Державна служба України з етнополітики та свободи совісті розповіла про нинішній статус Українській Православній Церкві (УПЦ). Станом на сьогодні УПЦ продовжує визнавати свій зв’язок з Вселенським православ’ям через РПЦ.
- Зберігаючи такий зв’язок, УПЦ не здійснює жодної формальної координації своєї міжнародної діяльності з РПЦ та заперечує будь-які зв’язки підпорядкування РПЦ. Попри те, що УПЦ офіційно поінформувала ДЕСС про зміну Статуту, станом на 23.07.2022 новий Статут про управління УПЦ та роз’яснення УПЦ щодо нього не оприлюднені на офіційному сайті УПЦ, - йдеться у повідомленні.
У службі України з етнополітики нагадали, що відповідно до Статуту про управління УПЦ, що був чинний до 27 травня 2022 року, УПЦ входила до складу Російської Православної Церкви (РПЦ), водночас маючи значний ступінь автономії.
Внаслідок жорстокого російського нападу на Україну та його підтримку керівництвом РПЦ, зокрема особисто патріархом Кирилом, УПЦ дистанціювалася від РПЦ згідно з рішенням Собору УПЦ 27 травня.
Згідно з новим Статутом, Предстоятель УПЦ більше не є членом Синоду РПЦ, УПЦ не керується рішеннями Архієрейського Собору РПЦ, а вибраний Предстоятель УПЦ не має отримувати благословення патріарха РПЦ, щоб розпочати своє служіння на чолі УПЦ.
Як реакція на це рішення УПЦ, РПЦ анексувала парафії УПЦ у Криму, а також низку інших на тимчасово окупованих територіях.
У ДЕСС додали, що за 5 місяців повномасштабного вторгнення Росії агресор завдав руйнувань щонайменше 183 спорудам релігійних спільнот України у щонайменше 14 областях.
5 зі 183 споруд мусульманські, 5 іудейські, решта 173 християнські. 22 належать протестантським спільнотам, 19 — Православній Церкві України (ПЦУ), три — Римсько-Католицькій Церкві (РКЦ) та дві — Українській Греко-Католицькій Церкві (УГКЦ). 73% (127 об’єктів) зі 173 ушкоджених християнських споруд, що були повністю або частково зруйновані внаслідок нападу росії, належать Українській Православній Церкві (УПЦ).
Найбільша кількість зруйнованих релігійних споруд у Донецькій (45) та Луганській (40) областях. Після них ‒ Київська (34) та Харківська (25) області.