Кучма прокляв російських окупантів за війну в Україні: Ніколи не відчував стільки гордості, болю та гніву, як за ці дні
Екс-президент Леонід Кучма розповів, що за все своє довге життя ніколи не відчував стільки гордості, болю та гніву, як за ці дні, та обрушив прокляття на голови російських окупантів. Текст заяви другого президента України опублікувала у Фейсбуці 10 березня його прес-секретар Дарка Оліфер.
"Українці! Рідні мої! Ми різного віку та статі, ми різної крові та віри, і всім нам сьогодні одне ім'я – Українці. І я гордий бути з вами одного імені. За все своє довге життя я ніколи не відчував стільки гордості, болю та гніву, як за ці дні.
Хоча іноді здається, що і наша земля, і наші серця палають у вогні не 15-й день, а цілу вічність.
Що цілу вічність росіяни бомблять Харків та Чернігів, Суми та Київ, Житомир та Миколаїв.
Що цілу вічність за наказом Путіна вбивають українських дітей та породіль.
Що цілу вічність продовжується звіряча облога Маріуполя.
Що цілу вічність жителі Ірпеня, Бучі, Ворзеля ховаються у підвалах від обстрілів російських нацистів.
Що цілу вічність увесь світ бачить надлюдську мужність наших воїнів, самовідданість наших волонтерів, стійкість та згуртованість мирних громадян.
Незламність і готовність до самопожертви завжди живуть у наших серцях. Просто це, як виверження вулкана: важко розбудити, але стримати вже неможливо. Ніхто й ніколи не втримає наших людей, коли вони піднялися за рідну країну. За наше майбутнє. За нашу волю.
Я залишаюся вдома в Україні, бо ми всі на рідній землі, іншої немає. І захищатимемо її ми до самої перемоги всі разом. Без поділу на партійні колони, без особистих інтересів та старих чвар. Об'єднавшись навколо Прапора, Армії, Президента.
Україна – не Росія. І ніколи не стане Росією. Не дочекаються. Ми вже перемагаємо. І це не зупинити. А на адресу Росії скажу тільки, що приєднуюсь до слів моїх співвітчизників, які в один голос кажуть: будьте ви прокляті", - написав Леонід Кучма.
Кучма був президентом України у період з 1994-го до 2005 року. Написав програмну книгу під назвою: "Україна – не Росія". На другу каденцію Леоніда Даниловича припав конфлікт навколо Тузли - криза в російсько-українських відносинах наприкінці 2003 року, викликана суперечками з приводу приналежності острова Тузла та спорудження Росією у Керченській протоці дамби до острова Тузла. "Братські" сценарії провокацій, нехай не такі масштабні, як наразі, на озброєнні Росії були вже тоді.
