«Референдум» в окупації: як усе буде – показують Донецьк та Луганськ
«Нареферендили!» - так уже дев'ятий рік говорять у Донецьку та Луганську, дивлячись на результати псевдонародного «волевиявлення» у травні 2014 року. Війна, злидні, безправ'я та розруха – ось що стало результатом «референдумів», на яких голосували "за" чи "проти" «акту незалежності "ДНР/ЛНР».
"Нареферендили" - це коли багатий регіон знову перетворюється на дике поле під виглядом відновлення історичної справедливості. Чому в ім'я цієї ж справедливості Крим у 2014 році не віддали татарам – це те ж питання.
На окупованих територіях Запорізької та Херсонської областей російські гауляйтери вже оголосили про проведення "референдумів" щодо приєднання до Росії. При цьому ні взяти Запоріжжя, ні окупувати повністю обидва регіони росіяни не змогли. Але кричать все про ту ж історичну справедливість, а один російський генерал, закладаючи міни на Запорізькій АЕС, навіть сказав, що тут буде або випалена земля, або російська територія.
Залишимо осторонь морально-етичну сторону як цього явища, так і "референдумів" на окупованих територіях. Звідки мораль і етика у людей, які побачили в Бучі та Маріуполі «голлівудські постановки» і відправляють синів на війну в обмін на «ладу-седан»? Поговоримо про практичний бік питання, а для цього треба повернутися на 8 років тому, у березень та травень 2014 року.
Крим, Донецьк та Луганськ
"Референдуми" у Криму та на сході України були профанацією, а не державним процесом. Верховна Рада Криму зобразила бурхливу діяльність щодо невизнання підсумків Майдану, а допомагали їй в цьому так звані «зелені чоловічки» - російські військовослужбовці, які з'явилися на півострові.
І поки президент Росії, посміхаючись, повідомляв, що жодних російських солдатів у Криму немає, один із командирів терористичних формувань Ігор Гіркін був відвертим: депутатів Верховної Ради «переконували» призначити референдум «ополченці» за підтримки БТР та російської морської піхоти. Будівля Ради була оточена озброєними людьми ще з лютого. Де кримські «ополченці» здобули озброєння та військову техніку? Напевно, там же, де й донецько-луганські – у шахтах та на полях.
«Шахтарі та трактористи» у Донецьку та Луганську пішли за тим же сценарієм з тим же результатом. Декілька тижнів «віджаті» в облдержадміністрації принтери та ксерокси друкували «бюлетені» у кількості, що перевищувала все населення областей. Про жодні захисні водяні знаки, номери та облік бюлетенів і мови не йшлося. Голосували, хто хотів і як хотів, без документів і за «хвору бабусю», кілька разів на різних ділянках. Голосували російські солдати за паспортами чи військовими квитками. З міжнародних спостерігачів були російські блогери та відставні депутати парламентів дружніх Росії країн.
«Нареферендили», звісно, беззастережну підтримку незалежності «Л/ДНР», причому «за» голосували навіть померлі чи відсутні громадяни. Запланований другий референдум про приєднання окупованого регіону до РФ на прохання Путіна вирішили поки не проводити, а там уже ЗСУ повернули кілька захоплених міст Україні, тимчасово залишивши «республікам» по одній третині областей.
Слово «референдум» дедалі частіше почало вимовлятися іронічно-саркастичним тоном, а «нареферендити» почало означати те, про що ми вже розповіли. Під тиском (а дехто – з власної волі) окупантів усі досягнення регіону та людей, що в ньому живуть, стираються на нуль, зате в школах не вчать українську мову. Колишні алкоголіки та зеки на соціальному ліфті піднімаються до правлячої верхівки, грають у гарне життя там, а потім гинуть від рук своїх же "товаришів". Пожив сам – дай пожити іншим.
Голосування по інтернету
"Референдум" на окупованих територіях 2014 року готувався трохи більше місяця. Після того як 7 квітня хтось, який назвав себе «народним депутатом», оголосив про створення так званих «ДНР» та «ЛНР», у захоплених залах розграбованих ОДА розпочалася підготовка до 26 травня. На агітацію особливо не витрачалися – заради чого, результат і так був зрозумілий. Колишній голова «ЦВК ДНР» Лягін, викинутий з борту корабля «Донецька народна республіка» своїми ж «колегами», наразі згадує ті веселі дні в СБУ. Організатор «референдуму» у "ДНР" Литвинов, як і його соратник – ідеолог Макович, нестарі ще люди, але давно годують черв'яків у сирій землі. Практично нікого, хто займався "референдумом" 2014 року, не залишилося.
Поглянемо на Херсон та Запорізьку область. Іноді у підконтрольних окупантам телеграм-каналах називається дата «референдуму» – 11 вересня 2022 року. Символічно чи ні – справа десята. Але головне полягає в тому, що жодної підготовки, навіть її видимості, місцеві жителі не бачать.
– Усі говорять про «референдум», але незрозуміло, хто і як ним займається. Не знаю нікого, хто мав бодай віддалене відношення до цього процесу. Усі кажуть-говорять, а нічого не відбувається, – зазначає житель Херсона Олександр Кононов (ім'я змінено). – За ідеєю, треба ж запрошувати незалежних спостерігачів якихось. А що - їм скажуть за день, мовляв, кидайте все і приїжджайте? Навряд чи. Думаю, тут інше.
Під «іншим» херсонець має на увазі взагалі небажання окупантів навіть зображувати видимість народного волевиявлення. Намалюють результат, відсотків від 68 до 82, – і спробуй доведи, що не так. Останні новини від гауляйтерів захоплених областей навіть підтверджують це: мовляв, проводити голосування треба онлайн, бо обстріли та партизани не дадуть народу зробити волевиявлення.
Що таке "голосування онлайн по-руськи", напевно, пояснювати не треба. З таким же успіхом можна взагалі нічого не проводити.
- Я просто бачу, як наші бабусі дістають смартфони та планшети, щоб проголосувати. Як лежачі хворі тягнуться до комп'ютерів. І головне – як повертаються тисячі тих, хто поїхав, щоб негайно проголосувати, - з іронією говорить ще один мешканець Херсона Микола Клименко (ім'я змінено). – Але за результатами, я певен, проголосують 146 відсотків населення усієї області!
Також херсонці вважають, що заради отримання картинки «одноголосного голосування» члени нелегітимних виборчкомів пройдуть по квартирах із виборчою скринькою. Чи знайдеться в Херсоні і на окупованій частині Запорізької області така кількість охочих прогулятися будинками, де живуть люди, що втратили нормальне життя?
У Херсоні рашисти вперто продовжують втовкмачувати жителям, що їх юне разом з росією. Але партизани не сплять. Фото: t.me/hueviyherson
Примарна перспектива або «ГУЛАГ»
У Донецьку та Луганську кажуть, поки що підготовка до "референдуму" складається з розфарбовування стін будівель гаслами типу «Росія тут назавжди». На місцевих каналах телебачення про "референдум" говорять часто, але неконкретно, мовляв, справа потрібна, а як її проводити і що взагалі це дасть – поки що неясно. Активісти надувають щоки і розповідають, як чудово заживе регіон під крилом Росії, треба лише трохи потерпіти. Самі донеччани з досадою стверджують, що до звання «терпили століття» їм залишилося зовсім небагато.
«Референдуми щодо входження до складу Росії «ДНР», «ЛНР», а також звільнених Херсонської та Запорізької областей можуть пройти одного дня, - заявив депутат держдуми РФ Михайло Шеремет. - Чим швидше пройде референдум, тим швидше народні республіки та звільнені території отримають зрозумілу перспективу свого розвитку та гарантії безпеки».
Тобто не розвиток, а лише його перспективу. І гарантії безпеки – у вигляді обстрілів та руйнувань, смертей та втечі мешканців із регіону куди очі дивляться. А всім незгодним – «старий добрий ГУЛАГ», як пропонують російські пропагандисти у прямих ефірах своїх вічних ток-шоу.
Цікаво, чому це адекватні громадяни України не хочуть чути про жодний референдум після таких заяв? Чому планують саботувати, а партизани ще й обіцяють зробити цей день незабутньо яскравим?
– Якщо росіяни проведуть «референдуми» на тимчасово окупованих територіях, то жодних переговорів із Україною не буде. Росія закриє цю можливість, - наголосив президент України Володимир Зеленський.
Росію це не лякає. Вона з тупою впертістю пробиває головою стіну адекватності, і ось уже ООН, ОБСЄ і НАТО, що вічно мнуться, починають говорити про те, що з цим час щось робити. Чи не час дати Україні більше озброєння, інакше ГУЛАГ прийде і до ситого Євросоюзу?
Втім, представник окупаційної адміністрації Запорізької області на прізвище Рогов уже повідомив, що представники ЄС «висловили бажання бути спостерігачами на референдумі у Запорізькій області».
– Вони виявляють бажання до нас приїхати, поспостерігати за виборами та допомогти нам їх легалізувати, з погляду прозорості. Сьогодні є депутати національних парламентів, федеральних земель різного рівня – з16 країн з Євросоюзу та Північної Америки, - сказав Рогов.
Цікаво буде поглянути на список «спостерігачів» і почути думку з цього приводу урядів тих 16 країн. У вересні, наприклад, на Генеральній асамблеї ООН російську делегацію очолить Лавров – його можна запитати. Прямо на Генасамблеї. Послухати про «волевиявлення» та "братні" народи – і якщо ні в кого не лусне терпіння, то звання «терпили століття» можна присуджувати не лише донецьким та луганським…
