тій чи іншій формі своїх колишніх земель, які наразі перебувають у межах польських кордонів, - підкреслив банкір.
За його словами, такі плани Берліна стали можливими після того, як з ЄС вийшла Великобританія. Адам Глапінський переконаний, що німецьке керівництво бажає "підкорити собі" пояс країн між ФРН та Росією.
Політичний оглядач та експерт зі Східної Європи Тарас Чорновіл вважає, що нічого дивного у черговому конфлікті між Польщею та Євросоюзом немає. За його словами, це протистояння триває вже багато років і загострюється залежно від того, хто перебуває при владі у цій країні.
– Польща має певні амбіції. Вона хоче бути визнаним регіональним лідером у ЄС нарівні зі старими членами. Після виходу з ЄС Британії Варшава певним чином вважає себе її політичним спадкоємцем щодо самостійності. І поляки хочуть посісти більш вагоме місце у системі прийняття рішень у Євросоюзі. А Німеччина та Франція дуже жорстко цьому протистоять і не хочуть посилення Варшави. Брюссель хоче мінімізувати вплив національних законодавств та посилити загальноєвропейські. Поляки цьому жорстко опираються. Окрім того, Берлін та Париж критикують поляків за обмеження незалежності судової системи, - пояснює експерт.
Але загалом, на його думку, цей конфлікт не матиме жодних серйозних наслідків. Скоріше буде війна нервів, заяв, можливо, поляків позбавлять європейських фінансових впливів.
А ось політолог Олег Саакян вважає, що чергове пікірування між Польщею та провідними країнами ЄС може призвести до переформатування всього Євросоюзу.
– Він, звичайно, не розвалиться через цю суперечку, але старим членам ЄС доведеться поділитися впливом із країнами Центральної та Східної Європи. Польща намагається провести ревізію їхнього впливу у ЄС. А загалом це сідчить, що в ЄС уже давно назріла і навіть перезріла реформа об'єднаної Європи. І найближчим часом ми побачимо переформатування Євросоюзу, вважає експерт.