Війна в Україні, а у світі - голод, мігранти та нові гонки ядерних озброєнь
Як аналізує Deutsche Welle, російська агресія проти нашої країни призвела до нової економічної, мігрантської та енергетичної криз, а також до загрози голоду у всьому світі.
Удар по світовій економіці
Як повідомляє ВВС, Світовий банк тепер очікує підйом світової економіки в 2022 році всього на 2,9% проти попереднього прогнозу зростання на 4,1%. А це гігантські суми з огляду на те, що світовий ВВП цього року вперше має перевищити 100 трильйонів доларів.
Світова економіка циклічна: за підйомом слідує спад, потім відновлення до чергової рецесії, і так далі. Після Другої світової війни світ пережив півдесятка рецесій, включаючи ковідну 2020 року. Проте жодного разу відновлення після спаду не зупинялося так швидко, як зараз. Головна причина – напад Росії на Україну.
Наразі йдеться саме про гальмування, а не про новий спад. Але якщо дійде і до рецесії, в історії світової економіки буде зафіксовано новий рекорд – такого короткого періоду приросту багатства перед новим спадом світ не знав понад 80 років.
На Україну та її сусідів очікує рецесія
Європа та Центральна Азія майже повернулися на доковідну траєкторію зростання добробуту на початку 2022 року. Але російська агресія все змінила. "Російське вторгнення повернуло назад це відновлення, і в 2022 році економіка регіону скоротиться десь на 3%", - пише Світовий банк, який ще в січні очікував не спаду, а зростання на 3%.
Причому рецесія загрожує не всім, а лише Росії, Україні та ще 4 країнам колишнього СРСР: Білорусі, Молдові, Киргизстану та Таджикистану.
ВВП України, за розрахунками Світового банку, зменшиться на 45% у 2022 році і відновиться не скоро. "Наслідки війни відчуватимуться далеко за межами короткострокового прогнозу. Вона залишить на тілі української економіки глибокі шрами у вигляді знищених виробництв, випалених полів, виснажених людських ресурсів", - пишуть економісти Світового банку.
Новий наплив біженців до Європи
З початку війни в Україні близько 6,8 мільйона українців залишили свою країну, а ще 7,7 мільйона стали внутрішньо переміщеними особами. Понад три мільйони українців втекли до сусідніх країн: Польщі, Румунії, Молдови, Словаччини та Угорщини. Як повідомляє Управління верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ), на сьогоднішній день, крім Польщі, яка прийняла максимальну кількість біженців (3,5 млн осіб), найбільше українців перебувають у Німеччині (727 тисяч) та Чехії (348 тисяч). За даними цієї організації, близько 2 млн українців повернулися на батьківщину, деякі жителі України з різних причин їздять додому і знову повертаються в ту країну, де вони знайшли притулок.
Але в країнах, які прийняли максимальну кількість наших біженців, системи надання притулку нерідко перевантажуються, і українцям доводиться тривалий час чекати оформлення всіх необхідних документів або отримання соціальної допомоги.
Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) повідомляє, що лише у 2022 році Європа витратить на українських біженців 26 млрд євро. Дві третини цієї суми – прямі витрати на прийом та розміщення. Ще близько 9 млрд євро потрібно на додаткове фінансування освіти та охорони здоров'я.
"Війна в Україні призвела до міграції населення історичного масштабу, небаченої з часів Другої світової. Число біженців із Сирії досягло трьох мільйонів після двох років конфлікту, тоді як з України стільки ж було їх за перші три тижні", - пише ОЕСР.
З іншого боку, біженці з України дозволять ЄС та іншим розвиненим країнам Заходу частково компенсувати нестачу робочої сили. "Приплив українських біженців та російських мігрантів, особливо освічених та кваліфікованих працівників, ймовірно, позитивно вплине на внутрішній попит і, в середньостроковій перспективі, на економічне зростання завдяки приросту працездатного населення", - зазначає Світовий банк.
Війна спричинила енергетичну кризу
Війна підняла ціни на нафту і газ, особливо в Європі. Через санкції, самообмеження західних трейдерів та енергетичний шантаж з боку Росії нафта подорожчала майже в 4,5 рази в номінальному вираженні порівняно з депресивними ковідними цінами. Такого різкого стрибка світ не знав із часів найбільшої нафтової кризи 1970-х років.
Але з 24 лютого ЄС вирішив поступово звільнятися від залежності від російських енергоносіїв. "Ми просто не можемо покладатися на постачальника, котрий відкрито загрожує нам", - заявила у березні голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн.
Вже в березні Єврокомісія заявила про намір повністю відмовитися від постачання до ЄС російського палива до 2030 року та озвучила плани щодо скорочення імпорту російського газу на дві третини до кінця цього року.
Одним із пунктів цього плану є збільшення запасів палива у газових сховищах. Ще один тимчасовий варіант - імпорт зрідженого газу, наприклад, із США. Водночас деякі експерти прогнозують нестачу газу та не виключають варіант нормування енергії.
Результат від таких високих цін та реакції ЄС на обмеження російських поставок вже є. Якщо раніше Росія забезпечувала до 40% європейської потреби в газі, а у ковідному 2021 році ця частка трохи скоротилася до 35%, то зараз вона вже менша 25%.
4 червня Росія вдарила ракетами по Миколаєву, потрапивши до спеціалізованого порту
Світу загрожує голод
Україна - найбільший виробник соняшникової олії і займає перше місце у світі з його експорту. Українське постачання цього продукту, за даними дослідницької компанії Mintec, до війни становило 47 відсотків світового ринку. Російська агресія в Україні викликала глобальний дефіцит соняшникової олії та спровокувала збільшення цін на інші рослинні олії. Наприкінці березня світові ціни на олію зросли на 44 відсотки в порівнянні з минулорічною вартістю.
Але Україна займає важливе місце у світі з експорту не лише соняшника, а й кукурудзи (15% світової торгівлі) та пшениці (10%). Блокування Росією українських портів у Чорному морі різко знизило український експорт зерна та кукурудзи. Особливо гостро це відчули країни Африки та Близького Сходу, які безпосередньо залежать від українських постачань. Однак наслідки можуть бути ще драматичнішими.
Деякі експерти побоюються, що російська блокада українських портів на тлі екстремальних погодних умов, спричинених зміною клімату, та економічних потрясінь після пандемії коронавірусу, значно підвищує загрозу глобальної продовольчої кризи.
Гонка ядерних озброєнь починається знову
Нові дані Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI) свідчать про те, що в найближче десятиліття знову розпочнуться гонки ядерних озброєнь.
Як зазначають експерти, всі 9 держав, які мають ядерну зброю - Росія, США, Китай, Франція, Великобританія, Пакистан, Індія, Ізраїль та Північна Корея - починають активно модернізувати свій арсенал.
Загальна кількість ядерних боєголовок, за даними SIPRI, на січень 2022 року склала 12 705 штук, із них 9440 - активні та потенційно готові до використання у військових цілях. Порівняно з минулим роком, це число дещо знизилося – у січні 2021 року налічувалося 13 080 боєголовок. Проте, як наголошують експерти, зменшення пояснюється не роззброєнням, а зняттям із озброєння Сполученими Штатами та Росією застарілих систем, що було заплановано ще кілька років тому. Число ж активних боєголовок за рік практично не змінилося.
Більше того, у SIPRI бачать зміну світової тенденції. "Є чіткі ознаки того, що зменшення ядерних арсеналів, яке мало місце після закінчення холодної війни, завершилося", - говорить Ханс Крістенсен, провідний експерт SIPRI із ядерної зброї.
На Росію та США сукупно припадає зараз понад 90% світового ядерного арсеналу. Інтенсивно розвивається останніми місяцями ядерна програма Китаю: згідно з супутниковими знімками, КНР зараз веде спорудження близько 300 нових пускових шахт для ракет. Про розширення свого арсеналу за минулий рік повідомила і Великобританія, що стало відмовою від політики роззброєння.
Минулого року Франція оголосила про старт розробки підводних човнів нового, третього покоління з ядерною зброєю на борту. Різні програми модернізації реалізують зараз також Індія, Пакистан та Ізраїль. Північна Корея з минулого року послідовно ставить ядерне озброєння до центру власної доктрини національної безпеки. Експерти SIPRI оцінюють ядерний потенціал країни близько в 20 боєголовок - за наявності вихідних матеріалів для створення ще 20-25 атомних зарядів.
