Нове звернення президента Зеленського: Вчіть слово "репарація" та "контрибуція"
Ракетно-бомбові атаки російських військ в українські міста – визнання противника, що він нічого не зміг зробити. Про це йшлося у ранковому зверненні президента України. "КП в Україні" публікує повний текст заяви Володимира Зеленського.
Рівно 2 роки тому в Україні було зафіксовано перший випадок Ковід-19. Перші тижні боротьби з ним були надскладними. Але ми були єдиними, а значить сильними, а отже – вистояли. Рівно тиждень тому Україну атакував інший вірус. Ті, хто страждає на важку анексію та окупацію чужих земель, тиждень тому, о 4 ранку, Росія вторглася в нашу незалежну Україну, на нашу землю.
Гострий напад агресії, манія величі, манія переслідування. Важкі психологічні комплекси як наслідок – ракетні комплекси. Реактивна артилерія. Танки та інша бронетехніка просто як сарана.
Перші години та дні повномасштабної війни були надскладними. Але ми були єдиними, а отже, сильними, а значить, вистояли. І так буде далі. І далі стоїмо.
Стоїмо так, що окупанти змушені були змінювати тактику. Ракетно-бомбові удари Росії по українських містах – це визнання, що не змогли зробити нічого суттєвого на землі. Усі лінії нашої оборони – збережені. На жодному зі стратегічних напрямків у ворога немає успіху. Вони пригнічені. Вони приречені.
Київ вистояв цієї ночі і витримав черговий ракетно-бомбовий удар. Спрацювала наша протиповітряна оборона. Херсон, Ізюм – всі інші міста, по яких окупанти били з повітря, нічого їм не віддали. Чернігів, Суми, Миколаїв утримують оборону. Вінниця. Вони хочуть зруйнувати Одесу. Але побачать лише дно Чорного моря.
Метою Росії став Успенський собор у Харкові. Одна з найдавніших православних пам'яток міста. Під час війни собор – це укриття для харків'ян. Святе місце. Тепер – побите війною. Вони не бояться цього! Користуються тим, що Бог не дає моментальної відсічі. Та він бачить. І відповідає. Відповідає так, що не сховаєтесь. Немає такого бункера, щоб відчути відповідь від Бога. А собор ми відновимо, щоб ніякого сліду війни там не залишилося.
І навіть якщо ви зруйнуєте всі наші собори та церкви – ви не зруйнуєте нашої щирої віри. Віри у Бога. Віри в Україну. Віру в людей. Ми відновимо кожну оселю, кожну вулицю, кожне місто. І говоримо Росії: вчить слова "репарації" та "контрибуції". Ви відшкодуєте все, що зробили проти України. В повному обсязі. А загиблих – не забудемо Ми – разом із Богом.
Ви прийшли руйнувати наші міста. Знищувати наших людей. Забирати у нас усе, що нам дороге. Ви відрізаєте мирним жителям України електроенергію, воду, опалення. Ви залишаєте людей без їжі та ліків. Ви розстрілюєте маршрути, якими можна провести евакуацію. Немає такої зброї, яку ви не використовували б проти українців.
А тепер ви виходите та розповідаєте своїм пропагандистам, що ви збираєтеся надіслати в Україну так звані "гуманітарні колони"... Запам'ятайте, безбожники: Коли мільйони людей проклинають, вам нема чим рятуватися.
Українці у всіх регіонах, обпалених війною, отримають від нас усе потрібне. Координаційні штаби працюють на повну. Справжні гуманітарні вантажі – у дорозі. Наш уряд уже підготував програму спеціальної допомоги для всіх українців, котрі втратили можливість працювати. Нині. Через війну. Там, де бойові дії! Кожен найманий працівник, кожен фопівець, кожен наш громадянин, у якого Росія забрали можливість працювати, отримає по шість із половиною тисяч гривень без жодних умов.
Спеціально наголошую для українців старшого віку. Незважаючи на війну, ми забезпечуємо повну виплату пенсій. Проіндексовані пенсії. Як це має бути згідно із законом. З першого березня пенсії для українців проіндексовано на 14 відсотків. Гроші вже пішли у банки. Усі виплати будуть здійснені повністю
Україна щодня отримує зброю від партнерів. Від справжніх друзів. Щодня дедалі більше потужної зброї. Україна вже зустрічає іноземних добровольців, які їдуть до нашої держави. Перші із шістнадцяти тисяч. Вони їдуть захищати волю. Захищати життя. Для нас. Для всіх. І це буде успішно. Я впевнений.
Ми пережили у своїй історії та на своїй землі – ДВІ світові війни, три Голодомори, Голокост, Бабин Яр, Великий Терор, вибух у Чорнобилі, окупацію Криму та війну на сході. У нас немає величезної території – від океану до океану, немає ядерної зброї, ми не заповнюємо світовий ринок нафтою та газом.
Але у нас є наші люди та наша земля. Для нас це золото. Нам нічого втрачати, крім власної свободи та гідності. Для нас це найбільший скарб. Нас стільки разів хотіли вбити. Не змогли. Хотіли стерти з лиця землі. Не вдалося. Били у спину. Ми стоїмо на ногах. Хотіли, щоб ми мовчали. Але нас почув увесь світ.
Ми пройшли стільки! І якщо хтось думає, що подолавши ВСЕ ЦЕ – українці – всі ми – злякаємося, зламаємось чи здамося – він не знає НІЧОГО ПРО УКРАЇНУ. І ЙОМУ НЕЧОГО РОБИТИ В УКРАЇНІ. Іди до дому. До себе додому. Захищати російськомовних людей. Не в усьому світі, а в себе вдома. Їх там теж не мало – близько 150 мільйонів. А тут... Слава Україні!"
